Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
87 results
Search Results
Item Життєстійкість студентів Сумщини в умовах війни: психологічні особливості та чинники підтримки(Сумський державний університет, 2025) Павленко, А.О.; Мордовець, В.І.У роботі досліджено життєстійкість студентів прикордонних регіонів, що є важливим аспектом їх здатності до адаптації в умовах війни. Завдяки соціальній підтримці, оптимізму та психологічній стійкості, студенти можуть не лише пережити важкі часи, а й зберегти внутрішні цілі та віру в майбутнє.Item Long COVID as a multisystem problem and recent challenges(Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2025) Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Nehreba, K.; Yemchura, A.; Kubrak, Y.; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna OleksandrivnaМета огляду – визначення та узагальнення основних теорій виникнення Long COVID, патогенезу та основних клінічних ознак. Матеріали і методи. Oпрацьовано 110 статей з бази даних PubMed, Scopus, Google Scholar, а також відомості ВООЗ та статистичні дані поширеності Long COVID за період 2022–2025 роки, які містять актуальну інформацію щодо зазначеного синдрому. Окрему увагу приділено ураженням нервової системи та психоемоційної сфери. Висновки. 1. На Long COVID хворіє понад 65 млн осіб. Висока сприйнятливість спостерігається у жінок, невакцинованих, у пацієнтів із хронічними захворюваннями. 2. Основні гіпотези розвитку Long COVID: запалення внаслідок цитокінового шторму, імунна відповідь та вироблення антитіл проти білків SARS-CoV-2, нуклеопротеїну N і шипа S, судинна дисфункція та підвищення проникності гематоенцефалічного бар'єру. 3. Патогенетичний механізм постковідного синдрому обумовлений персистенцією вірусу, дисрегуляцією імунної системи, мітохондріальною дисфункцією та продукцією протромботичних аутоантитіл, що сприяє виникненню гіперкоагуляції. Ураження нервової системи пов’язані із порушенням нейротрансмісії, запальними процесами, гіпоксією головного мозку та утворенням “струнних судин”, що призводить до розладу когнітивних функцій. 4. Провідними симптомами ураження нервової системи є: “мозковий туман”, сплутана свідомість, тривалий головний біль, хронічна втома, вегетативні нервові розлади, ортостатична недостатність та периферичні пошкодження у вигляді нейропатій, міопатій та ізольованої дисфункції черепних нервів (аносмія та агевзія). 5. Депресія, тривожний та посттравматичний стресовий розлади, порушення циркадних ритмів та сну – основні ознаки впливу SARS-CoV-2 на психоемоційну сферу та психіатричні розлади.Item Популяризація здорового способу життя серед молоді(Сумський державний університет, 2025) Гарбузова, Вікторія Юріївна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaЛекція із програми підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та інших категорій працівників "Педагогічна майстерність у сфері фізичного виховання та спорту". У лекції наведена інформація про складові здоров'я, фактори, що впливають на здоров'я, здоровий спосіб життя, основні завдання та складності у популяризації здорового способу життя.Item Фізіологічні основи підтримки здоров'я мозку(Сумський державний університет, 2025) Гарбузова, Вікторія Юріївна; Harbuzova, Viktoriia YuriivnaДруга лекція програми підвищення кваліфікації викладачів ЗВО "Фізичне і метальне здоров'я людини: принципи життєстійкості у кризових умовах". У лекції розглянуто фактори, які покращують здоров’я мозку: фізична активність, раціональне харчування, здоровий сон, цифровий детокс, тренування мозку.Item Вітаміни в стресових ситуаціях(Сумський державний університет, 2024) Ганніна, В.М.У роботі охарактеризована роль вітамінів в стресових ситуаціях, визначено, що вітаміни відіграють важливу роль у збереженні здоров’я в стресових ситуаціях. Стрес може спричиняти збільшене споживання деяких вітамінів і втрату інших через підвищену активність організму.Item Забезпечення здорового способу життя молоді в умовах війни(Сумський державний університет, 2024) Загляда, А.А.В роботі описані фактори, що впливають на здорову поведінку людини в умовах війни: інформація (часто болюча та сувора), стресові фактори (вибухи, сирени, тривоги), мотивація, поведінкові навички та відсутність позитивного сприйняття інтервенцій спрямованих на здоров’я. Запровадження комплексного системного підходу для забезпечення здорового способу життя молоді в умовах війни є ключовим для успішного вирішення цього завдання. Ось деякі складові такого підходу: медіаосвіта, психологічна підтримка, створення безпечного середовища, розвиток соціальних навичок, впровадження культурного життя, сприяння розвитку резилієнтності.Item Serum ceruloplasmin as a prognostic indicator of Long COVID(Полтавський державний медичний університет, Українська академія наук, 2024) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychЗбереження скарг чи виникнення нових після COVID-19 наразі усім відома недуга, як Long CОVID. Проте, ще не існує єдиного підтвердженого патогенетичного механізму виникнення цих симптомів. В основі імунологічних змін у відповідь на вірусне навантаження SARS-CoV-2 є зміни у Т-клітинах, зниження CD4+ і CD8+, підвищення експресії інтерферонів типу I та III, збільшення кількості моноцитів, підвищені рівні цитокінів, церулоплазміну. Об’єкт і методи дослідження. Обстежених було поділено на дві групи: хворі на Long CОVID (n – 35) та клініко-анамнестично здорові особи (n – 42). Усім досліджуваним проводився загальний аналіз крові, визначення рівня церулоплазміну сироватки крові турбодиметричним методом, а також обраховувався сумарний індекс запалення. Під час статистичної обробки даних критерії були визнані достовірно значущими при р<0,05. Медіана (Me), 25-й і 75-й квартилі використовувалися для опису кількісних показників. Результати. Розподіл за статтю у групах був нерівномірним, переважали жінки. Більшість респондентів на момент опитування перехворіли на COVID-19 3-6 міс. тому (49%), що відповідало поширенню штаму Omicron. Церулоплазмін у групі пацієнтів хворих на Long CОVID (47,86 (39,00-50,00) мг/дл) у 2 рази перевищував відповідний показник порівняно з групою умовно здорових осіб (23,95 (19,00-29,25) мг/дл) (р<0,05). Спостерігалося підвищення рівня церулоплазміну у пацієнтів з коротшим періодом після захворювання на CОVID19, відповідно через 12 міс. та більше він знижувався на 45% порівняно із 3 міс., на 25% – із 3-6 міс. (р<0,05). Рівень церулоплазміну прямо корелював із кількістю лейкоцитів та сумарним індексом запалення в обох групах (р<0,05). Висновки. Сироватковий церулоплазмін залучається до імунної відповіді на рівні інших цитокінів у хворих на Long COVID, вміст його прямо корелює із рівнем лейкоцитів, сумарним індексом запалення та знижується у пізніші терміни після COVID-19.Item COVID-19 and other acute respiratory viral infections(Poltava State Medical University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Khatynska, Z.V.Для узагальнення світових даних, даних епідеміологічного моніторингу в Україні та Сумській області та встановлення етіологічної структури гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у 2019-2023 рр. на тлі пандемії COVID-19 проведено ретроспективний аналіз захворюваності на ГРВІ та COVID-19 в Україні та Сумській області, проведено порівняння захворюваності з використанням даних статистичної звітності Центру громадського здоров'я, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з контролю та профілактики захворювань МОЗ України. Проведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють проблему гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу. Отримані дані свідчать про зниження глобальної захворюваності на ГРВІ та грип у 2020-2021 роках та зростання у 2022-2023 роках. Спостерігалося зменшення частки вірусу грипу А у 2019-2021 роках, збільшення у 2022-2023 роках та повернення до допандемічного рівня. Водночас відбулася зміна частки респіраторно-синцитіального вірусу та риновірусу, відсоток яких коливався, зменшуючись і збільшуючись під час пандемії, і врешті-решт перевищив допандемічний рівень. Незалежно від періоду пандемії COVID-19, серед штамів грипу у світі переважав A H1N1(2009). В Україні та Сумській області динаміка захворюваності на ГРВІ та грип відображала схожі зміни, а відносний показник захворюваності, який був дещо вищим, ніж у світі на початку пандемії, знизився до рівня, близького до світового у 2023 році.Item Детермінанти розвитку людського капіталу та національної економіки: економіко-математичне моделювання взаємозв’язку(Західноукраїнський національний університет, 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii AnatoliiovychВзаємозв’язок між громадським здоров’ям і національною економікою складний і багатогранний. З одного боку, здоров’я людей впливає на їхню продуктивність, ефективність і креативність, впливаючи на економічні показники країни. З іншого боку, фінансові умови в країні впливають на доступність і якість медичних послуг, харчування, житла та інших факторів, що визначають багатогранну сутність здоров'я людей. Мета дослідження. Метою дослідження є розробка інтегральних показників здоров’я як найважливішої складової людського капіталу та національної економіки. Також перевіряються чотири гіпотези: гіпотези H1 і H2 спрямовані на перевірку значущості зв'язків між інтегральними показниками; гіпотеза Н3 – перевірка впливу показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки; гіпотеза Н4 присвячена питанню впливу показників національної економіки на інтегральний показник здоров'я. Методи дослідження. Дослідження базується на методах пошуку, аналізу та нормалізації даних, багатовимірного статистичного аналізу. Інтегральні показники здоров’я та національної економіки розроблено за допомогою методики аналізу головних компонент у програмі Statistica 12 з використанням адитивної згортки. Ця методика дозволила визначити вагові значення для кожного компонента, що входить до інтегральних показників. Для оцінки значущості зв’язків в отриманих парних регресіях для інтегральних показників та в моделях, що описують вплив показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки, вплив показників національної економіки на інтегральний показник здоров’я, статистичні критерії Стьюдента, Фішера, значення використовували коефіцієнти детермінації, довірчі інтервали та рівні значущості за допомогою програмного забезпечення Stata 18. Результати. Під час дослідження було зібрано базу даних із дев’ятнадцяти макропоказників для 38 країн, що стосуються охорони здоров’я та національної економіки, у різних масштабах та одиницях вимірювання. Дані нормалізуються для наступного алгоритму перевірки чотирьох гіпотез дослідження. Інтегральні показники розраховуються за допомогою адитивної згортки з урахуванням значень вагових коефіцієнтів для факторів стимулювання та факторів дестимулювання людського капіталу та національної економіки. Згідно із запропонованими гіпотезами було проведено чотири регресійні аналізи. Встановлено, що при зміні інтегрального індексу національної економіки на одиницю інтегральний індекс здоров’я зміниться на 0,9305. У зворотному випадку показник національної економіки зміниться на 0,3214 при зміні інтегрального показника здоров'я на одиницю його виміру. Аналіз впливу складових національної економіки на інтегральний показник здоров’я виявив статистично значущий позитивний вплив трьох показників: індексу свободи ведення бізнесу, свободи торгівлі та валового національного доходу на душу населення. Аналіз впливу складових галузі охорони здоров'я на інтегральний показник національної економіки не виявив жодного статистично значущого показника. Перспективи спрямовані на подальший розвиток науково-методичного забезпечення моделювання впливу людського капіталу як суттєвої складової економіки здоров’я на ефективність національної економіки та впровадження практичних заходів щодо підвищення рівня людського капіталу, який залежить на значеннях показників національної економіки конкретної країни. Отримані значення інтегральних показників для країн дослідження, по-перше, дають інформацію про рівень їхнього людського капіталу та національної економіки, а по-друге, характеризують їхнє становище у сфері економіки та охорони здоров’я. Значущість впливу показників національної економіки на інтегральний показник людського капіталу дозволить керівним органам відповідних країн усвідомити тенденції до змін, розробки подальшої політики та здійснених реформ у сферах народного господарства та охорони здоров'я.Item Основи популяризації здорового способу життя(Сумський державний університет, 2024) Єжова, Ольга Олександрівна; Yezhova, Olha Oleksandrivna; Кириченко, В.І.У навчальному посібнику подано теоретичні основи популяризації здоров’я та здорового способу життя й успішні світові практики в освіті та охороні здоров’я. Актуалізовано питання ролі реабілітації та громадського здоров’я в збереженні здоров’я населення й промоції здорового способу життя. Навчальний посібник адресовано здобувачам спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» першого рівня вищої освіти. Може бути корисним і здобувачам інших спеціальностей галузі «Охорона здоров’я», зокрема спеціальності 229 «Громадське здоров’я»