Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
102 results
Search Results
Item Стратегічна адаптація бізнесу до сучасних викликів (на прикладі ПрАТ «Київстар»)(Сумський державний університет, 2025) Бахчізаде, Е.У роботі досліджено теоретичні та практичні аспекти стратегічної адаптації бізнесу до сучасних викликів в умовах економічної нестабільності, війни та цифрової трансформації. Об’єктом дослідження виступає ПрАТ «Київстар» — провідний мобільний оператор України. Проаналізовано вплив військових дій та кібератаки 2023 року на операційну діяльність компанії. Здійснено SWOT-аналіз ситуації, виявлено загрози й можливості. Розглянуто інноваційні підходи до підвищення ефективності, зокрема впровадження Big Data, цифрових рішень для аграрного сектору, послуг персоналізованого маркетингу. Оцінено економічні ефекти від надання цифрових сервісів, а також визначено стратегічні заходи у сфері кібербезпеки. Запропоновано рекомендації для підвищення стійкості бізнесу та забезпечення його конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі.Item Аналіз розвитку віртуальних бізнес-середовищ, як сучасного світового економічного тренду(Сумський державний університет, 2025) Ковтун, М.М.Актуальність теми полягає у зростаючій потребі у стійких економічних моделях, що базуються на цифровій трансформації. Віртуальні бізнес-середовища дають компаніям можливість оптимізувати управління ресурсами, підвищити енергоефективність та зменшити вплив на довкілля, що робить їх незамінними для зеленої економіки. Оскільки глобальні ініціативи, такі як Європейський зелений курс та Цілі сталого розвитку ООН, сприяють досягненню вуглецевої нейтральності, розуміння ролі ВБС є надзвичайно важливим для формування майбутніх бізнес-стратегій та екологічної політики.Item Розвиток логістики в умовах цифрової економіки(Сумський державний університет, 2025) Пустогвар, В.В.У сучасних умовах цифрової трансформації бізнесу логістика переживає кардинальні зміни, які стосуються впровадження інноваційних технологій — від штучного інтелекту до Інтернету речей та блокчейн-рішень. Це зумовлено необхідністю підвищення ефективності управління ланцюгами постачання, скорочення витрат і забезпечення прозорості операцій. Особливо актуально це для українських підприємств, які прагнуть зміцнити свою конкурентоспроможність на тлі глобалізації та нестабільності економіки. Цифровізація логістичних процесів виступає не просто як технологічне оновлення, а як стратегічна необхідність, що дозволяє адаптуватися до нових викликів, забезпечити сталий розвиток і підвищити якість обслуговування клієнтів.Item Досвід ЄС щодо розроблення та впровадження стратегічних документів цифрової трансформації на національному рівні(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Могильна, К.У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових стратегій європейського регіону. Актуальність дослідження підкреслюється глобальним прискоренням цифрової трансформації після пандемії COVID-19. Результати проведеного дослідження показують, що цифрові навички та цифрова трансформація бізнесу є найбільш поширеними напрямками цифрових стратегій країн ЄС, тоді як цифровізації державних послуг, включно з територіальним розвитком та державними фінансами, приділяється значно менше уваги. Виявлено, що профільні міністерства є головними ініціаторами прийняття цифрових стратегій у країнах ЄС, ухваленням яких також можуть займатися інші суб’єкти, такі як непрофільні міністерства, центральні уряди та інші державні установи. У статті розглянуто переваги та ризики, пов’язані з ініціюванням цифрової стратегії кожним із зазначених суб’єктів. Проаналізовано різні механізми фінансування національних цифрових стратегій, включно з державним бюджетом, надходженнями від фондів ЄС і приватних інвесторів, акцентовано увагу на перевагах і недоліках кожного підходу. Виконаний аналіз дат прийняття цифрових стратегій вказує на значне підвищення уваги урядів європейських країн до цифрової трансформації після 2020 року, що збігається з початком пандемії COVID-19. Розглянуто наслідки ухвалення короткострокового та довгострокового стратегічного планування для цифрової трансформації держави, їх переваги та недоліки. Практична цінність статті полягає в тому, що вона надає зацікавленим сторонам інформацію про особливості національних цифрових стратегій країн ЄС, сприяючи формулюванню більш ефективної та цілеспрямованої політики країн, що знаходяться в процесі розробки та впровадження національної цифрової стратегії, зокрема України. Це сприяє також обговоренню питань управління та формування політики цифровізації.Item Цифровізація підприємництва: тренди, виклики та перспективи розвитку(Сумський державний університет, 2025) Клименко, М.Є.У кваліфікаційній роботі всебічно досліджено явище цифровізації підприємницької діяльності як одного з найважливіших чинників трансформації сучасної економіки. З урахуванням стрімкого розвитку цифрових технологій, підвищених вимог до конкурентоспроможності бізнесу та необхідності адаптації до глобальних викликів, цифрова трансформація розглядається не лише як технічне оновлення, а як глибокий системний процес, що охоплює всі рівні економічної діяльності.Item Conceptual model for managing enterprise digital transformation as a tool for sustainable regional development(Sumy State University, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaПредставлено концептуальну модель управління цифровою трансформацією підприємств як інструмент сталого розвитку регіонів. Підкреслено, що цифрова трансформація має забезпечувати не лише підвищення ефективності та конкурентоспроможності, а й сприяти екологічній відповідальності, соціальній інклюзії та регіональній стійкості. Модель об’єднує п’ять взаємопов’язаних компонентів – стратегію, структуру, процеси, ресурси та культуру, які формують цілісний механізм управління цифровими змінами. Особлива увага приділяється узгодженню цифрових ініціатив із цілями сталого розвитку, зокрема оптимізації споживання ресурсів, скороченню викидів парникових газів, стимулюванню інновацій та адаптивності. Результати дослідження засвідчують, що цифрова трансформація може виступати каталізатором довгострокового розвитку регіонів за умови подолання таких бар’єрів, як недостатні цифрові компетентності, нерозвинена інфраструктура та обмежені інвестиції. Отримані висновки розширюють наукову дискусію, пропонуючи структуровану рамку, яка поєднує цифрові бізнес-моделі з імперативами сталого розвитку, що особливо актуально для країн із перехідною економікою, зокрема України.Item AI as a personal tutor: transforming English language learning in the student environment(Класичний фаховий коледж Сумського державного університету, 2025) Reva, V.D.The landscape of language learning is continuously evolving, with technological advancements playing a pivotal role in shaping new pedagogical approaches. Among these innovations, the integration of Artificial Intelligence (AI) into educational practices has garnered significant attention, particularly within pre-higher education. The global AI in education market is projected to grow at a compound annual growth rate (CAGR) of over 40% from 2021 to 2027, reaching a market size of US$10 billion. Notably, a growing trend among college students is the adoption of AI-powered tools and platforms as a supplementary or even primary means of learning English, moving beyond traditional methods such as human tutors and online learning platforms. This shift reflects the increasing accessibility and sophistication of AI technologies, which offer personalized and adaptive learning experiences. Understanding the prevalence and impact of this phenomenon is crucial for educators, curriculum developers, and technology providers alike. This paper aims to explore the transformation of English language learning within the student environment through the lens of AI adoption, investigating its potential benefits and challenges.Item Генеративні моделі в телевізійних медіа: нова ера контенту(Сумський державний університет, 2025) Овсянніков, Є.У роботі проаналізовано трансформацію телевізійного контенту під впливом розвитку генеративних моделей штучного інтелекту. Досліджено можливості використання таких технологій у створенні телевізійних форматів: новин, розважальних програм, соціальної реклами та інших видів мовлення. Визначено позитивні аспекти впровадження генеративних моделей – зниження витрат на виробництво, підвищення швидкості створення контенту, персоналізація продукту. Окремо розглянуто потенційні загрози: поширення дезінформації, етичні дилеми, зниження довіри до медіа. У роботі акцентовано увагу на необхідності розробки чітких регуляторних підходів до застосування ШІ в телевізійній сфері.Item Conceptual model of enterprise digital transformation management for ensuring sustainable regional development(Економіка та суспільство, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaУ статті досліджено потенціал цифрової трансформації підприємств як основи для інклюзивного та сталого регіонального розвитку України в умовах множинних криз, спричинених війною, соціально-економічною нерівністю, екологічними викликами та технологічними розривами. Вихідною позицією дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до цифровізації, які, орієнтуючись переважно на великі корпорації, залишають поза увагою екологічні, соціальні та регіональні аспекти, а також не враховують потреб малих та середніх підприємств як ключових агентів місцевих економік. Метою роботи є концептуалізація цифрової трансформації в контексті потреб регіональних МСП та розробка інтегрованої моделі управління нею, що на відміну від існуючих відповідає викликам повоєнного відновлення та поєднує принципи сталого розвитку з управлінською логікою діджиталізації. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних цифрових рішень до застосування комплексного підходу, який поєднує стратегічне бачення, організаційну гнучкість, ресурсну забезпеченість, адаптивні процеси та інноваційну культуру, інтегруючи екологічні та соціальні пріоритети у цифрову рамку трансформації, та враховує особливості посткризової економіки. Особливу увагу при формуванні моделі приділено аналізу бар’єрів, що стримують сталу цифрову трансформацію у регіональних МСП. На основі емпіричних та вторинних даних ідентифіковано ключові проблеми, такі як обмежений доступ до фінансування, дефіцит цифрових та «зелених» навичок, опір змінам, нестача інституційної підтримки та слабка цифрова інфраструктура в окремих регіонах. Підкреслюється значущість цифрового розриву, який поглиблює регіональні диспропорції та ставить під загрозу реалізацію принципів інклюзивності у відновленні. У статті наголошується, що ці бар’єри є взаємопов’язаними та вимагають міжсекторального реагування з боку держави, бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів. Практична цінність розробленої моделі полягає в її здатності виконувати функцію дорожньої карти для МСП, що прагнуть реалізувати сталу цифрову трансформацію, а також слугувати основою для розробки політик державної підтримки та орієнтиром для міжнародних донорських програм. Успішна реалізація потенціалу цифрової трансформації вимагає скоординованих дій від усіх стейкхолдерів: держави, бізнесу, академічної спільноти та громадянського суспільства. Розвиток цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових компетентностей, подолання інституційних прогалин і створення стимулюючого регуляторного середовища визначені основними напрямами, без яких повноцінна реалізація моделі є неможливою. Дане дослідження забезпечує цілісне бачення сталої цифрової трансформації як мультидисциплінарного й багаторівневого процесу, що поєднує інноваційність із принципами справедливості, стійкості та рівного доступу. Запропоновані підходи та висновки мають практичну цінність як засіб досягнення стійкого, інклюзивного та регіонально збалансованого розвитку.Item Artificial intelligence as a tool for the digital transformation of Ukraine’s economy in the process of European integration(Національний університет імені Юрія Кондратюка, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaДосліджено європейський досвід інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в економічну діяльність та обґрунтовано можливості його адаптації в умовах цифрової трансформації економіки України. Зазначено, що впровадження ШІ розглядається не лише як інструмент підвищення ефективності, а й як стратегічний чинник забезпечення національної конкурентоспроможності. Проаналізовано ключові положення Регламенту (ЄС) 2024/1689 щодо класифікації систем ШІ за рівнями ризику та формування правових засад їх використання. Визначено, що для України, яка перебуває на етапі післявоєнного відновлення, європейські практики мають особливу цінність у контексті розбудови інноваційної цифрової економіки. Запропоновано інституційно-функціональну модель підтримки цифрової трансформації підприємництва, яка включає п’ять взаємопов’язаних компонентів: регуляторний, фінансовий, інфраструктурний, екосистемно-адаптивний та освітньо-науковий. Обґрунтовано доцільність створення українських аналогів програм і структур ЄС, таких як SmartAI-фонд, AI-фабрики, регуляторні "пісочниці" та цифрові інноваційні хаби. Зазначено, що впровадження даної моделі сприятиме прискоренню цифрової трансформації, ефективному використанню ШІ та посиленню конкурентоспроможності національної економіки.