Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
158 results
Search Results
Item ER22/23EK and TTH111I polymorphisms in the glucocorticoid receptor gene in patients with bronchial asthma with regard to the age of onset(Georgian Medical News, 2023) Качковська, Владислава Володимирівна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Ковчун, Віктор Юрійович; Kovchun, Viktor Yuriiovych; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Дудченко, Ірина Олександрівна; Dudchenko, Iryna Oleksandrivna; Klisch, I.; Marchuk, O.The objective of the study was to evaluate the frequency of the ER22/23EK and Tth111I polymorphisms in the glucocorticoid receptor gene (GR) in patients with early onset and late-onset asthma (BA) and to assess the risk of its phenotype’s development. The analysis of frequency of genotypes and alleles for the ER22/23EK polymorphism in the GR gene with regard to the age of BA onset demonstrated a significant difference between patients with early-onset and late-onset asthma (p = 0.035). A significant difference was revealed in the distribution of alleles and genotypes for the Tth111I polymorphism in the GR gene between patients with early-onset BA and late-onset BA (p = 0.006). No correlation was found between the ER22/23EK polymorphism in the GR gene and late-onset BA in all genetic models; also, there was a reduction in the risk of early-onset BA observed in the dominant and additive models. No association was demonstrated between the Tth111I polymorphism in the GR gene and late-onset asthma, while a statistically significant correlation was shown with the risk of early-onset asthma in the dominant and super-dominant models.Item Трансформувальний фактор росту-β1 у хворих на бронхіальну астму: патогенетичні, клінічні та терапевтичні аспекти (огляд літератури та власні результати дослідження)(Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної Академії медичних наук України, 2021) Качковська, Владислава Володимирівна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Бондаркова, Анна Миколаївна; Bondarkova, Anna Mykolaivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaМета: аналіз літератури щодо результатів досліджень ролі трансформувального фактора росту-β1 (TGF-β1) у ремоделюванні дихальних шляхів, запаленні, клінічному перебігу, ефективності лікування у хворих на бронхіальну астму (БА), а також визначення рівня даного маркеру в крові обстежених нами пацієнтів. Матеріал та методи дослідження. Проаналізовано публікації, що містять результати досліджень щодо ролі TGF-β1 в перебігу БА. Власне вивчення вмісту в крові TGF-β1 здійснювалось за допомогою імуноферментного аналізу з використанням наборів «IBLInternational GMBH, Germany» у 553 хворих на БА та у 95 здорових осіб. Результати. Наведено дані щодо механізмів впливу TGF-β1 на процеси ремоделювання дихальних шляхів у хворих на БА. Проаналізовано його роль у розладах мікроциркуляції, продукції слизу, еозинофільному запаленні та у виразності клінічних симптомів захворювання. Визначено, що рівень експресії TGF-β1 асоційований із контролем, тяжкістю перебігу, тривалістю захворювання, проте були і суперечливі дані, які потребують подальшого вивчення. Наведено дані щодо можливостей використання TGF-β1, як маркера ремоделювання дихальних шляхів, уякості терапевтичної мішені у лікуванні хворих на БА. Детально представлено механізми впливу глюкокортикоїдів, тіотропію броміду, метилксантинів, селективних інгібіторів TGF-β1 , ресвератролу, симвастатину та монтелукасту. Встановлено вірогідно вищий його вміст в крові пацієнтів із БА (38,5 ± 0,7 пг/мл) порівняно із здоровими особами (33,9 ± 1,0 пг/мл, р = 0,007). Висновки. Виявлено достовірне підвищення рівня TGF-β1 в крові хворих БА. Важливим, на нашу думку, є диференційований аналіз вмісту даного маркера в залежності від фенотипу захворювання, що дозволить пояснити суперечливі результати різних досліджень, поглибить розуміння його патофізіологічної та клінічної ролі з метою розробки методів уповільнення ремоделювання дихальних шляхів.Item GLN27GLU та ARG16GLY поліморфізми гена β2-адренергічного рецептора у хворих на бронхіальну астму і ожиріння(Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної Академії медичних наук України, 2021) Качковська, Владислава Володимирівна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Фадєєва, Ганна Анатоліївна; Fadieieva, Hanna Anatoliivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaБронхіальна астма (БА), асоційована із ожирінням, представляє окремий фенотип, для якого характерний важчий перебіг захворювання та нижча відповідь на базисну терапію. БА та ожиріння визнані як класичні мультифакторіальні захворювання, що виникають в осіб із певним генотипом під дією провокуючих факторів зовнішнього середовища. Дослідження генів-кандидатів БА та ожиріння сприятиме поглибленню наших знань і розумінь загальної генетичної основи даних захворювань. Мета. Огляд літератури, що містить результати досліджень Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -адренорецептора (β2 -АР), які розглядаються, як спільні кандидати щодо виникнення БА та ожиріння, що дозволить зрозуміти та обгрунтувати напрямок подальших досліджень. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано публікації, що містять результати досліджень щодо ролі Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -АР у виникненні БА та ожиріння. Результати дослідження. Дані аналізу літератури за досліджуваною проблемою носять суперечливий, а іноді й дискордантний характер. Представлено, що сила взаємодії між Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмами та наявністю БА і ожиріння не завжди достатня, щоб пояснити цей зв’язок. Це підкреслює наявність невирішених запитань, які потребують подальших досліджень. Висновок. Проведений аналіз пошуку спільних генетичних маркерів на прикладі Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -АР у хворих на БА і ожиріння вказує на необхідність подальшого вивчення цієї проблеми для удосконалення діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.Item A case of hidden myocardial infarction by atrial fibrillation against the background of diabetes mellitus and arterial hyper- tension(Elm, Azerbaijan, 2023) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Романюк, Софія Анатоліївна; Romaniuk, Sofiia Anatoliivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Avuax, E.V.; Abdul-Rahman, T.; Boyagina, O.D.; Кузенко, Євген Вікторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Denisenko, B.S.; Романюк, Анатолій Миколайович; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychThis article presents information about acute subendocardial myocardial infarction of the posterior wall of the left ventricle, which developed against the background of type 2 diabetes mellitus and arterial hyper- tension. The only clinical symptom of critical heart disease was a tachysystolic form of permanent atrial fi- brillation. Despite a complex of therapeutic manipulations, the patient died. The final diagnosis of acute subendocardial myocardial infarction of the posterior wall of the left ventricle was established only after autopsy. The presented clinical case demonstrates an atypical course of myocardial infarction manifested by latent atrial fibrillation. This case focuses on the need for a comprehensive examination of patients with atrial fi- brillation and the exclusion, first of all, of irreversible myocardial damage.Item Association between capillaroscopic alterations and angiogenic and tissue remodeling factors in patients with dermatomyositis(BMJ, 2020) Качковська, Владислава Володимирівна; Качковская, Владислава Владимировна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Ковчун, Анна Владимировна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Орловський, Олександр Вікторович; Орловский, Александр Викторович; Orlovskyi, Oleksandr Viktorovych; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaDuring last years we are seeking for new biomarkers of early or even preclinical diseases stages, precise definition of disease activity and accurate prediction of the disease course as well as biomarkers of treatment efficiency. Nailfold capillaroscopy (NFC) considering as a method for early or even preclinical diagnostic tool for systemic scleroderma, at the same time there is enough data that dermatomyositis (DM) characterized with similar NFC changes along with other idiopathic inflammatory myopathies (IIM) due to the peripheral vascular involvement.Item Indicators of left ventricle hypertrophy in patients with arterial hypertension combined with obesity and their interconnection with polymorphism of Lys198Asn genе of endothelin-1(ALUNA, 2020) Сміянова, Юлія Олегівна; Смиянова, Юлия Олеговна; Smiianova, Yuliia Olehivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Чернацька, Ольга Миколаївна; Чернацкая, Ольга Николаевна; Chernatska, Olha Mykolaivna; Сміянов, Юрій Владиславович; Смиянов, Юрий Владиславович; Smiianov, Yurii VladyslavovychОдним із незалежних факторів розвитку серцево-судинних ускладнень є гіпертрофія лівого шлуночка. З кожним роком з’являється все більше публікацій, які доводять, що ця проблема є генетично обумовленою.Item Indicators of left ventricle hypertrophy in patients with arterial hypertension combined with obesity and their interconnection with polymorphism of Lys198Asn genе of endothelin-1(ALUNA, 2020) Сміянова, Юлія Олегівна; Смиянова, Юлия Олеговна; Smiianova, Yuliia Olehivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Чернацька, Ольга Миколаївна; Чернацкая, Ольга Николаевна; Chernatska, Olha Mykolaivna; Сміянов, Юрій Владиславович; Смиянов, Юрий Владиславович; Smiianov, Yurii VladyslavovychОдним із незалежних факторів розвитку серцево-судинних ускладнень є гіпертрофія лівого шлуночка. З кожним роком з’являється все більше публікацій, які доводять, що ця проблема є генетично обумовленою.Item Arterial hypertension associated with hyperuricemia: features of heart damage(Aluna Publishing, 2020) Чернацька, Ольга Миколаївна; Чернацкая, Ольга Николаевна; Chernatska, Olha Mykolaivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Fadieieva, Hanna Anatoliivna; Liashenko, A.V.; Сміянова, Юлія Олегівна; Смиянова, Юлия Олеговна; Smiianova, Yuliia Olehivna; Фадеева, Анна Анатольевна; Фадєєва, Ганна АнатоліївнаГіперурикемія – незалежний маркер ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Збільшення вмісту сечової кислоти відзначається у четвертої частини пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Мета – аналіз впливу гіперурикемії на ступінь ураження серця у пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Ми обстежили 75 пацієнтів із артеріальною гіпертензією, яких було поділено на дві групи залежно від вмісту сечової кислоти, 30 практично здорових осіб. Пацієнти І групи (n = 40) мали артеріальну гіпертензію та супутню гіперурикемію; ІІ (n = 35) – артеріальну гіпертензію. Індекс маси міокарда лівого шлуночка було визначено для підтвердження його гіпертрофії. Було використано клінічні, антропометричні, біохімічні, інструментальні, статистичні методи. Вміст сечової кислоти в сироватці крові визначено за допомогою реакції з уриказою. Індекс маси міокарда лівого шлуночка обчислено як відношення маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла. Отримані результати проаналізовано статистично за допомогою SPSS 21 та Graphpad. Результати. Індекс маси міокарда лівого шлуночка був вищим (р = 0,0498) у пацієнтів І групи (109,7 ± 3,21) г/м2 порівняно з хворими ІІ групи (97,6 ± 5,35) г/м2 і зростав пропорційно до збільшення вмісту сечової кислоти (r = 0,31; p = 0,04) за наявності артеріальної гіпертензії та супутньої гіперурикемії. Висновки. Концентрична та ексцентрична гіпертрофія міокарда, зростання індекса маси міокарда лівого шлуночка пропорційно до збільшення вмісту сечової кислоти (r = 0,31; p = 0,04) свідчать про вагому роль гіперурикемії у розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка хворих на артеріальну гіпертензію.Item Association of Arg389Gly polymorphism of ADRβ1 gene and T393C of GNAS1 gene with risk of development of acute coronary syndrome in patients with arterial hypertension(Lithuanian University of Health Sciences, 2020) Дудченко, Ірина Олександрівна; Дудченко, Ирина Александровна; Dudchenko, Iryna Oleksandrivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Фадєєва, Ганна Анатоліївна; Фадеева, Анна Анатольевна; Fadieieva, Hanna Anatoliivna; Moіseienko, Iryna Olehivna; Бондаркова, Анна Миколаївна; Бондаркова, Анна Николаевна; Bondarkova, Anna Mykolaivna; Кучма, Наталія Григорівна; Кучма, Наталья Григорьевна; Kuchma, Nataliia Hryhorivna; Орловський, Олександр Вікторович; Орловский, Александр Викторович; Orlovskyi, Oleksandr Viktorovych; Моісеєнко, Ірина Олегівна; Моисеенко, Ирина ОлеговнаIn our study, we discovered the relationship of the Arg389Gly polymorphism of the ADRβ1 gene and the T393C polymorphism of the GNAS1 gene with the risk of ACS development in the Ukrainian population. Carriers of the Arg389 allele of the polymorphism of the ADRβ1 gene and the C393 allele of the polymorphism of the GNAS1 gene showed a higher risk of ACS development relative to the opposite alleles in these gene polymorphisms.Item The impact of systemic inflammation on anemia in patients with chronic obstructive pulmonary disease(Aluna Publishing, 2020) Ковчун, Анна Володимирівна; Ковчун, Анна Владимировна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Кучма, Наталія Григорівна; Кучма, Наталья Григорьевна; Kuchma, Nataliia Hryhorivna; Качковська, Владислава Володимирівна; Качковская, Владислава Владимировна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaМетою нашої роботи було вивчити зміст показників системного запалення у хворих на ХОЗЛ залежно від наявності або відсутності АХЗ. Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 202 пацієнтів із ХОЗЛ, у дослідження було включено 144 хворих на ХОЗЛ без анемії (гемоглобін ˃120 г/л для жінок і ˃ 130 г/л для чоловіків), які склали 1 групу і 33 хворих на ХОЗЛ з АХЗ (гемоглобін <120 г/л для жінок і <130 г/л для чоловіків, розчинні трансферрінових рецептори (рТФР) - 8,7 – 28,1 нмоль/л), які склали 2 групу. До групи контролю включили 62 практично здорові людини. Усім хворим проводили визначення вмісту феритину, С-реактивного протеїну (СРП) і гепсидину. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми SPSS-21. Результати. Хворі на ХОЗЛ з АХЗ мають достовірно (р <0,001) вищий вміст феритину, порівняно з хворими на ХОЗЛ без анемії і пацієнтами контрольної групи. Вміст С-РП і гепсидину у пацієнтів з ХОЗЛ із АХЗ був також вірогідно вищим порівняно з пацієнтами без анемії та контрольної групи. Висновки. Визначення вмісту феритину, C-РП і гепсидину у пацієнтів із ХОЗЛ може дозволити своєчасно призначити адекватне лікування для цієї групи хворих.