Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
10 results
Search Results
Item Endothelial dysfunction and pulmonary lesions in Long-COVID(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Lendych, Yu.S.; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia VasylivnaУ статті проаналізовано сучасні дані наукових досліджень щодо ролі ендотеліальної дисфункції у патогенезі Long-COVID, зокрема, досліджено її вплив на альвеоло-капілярну мембрану та розвиток легеневих ускладнень. Оцінено потенціал біомаркерів ендотеліальної дисфункції для діагностики, прогнозування та розробки нових терапевтичних стратегій. Аналіз відкритих наукових даних довів, що ендотеліальна дисфункція, спричинена SARS-CoV-2, була ключовим фактором розвитку Long-COVID, та призвела до змін у альвеоло-капілярній мембрані. У результаті чого ініціювався розвиток інтерстиціальних захворювань легень з фіброзом, порушенням дифузії та мікроциркуляції, що призвело до погіршення оксигенації тканин. Встановлено ключову роль порушень ендотеліальної функції та стану альвеолярного епітелію, що відображаються у змінах рівнів Ang-1, Ang-2, vWF, Р-селектину, ICAM-1, VEGF та KL-6, у розвитку та ступені тяжкості легеневих ускладнень у пацієнтів з постковідним синдромом. Дане дослідження розширює науково-практичні знання фахівців у галузі медицини щодо ролі біомаркерів ендотеліальної дисфункції у розвитку легеневих ускладнень, асоційованих з Long-COVID, та демонструє їхній потенціал для діагностики, прогнозування та розробки нових терапевтичних стратегій.Item Long COVID as a multisystem problem and recent challenges(Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2025) Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Nehreba, K.; Yemchura, A.; Kubrak, Y.; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna OleksandrivnaМета огляду – визначення та узагальнення основних теорій виникнення Long COVID, патогенезу та основних клінічних ознак. Матеріали і методи. Oпрацьовано 110 статей з бази даних PubMed, Scopus, Google Scholar, а також відомості ВООЗ та статистичні дані поширеності Long COVID за період 2022–2025 роки, які містять актуальну інформацію щодо зазначеного синдрому. Окрему увагу приділено ураженням нервової системи та психоемоційної сфери. Висновки. 1. На Long COVID хворіє понад 65 млн осіб. Висока сприйнятливість спостерігається у жінок, невакцинованих, у пацієнтів із хронічними захворюваннями. 2. Основні гіпотези розвитку Long COVID: запалення внаслідок цитокінового шторму, імунна відповідь та вироблення антитіл проти білків SARS-CoV-2, нуклеопротеїну N і шипа S, судинна дисфункція та підвищення проникності гематоенцефалічного бар'єру. 3. Патогенетичний механізм постковідного синдрому обумовлений персистенцією вірусу, дисрегуляцією імунної системи, мітохондріальною дисфункцією та продукцією протромботичних аутоантитіл, що сприяє виникненню гіперкоагуляції. Ураження нервової системи пов’язані із порушенням нейротрансмісії, запальними процесами, гіпоксією головного мозку та утворенням “струнних судин”, що призводить до розладу когнітивних функцій. 4. Провідними симптомами ураження нервової системи є: “мозковий туман”, сплутана свідомість, тривалий головний біль, хронічна втома, вегетативні нервові розлади, ортостатична недостатність та периферичні пошкодження у вигляді нейропатій, міопатій та ізольованої дисфункції черепних нервів (аносмія та агевзія). 5. Депресія, тривожний та посттравматичний стресовий розлади, порушення циркадних ритмів та сну – основні ознаки впливу SARS-CoV-2 на психоемоційну сферу та психіатричні розлади.Item Поліморфізм генів COVID-19 і зв’язок із шкірними проявами(Сумський державний університет, 2024) Розмаїта, О.С.У тезах представлено дослідження щодо маркерів у діагностиці захворювань шкіри, а саме чи існують специфічні шкірні прояви COVID-19. На сьогодні досліджень щодо значення поліморфізму генів COVID-19 при прояві хвороб шкіри недостатньо. Раннє розпізнавання шкірних ознак, пов'язані з тяжкими ускладненнями, та своєчасне лікування мають важливе значення для покращення результатів лікування пацієнтів.Item COVID-19 та його прояви в дерматології(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024) Розмаїта, О.С.Пандемія COVID-19 зробила великий виклик людству. У тезах- доповіді автор дослідила вплив коранавірусу COVID-19 на прояви в дерматології, дослідивши літературні джерела та сучасні наукові дослідження в даному напрямку. Зроьлено детальний аналіз таких проявів у різних вікових категоріях населеня різних країн світу.Item Long-COVID and integrative indicators of endogenous intoxication, inflammatory activity and nonspecific reactivity(Helsinki, 2024) Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychItem Serum ceruloplasmin as a prognostic indicator of Long COVID(Полтавський державний медичний університет, Українська академія наук, 2024) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychЗбереження скарг чи виникнення нових після COVID-19 наразі усім відома недуга, як Long CОVID. Проте, ще не існує єдиного підтвердженого патогенетичного механізму виникнення цих симптомів. В основі імунологічних змін у відповідь на вірусне навантаження SARS-CoV-2 є зміни у Т-клітинах, зниження CD4+ і CD8+, підвищення експресії інтерферонів типу I та III, збільшення кількості моноцитів, підвищені рівні цитокінів, церулоплазміну. Об’єкт і методи дослідження. Обстежених було поділено на дві групи: хворі на Long CОVID (n – 35) та клініко-анамнестично здорові особи (n – 42). Усім досліджуваним проводився загальний аналіз крові, визначення рівня церулоплазміну сироватки крові турбодиметричним методом, а також обраховувався сумарний індекс запалення. Під час статистичної обробки даних критерії були визнані достовірно значущими при р<0,05. Медіана (Me), 25-й і 75-й квартилі використовувалися для опису кількісних показників. Результати. Розподіл за статтю у групах був нерівномірним, переважали жінки. Більшість респондентів на момент опитування перехворіли на COVID-19 3-6 міс. тому (49%), що відповідало поширенню штаму Omicron. Церулоплазмін у групі пацієнтів хворих на Long CОVID (47,86 (39,00-50,00) мг/дл) у 2 рази перевищував відповідний показник порівняно з групою умовно здорових осіб (23,95 (19,00-29,25) мг/дл) (р<0,05). Спостерігалося підвищення рівня церулоплазміну у пацієнтів з коротшим періодом після захворювання на CОVID19, відповідно через 12 міс. та більше він знижувався на 45% порівняно із 3 міс., на 25% – із 3-6 міс. (р<0,05). Рівень церулоплазміну прямо корелював із кількістю лейкоцитів та сумарним індексом запалення в обох групах (р<0,05). Висновки. Сироватковий церулоплазмін залучається до імунної відповіді на рівні інших цитокінів у хворих на Long COVID, вміст його прямо корелює із рівнем лейкоцитів, сумарним індексом запалення та знижується у пізніші терміни після COVID-19.Item Clinical and epidemiological features of the course of coronavirus infection depending on the period of illness(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», 2024) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychПісля пандемії COVID-19 особливе занепокоєння викликає довготривале збереження симптомів Long COVID, що значно порушує якість життя та працездатність населення. Мета роботи – встановити особливості клінічних та епідеміологічних даних у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, залежно від періоду хвороби. Пацієнти і методи. Обстежено 108 осіб, які поділено на три групи: із підтвердженим COVID-19, із Long COVID та практично здорові особи. Встановлювалися епідеміологічні та клінічні особливості перебігу на підставі аналізу медичних карток і розробленого опитувальника. Результати. Серед досліджуваних переважали жінки – 56 % із середнім віком 41,44 року. Основними симптомами що характеризували клінічну картину COVID-19, були загальна слабкість (94 %), головний біль (74 %), гарячка (ломота в тілі) та кашель (71,0 % пацієнтів). У групі з Long COVID порівняно із групою з COVID-19 достовірно рідше реєстрували загальну слабкість (втому) (40 %), головний біль (29 %), гарячку (ломоту в тілі) (3 %), кашель (9 %), розлади сну (17 %), біль у м’язах (11 %), задишку (17 %), нежить (чхання) (6 %), втрату чи погіршання апетиту (3 %), біль у горлі (6 %), труднощі з концентрацією уваги (6 %), біль у животі (3 %) (р<0,05). Висновки. Знижена доступність до отримання медичних послуг призводить до запізнілої госпіталізації, тривалого лікування та наявності ускладнень. Рівень вакцинації не впливає на ризик виникнення Long COVID. Клінічні ознаки Long COVID (загальна слабкість, тривога, погіршання настрою, головний біль) виявляляються у третини хворих і обумовлюють зниження загальної якості життя. Найстійкішими є загальна слабість, головний біль, задишка, розлади сну і які зберігаються у 34-42 % пацієнтів з моменту підтвердження COVID-19.Item Indicators of blood coagulation function, concentration of endothelin-1 and Long-COVID(Poltava State Medical University, 2024) Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychЗ метою оцінки функції згортання крові в осіб з Long-COVID було проведено визначення показників коагуляції та Ендотеліну-1 як біологічного маркеру ураження ендотелію у 77 осіб, які перехворіли на COVID-19 (досліджувана група) та 68 практично здорових осіб, які не хворіли на коронавірусну хворобу (група порівняння). Показники згортання крові були у межах загальноприйнятних норм в обох групах. У досліджуваних спостерігалось подовження протромбінового часу, зменшення протромбінового індексу та збільшення міжнародного нормалізованого відношення відносно аналогічних показників здорових осіб. У період 3-6 місяців після хвороби ці зміни були достовірно виразнішими, ніж у групі у цілому. Активований частковий тромбопластиновий час загалом був нижчим у реконвалесцентів, але у період 3-6 місяців після COVID-19 навпаки, був вищим, ніж у групі порівняння. Показники ендотеліну-1 були суттєво вищі у тих, хто перехворів на коронавірусну хворобу, при цьому у період 3-6 місяців ця різниця була ще більшою. Рівень показників не залежав від наявності скарг, які свідчили про Long-COVID. Вищезазначені зміни свідчать про тривалий запальний процес у пацієнтів з Long-COVID, що супроводжується ураженням ендотелію, активацією «зовнішнього» шляху згортання крові та підвищеним ризиком тромбоутворення.Item COVID-19 and other acute respiratory viral infections(Poltava State Medical University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Khatynska, Z.V.Для узагальнення світових даних, даних епідеміологічного моніторингу в Україні та Сумській області та встановлення етіологічної структури гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у 2019-2023 рр. на тлі пандемії COVID-19 проведено ретроспективний аналіз захворюваності на ГРВІ та COVID-19 в Україні та Сумській області, проведено порівняння захворюваності з використанням даних статистичної звітності Центру громадського здоров'я, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з контролю та профілактики захворювань МОЗ України. Проведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють проблему гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу. Отримані дані свідчать про зниження глобальної захворюваності на ГРВІ та грип у 2020-2021 роках та зростання у 2022-2023 роках. Спостерігалося зменшення частки вірусу грипу А у 2019-2021 роках, збільшення у 2022-2023 роках та повернення до допандемічного рівня. Водночас відбулася зміна частки респіраторно-синцитіального вірусу та риновірусу, відсоток яких коливався, зменшуючись і збільшуючись під час пандемії, і врешті-решт перевищив допандемічний рівень. Незалежно від періоду пандемії COVID-19, серед штамів грипу у світі переважав A H1N1(2009). В Україні та Сумській області динаміка захворюваності на ГРВІ та грип відображала схожі зміни, а відносний показник захворюваності, який був дещо вищим, ніж у світі на початку пандемії, знизився до рівня, близького до світового у 2023 році.Item Integrative indicators of endogenous intoxication, inflammatory activity, and specific reactivity in patients with COVID-19(Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, 2024) Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychМета дослідження - виявлення змін лабораторних показників крові, інтегративних показників ендогенної інтоксикації, активності запалення, специфічної реактивності у пацієнтів, які перехворіли на коронавірусну хворобу. Пацієнти і методи: здійснено обстеження осіб, які перехворіли на COVID-19, з урахуванням критеріїв включення та виключення були залучені до групи дослідження 77 осіб. Групу порівняння склали 68 практично здорових людей відповідного віку. Проведені лабораторні дослідження крові, на підставі яких розраховані інтегративні показники ендогенної інтоксикації, активності запалення та специфічної реактивності. Результати. Дані загального аналізу крові свідчили про відсутність значущих розбіжностей між пацієнтами груп, показники залишались у межах прийнятних норм. Незначна запальна реакція в осіб, які перехворіли на COVID - 19, особливо в період від 3 до 6 місяців підтверджується підвищенням рівня показників ендогенної інтоксикації (ЛІІ, ІЗЛК, ІСНЛ, ГПІ) у групі досліджуваних відносно здорових осіб. У цей же період є ознаки активації клітинної ланки імунітету у відповідь на наявність прихованої бактеріальної інфекції або ендогенної інтоксикації, що підтверджується зниженням показників активності запалення (ІЛГ, ІЛШОЕ, ЗІ). Зниження індексів неспецифічної реактивності (Ілімф, ІА) підтверджували активацію клітинної ланки імунітету, враховуючи зниження кількості лімфоцитів відносно гранулоцитів. Зміни інтегративних показників не залежали від виразності симптомів Long-COVID. У період від 12 місяців після перенесеної коронавірусної хвороби можливий розвиток автоімунних процесів, оскільки спостерігалась тенденція до зниження індексів ендогенної інтоксикації (ІЗЛК, ІСНЛ) одночасно з підвищенням індексів активності запалення (ІЛГ, ІЛШОЕ, ЗІ) та індексів неспецифічної реактивності (КР, Ілімф, ІА).