Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
54 results
Search Results
Item Стратегічні напрями розвитку Садівської сільської громади(Сумський державний університет, 2024) Шейх, К.М.У кваліфікаційній роботі детально досліджено стратегічні напрями розвитку Садівської сільської громади Сумського району, враховуючи соціально-економічний потенціал та поточні виклики. Здійснено аналіз основних понять, які використовуються в досліджуваній сфері, і розглянуто їхнє значення для формування стратегії розвитку громади. Особлива увага приділяється аналізу проблем, таких як недостатня інфраструктура, підтримка малого бізнесу, екологічні питання та низький рівень залученості молоді в громадську діяльність. У роботі запропоновано комплексну стратегію розвитку, що включає інвестиції в соціальну та інфраструктурну сфери, підтримку екологічних ініціатив і культурних програм. Для забезпечення сталого розвитку громади розроблено практичні рекомендації, які зосереджуються на інноваційних підходах до управління та залученні громадськості до процесу трансформації громади, а також реалізації ефективних механізмів моніторингу та оцінки. Розроблено комплексну програму, спрямовану на залучення молоді до активної громадської та соціальної діяльності в Садівській громаді. Програма включає організацію заходів, таких як волонтерські акції, освітні проекти, спортивні змагання та культурні події, з метою формування активної громадянської позиції серед молоді та розвитку місцевих ініціатив.Item Інтеграція цифрових технологій та цифрових державних послуг у моделі цифрової економіки(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Любчак, Володимир Олександрович; Liubchak, Volodymyr Oleksandrovych; Барченко, Наталія Леонідівна; Barchenko, Nataliia Leonidivna; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychСтаття досліджує взаємозв’язок між цифровими технологіями, цифровими державними послугами та моделлю цифрової економіки. Аналізуються ключові аспекти інтеграції цих елементів, такі як розвиток інфраструктури, створення цифрових платформ, розвиток ІТ-сектору. Особлива увага приділяється впливу цифрової трансформації на ефективність державного управління, життя громадян та розвиток національної економіки. У дослідженні спрогнозовано як позитивні аспекти цифрової трансформації, так і песимістичні сценарії, пов’язані з нерівномірним доступом до цифрових технологій, цифровим розривом та необхідністю розвитку цифрових державних послуг. На основі проведеного аналізу формулюються рекомендації щодо подальшого розвитку цифрової економіки та оптимізації взаємодії держави, бізнесу та громадян у цифровому середовищі.Item Directions of artificial intelligence implementation at economy of Ukraine and Poland(Гельветика, 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Duranowski, W.H.; Біловол, Артем Валерійович; Bilovol, Artem Valeriiovych; Dabrowski, Z.Актуальність дослідження пов’язана з посиленою увагою науковців, урядів країн до можливостей трансформації національних економік, в тому числі окремих галузей на основі технологій штучного інтелекту. Уряди держав та міжнародні компанії активно вивчають, як штучний інтелект може підви-щити ефективність виробництва, поліпшити обслуговування клієнтів та сприяти економічному зростанню. Метою дослідження є формування напрямків впровадження технологій штучного інтелекту в економіці України та Польщі, зокрема, на основі аналізу наукових джерел та оцінки національних ініціатив у цій сфері. Застосовано SWOT-аналіз для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, пов'язаних із впровадженням штучного інтелекту в національні господарства країн, що уможливило ідентифікацію виклики та сформувати перспективи імплементації технологій. Визначено основні ніші наукових досліджень, пов'язаних із впровадженням технологій штучного інтелекту, що дозволило систематизувати підходи до їх впровадження. Науковці першої ніші присвячують дослідження питанням використання штучного інтелекту в процесах формування державної політики. Друга ніша наукових досліджень включає питання політики щодо штучного інтелекту, що охоплює аналіз поточного стану ініціатив у сфері штучного інтелекту та перспективи його розвитку в різних країнах. Третій напрямок наукових досліджень щодо впровадження штучного інтелекту фокусується на взаємозв’язках штучного інтелекту і економічного зростання національних економік. Обґрунтовано, що середовище штучного інтелекту в Польщі активно розвивається завдяки чіткому законодавчому регулюванню і значному фінансуванню стартапів, тоді як в Україні сфера розробок штучного інтелекту функціонує на основі замовлень іноземних компаній та проєктній діяльності в університетах. Визначено напрямки впровадження технологій штучного інтелекту в економіці України та Польщі, що можуть бути використані для розроблення програм імплементації штучного інтелекту в розрізі регіонів України та Польщі, в цілому національного господарства.Item Підвищення рівня якості та обслуговування в організаціях, що управляють інфраструктурою відповідно до вимог EN ISO 41001(Сумський державний університет, 2023) Мельник, В.В.Кваліфікаційна робота магістра становить 65 аркушів, в тому числі 7 рисунків, 2 таблиці, бібліографії із 34 джерела на трьох аркушах, один додаток на чотирьох аркушах. Метою роботи є підвищення якості процесів управління інфраструктурними об’єктами різних форм власності на основі дослідження вимог міжнародного стандарту EN ISO 41001 на основі розроблення рекомендацій щодо нормативного забезпечення розроблення, впровадження та підтримки систем управління інфраструктурою. Для досягнення поставленої мети в роботі були встановлені та вирішенні наступні завдання: 1. Дослідити сучасний стан та шляхи розвитку питання управління інфраструктурою. 2. Дослідити процеси становлення систем управління інфраструктурою та стандартизації їх вимог. 3. Розробити рекомендацій щодо нормативного забезпечення розроблення, впровадження та підтримки систем управління інфраструктурою відповідно до вимог EN ISO 41001. Об’єкт дослідження – системи управління інфраструктурою. Предмет дослідження – нормативного забезпечення розроблення, впровадження та підтримки систем управління інфраструктурою відповідно до вимог EN ISO 41001. Практичне значення отриманих результатів: 1. Встановлено взаємозв’язок між основним бізнесом, непрофільним бізнесом та управління інфраструктурою. 2. Запропоновано варіант покращення визначення «управління інфраструктурою» через опис управління інфраструктурою як щось, що має ряд чітких цілей. 3. Запропоновано «Базовий план управління інфраструктурою». 4. Формалізовано перелік можливих проблем і загроз, з якими стикаються під час впровадження та підтримання систем управління інфраструктурою. 5. Встановлено перелік можливостей, що виникають при впровадженні системи управління інфраструктурою. 6. Запропоновано «Нормативне забезпечення виконання функцій управління інфраструктурою на прикладі житлово-комунального підприємства».Item Interplay of Urbanization and Ecological Environment: Coordinated Development and Drivers(MDPI, 2023) Chen, R.; Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaВзаємозв'язок між урбанізацією та екологічною ефективністю набуває все більшого значення в контексті сталого розвитку, оскільки стрімке зростання міст створює виклики для споживання ресурсів, викидів парникових газів та загального екологічного добробуту міських територій. Розуміння та аналіз скоординованого розвитку урбанізації та екологічної ефективності довкілля, а також оцінка впливу рушійних сил на цей взаємозв'язок мають вирішальне значення для розробки ефективної політики та стратегій, що сприяють екологічно сталому розвитку міст. Це дослідження встановлює індекс урбанізації на основі чотирьох ключових аспектів: економіка, суспільство, населення та екологія. Дослідження фокусується на 30 провінціях Китаю в період з 2011 по 2020 рік. Застосовано такі методи: глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера, ентропійний метод, модель TOPSIS, модель зв'язаного ступеня координації, панельно-коректована стандартна помилка (PCSE) та можлива узагальнена модель найменших квадратів (FGLS). Емпіричні результати демонструють сприятливий рівень скоординованого розвитку між урбанізацією та екологічним середовищем в цілому, з більш вираженими тенденціями регіональної еволюції. Відкритість торгівлі, енергетична структура та рівень цифровізації відіграють значну роль в ефективному сприянні скоординованому розвитку урбанізації та екологічного середовища в різній мірі. Зростання відкритості торгівлі та рівня цифровізації сприяють узгодженому розвитку між урбанізацією та екологічним середовищем на 0,125 та 0,049 відповідно. Однак збільшення енергетичної структури зменшує цей зв'язок на 0,509. Ці результати мають важливе значення для політиків, містобудівників та зацікавлених сторін, підкреслюючи необхідність збалансованого підходу, який би надавав пріоритет екологічному захисту навколишнього середовища в процесі урбанізації. Це дослідження підкреслює важливість стратегій сталого розвитку міст для забезпечення довгострокової екологічної та природоохоронної сталості.Item Стратегічні аспекти управління сталою інфраструктурою міста(Одеський державний аграрний університет, 2023) Смоленніков, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Нєшева, Анастасія Дмитрівна; Niesheva, Anastasiia DmytrivnaОбґрунтована необхідність стратегічного управління інфраструктурою міста. Визначені п'ять основних компонентів сталої міської інфраструктури, а саме будівлі, транспорт, енергія, управління відходами та водними ресурсами. Проаналізовані та систематизовані ключові принципи розбудови сталої інфраструктури міста.Item Ринок страхових послуг(Сумський державний університет, 2022) Кучерина, М.І.У роботі розглянуто теоретичні засади формування ринку страхових послуг; проведено аналіз інституційної інфраструктури ринку страхових послуг та запропоновано перспективні напрямки формування ринку страхових послуг в Україні.Item Держaвно-привaтне пaртнерство як формa aктивізaції взaємодії держaви тa бізнесу(Сумський державний університет, 2014) Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Рекуненко, Ігор Іванович; Рекуненко, Игорь Иванович; Rekunenko, Ihor IvanovychУ статті проведено системaтизaцію теоретичних підходів щодо трaктувaння сутності держaвно-привaтного пaртнерства тa встaновлено, що різні дослідники зaстосовують це поняття для ознaчення різних видів взaємодії держaви і бізнесу тa у принципово відмінних контекстaх. Доведено, що aктивне використaння держaвно-привaтного пaртнерствa розглядається як інструмент економічного тa соціaльного розвитку країни нa основі взaємодії держaвного і привaтного секторів. Систематизовано критерії ідентифікації інфраструктурних інвестиційних проектів, які доцільно застосовувати в процесі відбору інвестиційних пропозицій, що можуть бути ефективно реалізовані у сфері державно-приватного партнерства.Item Стратегія нарощення ефективності розвитку фінансового ринку(Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», 2015) Рекуненко, Ігор Іванович; Рекуненко, Игорь Иванович; Rekunenko, Ihor IvanovychВ статті розглядається стратегія нарощення ефективності розвитку фінансового ринку, яка базується на інформаційній та інфраструктурній ефективності. Охарактеризовано інформаційну та інфраструктурну ефективність. Зазначено фактори, що визначають ефективність фінансового ринку.Item Міжнародні логістичні центри: аналіз діяльності та сучасні тенденції розвитку(Сумський державний університет, 2019) Помазан, Ю.Г.У роботі досліджено сутність, види та особливості розміщення міжнародних логістичних центрів, світовий досвід створення логістичних центрів провідних країн світу. Проаналізовано сучасний стан українських логістичних центрів. Проведений аналіз недоліків та проблем, які впливають на розвиток логістики експорту зернових культур. Основною метою цього дослідження є удосконалення розвитку сфери логістичного обслуговування експорту зернових шляхом створення чи удосконалення вже існуючих логістичних центрів.