Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67298
Browse
Search Results
Item Механізми моніторингу прав людини у Раді Європи(Сумський державний університет, 2025) Кучер, О.О.Права людини є основою сучасного демократичного суспільства, виступаючи невід’ємною частиною міжнародного правопорядку та ключовим елементом забезпечення гідності, свободи та рівності для кожної особи. У контексті європейського простору Рада Європи (РЄ), створена 5 травня 1949 року, стала провідною регіональною організацією, яка розробила та впровадила ефективні механізми захисту прав людини. Її діяльність спрямована на створення спільного правового простору, заснованого на принципах демократії, верховенства права та поваги до основоположних свобод, що закріплені в Європейській конвенції з прав людини (ЄКПЛ) 1950 року. Ця конвенція, разом із іншими нормативними актами, такими як Європейська соціальна хартія, Рамкова конвенція про захист національних меншин та спеціалізовані конвенції, формує міцну основу для моніторингу та захисту прав людини в 46 державах-членах Ради Європи. Механізми моніторингу прав людини у системі Ради Європи є унікальним інструментом, який поєднує судові та несудові підходи до контролю за дотриманням міжнародних стандартів. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відіграє центральну роль, розглядаючи індивідуальні та міждержавні скарги та формуючи прецедентне право, яке впливає на національні правові системи. Водночас несудові механізми, такі як Комітет міністрів, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), Комісар з прав людини та спеціалізовані органи (GRECO, MONEYVAL, Європейський комітет із запобігання катуванням), забезпечують регулярний нагляд, оцінку та діалог із державами-членами для запобігання порушенням і сприяння імплементації стандартів. Ці механізми не лише фіксують порушення, але й сприяють їх попередженню через рекомендації, реформи законодавства та просвітницьку діяльність. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю аналізу ефективності механізмів моніторингу прав людини в умовах сучасних викликів, таких як геополітичні конфлікти, зростання євроскептицизму, цифровізація та нові форми порушень прав людини, зокрема в кіберпросторі. Для України, яка є членом Ради Європи з 1995 року, ці механізми мають особливе значення в контексті євроінтеграційних прагнень, воєнного стану та необхідності захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях. Активна взаємодія з органами Ради Європи, включаючи виконання рішень ЄСПЛ, співпрацю з Венеціанською комісією та участь у проектах, таких як «Підтримка у впровадженні Європейського стандарту прав людини в Україні: Фаза II», сприяє гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та зміцненню демократичних інститутів.