Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
10 results
Search Results
Item Компаративний аналіз наглядово-регуляторного забезпечення процедур фінансового моніторингу та кібербезпеки(Сумський державний університет, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Горай, Д.С.Шляхи покращення процедур фінансового моніторингу, організацій кібербезпеки за умов переходу економіки держави на цифровий формат, розвитку процесів інноваційної цифровізації, рівня інформаційної обізнаності суспільства є постійно актуальною задачею сьогодення. За відсутності загального консенсусу щодо застосування конкретних міжнародно-правових норм у сфері кібербезпеки окремі держави в односторонньому порядку визначають свої національні позиції. Тому важливим є питання визначення особливостей кожної системи для безпечної та коректної організації взаємо корисної співпраці, з одного боку, та покращення власних практик та процедур протидії відмиванню кримінальних доходів, отримання якісно нових знань щодо найменших проявів ризиків та їх упередження, застосування відповідних превентивних заходів ще на стадії зародження, з іншого боку. В статті проведено компаративний аналіз правого забезпечення кіберзахисту та кібербезпеки фінансової системи та інформаційно-комунікаційних технологій Німеччини, Польщі, України, Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Європейського Союзу. Узагальнюючий алгоритм фінансового моніторингу розглянуто в розрізі країн-членів Євросоюзу, що ґрунтується на діючих положеннях Директиви 2018/843/EU Європейського Парламенту та Ради Європейського про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму. Основними положеннями, на яких ґрунтується алгоритм Єврокомісії є: відкритий доступ до реєстрів бенефіциарних власників компаній, що посилює прозорість аналізованої інформації про фінансові транзакції; прозорість інформації про трасти і подібних до них структур; розширення кола зобов’язаних суб’єктів (постачальників електронних гаманців та платформи обміну віртуальних валют), посилення можливостей компетентних органів фінансової розвідки країн Євросоюзу в частині запиту, отримання і використання інформації від зобов’язаних суб’єктів; дотримання критеріїв перевірки фінансових операцій, що здійснюються із залученням країн, які мають високий ступінь ризику.Item Взаємодія правоохоронних органів та фінансових установ щодо здійснення фінансового моніторингу у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом(Сумський державний університет, 2021) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaСтаття була присвячена з’ясування місця та ролі як правоохоронних органів, так і фінансових установ щодо здійснення фінансового моніторингу в контексті протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Було проаналізовано діяльність Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України. Увага була акцентована на діяльності Державної прикордонної служби України, оскільки інформація, яка міститься у запиті Державної служби фінансового моніторингу, а також інформація, яка надана цією службою, може бути використана саме лише в контексті запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.Item Контент-аналіз нормативно-довідкової інформації при організації баз даних внутрішнього фінансового моніторингу економічних агентів(Сумський державний університет, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna ViktorivnaДвигуном розвитку економіки є розвиток цифрових даних. Дані – це новий економічний ресурс XXI століття. Епоха великих даних вимагає якісного рівня їх організації, представлення для логічного розуміння та інтерпретації запитів за певними критеріями фільтрації, постійного оновлення та актуальності даних, моніторингу використання, захисту від несанкціонованого втручання. Особливо гострим є захист даних економічних агентів. Розвиток цифрової економіки має й негативні наслідки з позиції сприяння розвитку різноманітних, витончених шахрайських махінацій, схем відмивання кримінальних коштів, крадіжки даних як певних осіб, громадян так і даних державного призначення, що може призвести до глобальних політико-економічних конфліктів та суперечок. Тому надзвичайно важливим та актуальним є питання якісної організації, комплексного проектування та розроблення бази даних, що забезпечує всебічний моніторинг економічними агентами фінансових транзакцій на внутрішньому рівні. В статті розроблено схему баз даних економічних агентів, котрі ґрунтуються на внутрішній та зовнішній нормативно-довідковій інформації для здійснення фінансового моніторингу. Таблиці баз даних на основі нормативно-довідкової інформації з використанням ентра джерел охоплюють анкету фінансового моніторингу клієнта, ризикових клієнтів в системі економічного агента, клієнтів, по яким наявні Ухвали суду, фінансові операції яких можуть містити ознаки ризикових, ПЕПклієнтів економічного агента, клієнтів, по яким наявна частка державної власності, заборонені галузі, довідники (коду виду фінансових транзакцій, коду ознаки фінансових транзакцій обов’язкового фінансового моніторингу, коду ознаки фінансових транзакцій внутрішнього фінансового моніторингу, коду документу, що засвідчує особу, коду виду суб’єкта первинного фінансового моніторингу, коду виду повідомлення, коду юридичного статусу учасника транзакції, коду типу особи, що пов’язана з фінансовою транзакцією, коду наявності дозволу на подання відомостей, коду ознаки реалізації фінансової транзакції, кодів областей України, критеріїв ризику), клієнтів з FATCA-статусом. Для формування баз даних фінансового моніторингу економічними агентами на підґрунті зовнішньої (екстра) нормативно-довідкової розроблено таблиці, що містять інформацію про: відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державної служби фінансового моніторингу України осіб, пов’язаних з тероризмом та міжнародними санкціями, публічних діячів та членів їх сімей, санкційний список Ради національної безпеки і оборони України, санкційний список Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, санкційний список США, санкційні списки ЄС, санкційні списки всього світу, списки ризикових країн, інформацію з Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, інформація з Міжнародного бюро кредитних історій, перелік товарів подвійного використання, перелік осіб з часткою державної власності, AntiFraud HUB – відомості про шахраїв, реєстр банкрутів, реєстр боржників, реєстр судових рішень, база недійсних документів, особи, які переховуються від органів влади, реєстр платників єдиного податку, реєстри обтяжень рухомого та нерухомого майна, дані по цінним паперам, реєстр щодо люстрації, реєстр арбітражних керуючих,корупційний реєстр бази українських організацій, інформація щодо іноземних компаній.Item Business Process Model for Monitoring the Automatic Payments in the "Client-Bank" System(Sumy State University, 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyІнноваційний розвиток банківської діяльності зумовлює модернізацію у підходах до протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. В статті розглядається питання фінансового моніторингу банківських операцій, які відбуваються без участі працівника банку через систему "Клієнт-банк". Було визначено перелік функцій, які виконує система "Клієнт-банк" в розрізі типів клієнтів: фізичних та юридичних осіб (в тому числі фізичних-осіб підприємців). Було виділено дві моделі бізнес-процесу автоматизованого моніторингу платежів, здійснених у системі "Клієнт-банк". Перша побудована модель описує загальні індикатори транзакцій, які мають ризик легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Друга – фокусується на специфічних особливостях функціоналу системи "Клієнт-банк" для юридичних осіб чи для фізичних осібпідприємців. Було розглянуто ряд критеріїв ризиковості операції з точки зору легалізації кримінальних доходів. Розроблена модель бізнес-процесу враховує перевірку на приналежність учасника операції до країн, які не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжурядових організацій, приналежність учасника до політично значущих чи пов’язаних з ними осіб та на виведення капіталу за кордон, в тому числі до офшорних зон. Окрім цього, включені перевірки фінансового стану контрагентів, регулярності надходження платежів та зняття готівки, обігу іноземної валюти, погашення кредиту, надходження значної суми готівки, ip-адреси клієнта та опису транзакції. Особливістю бізнес-моделі для юридичних осіб визначено перевірку відповідності КВЕД, аналіз кількості контрагентів, аналіз своєчасності сплати податків. Напрямками подальшого розвитку даного дослідження визначено можливість інтелектуалізації системи фінансового моніторингу та удосконалення нормативно-правової бази у сфері діяльності систем типу "Клієнт-банк" з метою покращення системи протидії легалізації кримінальних доходів у банківських установах.Item Правовий статус суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaУ статті визначено, що відповідно до чинного законодавства система фінансового моніторингу становить собою дворівневу. Це зумовлено тим, що система фінансового моніторингу складається із двох рівнів – первинного та державного фінансового моніторингуItem Особливості формування та застосування системи фінансового моніторингу в Україні(Сумський державний університет, 2020) Рекуненко, Ігор Іванович; Рекуненко, Игорь Иванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Кобець, Ж.О.; Швидько, І.О.Статтю присвячено дослідженню особливостей формування та розвитку національної системи фінансового моніторингу у контексті протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (AML/CFT). Систематизовано основні підходи до визначення сутності поняття "фінансовий моніторинг" відповідно до рівня його проведення, а також розкрито правові аспекти регулювання AML/CFT в Україні. Виокремлено основні функції фінансового моніторингу, серед яких організаційноуправлінська; контрольно-наглядова; оперативно-аналітична; інформаційна та превентивна. Здійснено огляд результатів діяльності Державної служби фінансового моніторингу України, які підтверджують, що банківський сектор є фінансово найпотужнішим каналом нелегальних потоків. У свою чергу, фінансовий моніторинг небанківського сектору характеризується низькою інституційною результативністю. У статті наведено перелік фінансових операцій, які найчастіше, пов’язані з незаконною легалізацією доходів, серед яких готівкові фінансові операції та операції, пов’язані з одержанням або наданням фінансової допомоги. Визначено, що ключовими проблемами становлення системи фінансового моніторингу в Україні є: суперечливі умови державотворчих процесів (слабкість правоохоронних та судових органів); незбалансованість регулювання підприємницької діяльності (складність та тривалість започаткування бізнесу, високий рівень податкового навантаження); особливості інвестиційної політики; низький рівень фінансової інклюзії в Україні. Враховуючи міжнародний досвід розвинених країн Україні доцільно розширити перелік фінансових злочинів, пов’язаних з AML/CFT, відповідно до Рекомендацій FATF; посилити міжвідомчу координацію та створити єдину інформаційної системи обміну; посилити персональну відповідальність посадових осіб. Основними напрямками реалізації концепції розвитку системи фінансового моніторингу в Україні мають стати: активізації міжнародного співробітництва; удосконалення механізмів ідентифікації та розкриття підозрілих операцій, усуненням "сліпих зон" чи неупорядкованості розподілу компетенцій; підвищення кваліфікації кадрів і т. д. Крім того, основним завданням проведення внутрішнього фінансового моніторингу на рівні банку має стати використання інструментів "customer due diligence / enhanced due diligence", а також "know you client / know your customer’s customer", з метою забезпечення прозорості (легальності) взаємовідносин з контрагентами.Item Фінансовий моніторинг як інструмент детінізації банківської системи(Сумський державний університет, 2019) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Тєтєрєва, О.Ю.На сьогоднішній день явище тіньової економіки є досить поширеним та носить негативні наслідки для економічного розвитку країн світу. Відомо, що на рівень тіньової економіки впливає безліч факторів і одним із таких факторів є легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Метою статті є аналіз первинного та державного фінансового моніторингу як інструменту детінізації банківської системи України. Станом на кінець 2018 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначає рівень тіньової економіки на рівні 30% від обсягу офіційного ВВП, що є найнижчим значенням за останні десять років. У статті авторами досліджено вплив фінансового моніторингу на рівень тіньової економіки, а саме визначено основні загрози економічної безпеки країни та проаналізовано частку повідомлень про підозрілі операції від банків у структурі загальних повідомлень. Встановлено, що близько 99% всіх повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу України, про підозрілі фінансові операції надходять від банків. Розкрито сутність первинного фінансового моніторингу, його основні недоліки, а саме – недосконалість законодавчої бази, брак висококваліфікованих працівників у сфері фінансового моніторингу та формуванні чітких вимог до банків як до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Розкрито зміст найпоширеніших схем з відмивання коштів через банківський сектор, таких як виведення капіталу закордон, корупційні схеми, схеми із залученням фізичних осіб, шахрайські операції всередині банку, підроблення документів на вартість застави або про її надання та підробка рішення компанії про отримання кредиту. Також у статті відображено основні порушення банків у сфері фінансового моніторингу за 2018-2019 роки, проаналізовано недоліки державного фінансового моніторингу та розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового моніторингу в банках з метою детінізації банківського сектору.Item Становлення та розвиток законодавства щодо протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні(Сумський державний університет, 2019) Малус, Ангеліна Ігорівна; Малус, Ангелина Игоревна; Malus, Anhelina IhorivnaСтаття присвячена аналізу особливостей становлення та розвитку законодавства щодо протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом у незалежній Україні. Виділено, проаналізовано та охарактеризовано основні періоди розвитку законодавства у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в умовах інтеграції України у світовий економічний простірItem Інноваційний підхід до ідентифікації банківських клієнтів підвищеного ризику (на прикладі PEPs)("ВТД "Університетська книга", 2012) Глущенко, Олександр Олександрович; Вороніна, Роксолана МихайлівнаУ статті розглянуті сучасні проблеми ідентифікаційних процедур клієнтів високого ризику. Виокремлено першочергові заходи вдосконалення процедур ідентифікації та вивчення банківських клієнтів із деталізацією стосовно публічних діячів. Запропоновано додаткові заходи обачності для перевірки особи клієнта в рамках ризик-орієнтованої його ідентифікації. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29916Item Ризики в системі «банк-клієнт» при здійсненні фінансового моніторингу(Сумський державний університет, 2010) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Куришко, О.О.У статті розглянуто критерії оцінки ризиків у системі «банк-клієнт» у контексті протидії легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. Доведено, що в умовах погіршення макроекономічної ситуації та банківської кризи існує ймовірність зростання ризики здійснення легалізації коштів самими банками та їх персоналом. Запропоновано додаткові критерії оцінки ризику проведення фінансового моніторингу для банку, зокрема критерії інформаційної прозорості банку та періодичності зміни керівного персоналу банку.