Проблема території та територіальності у конституційному праві

Abstract

У статті розглянуто поняття території та територіальності у конституційному праві, запропоновано їх визначення. Метою дослідження є уточнення та систематизація підходів до розуміння поняття «територія» і концепту «територіальності» та їх відображення в дискурсі конституційного права. Територія як факт передує своїй теоретичній концептуалізації, проте територія також є об'єктом моделювання правом. Територіальність є відображенням території в конституціоналізмі, тобто є визначенням території як факту та інституції в науковому дискурсі. Територію автор розглядає за трьома підходами: емпіричним (фактичним), нормативно-інституційним та концептуальним. Концепт територіальності аналізується в парадигмах вестфальської, поствестфальської та неовестфальської моделей державності. Зроблено висновок, що територія є об’єктом подвійного представлення – у політико-правовому порядку як реально існуючий життєвий простір та у конституціоналізмі у формі територіальності. Саме цей подвійний статус території, на думку автора, є джерелом непорозумінь. Фактична територія має трансформуватися в правову категорію з нормативно-інституційним виміром і з проекцією в людській свідомості. Наголошується, що уявлення про територію, що сформувалося у колективній свідомості певного народу має велике значення для територіальної політики. Підсумовано, що територія та територіальність переживають глибоку кризу, адже ми є свідками появи атериторіальних і навіть позатериторіальних форм влади. Розглянуто проблему територіальної політики через концепт територіальності. Виділені основні види територіальної політики. Автор звертає увагу на відмінності між унітарною, федеративною та конфедеративною територіальною політикою.

The article examines the concepts of territory and territoriality in constitutional law, proposes their definition. The purpose of the study is to clarify and systematize approaches to understanding the concept of "territory" and the concept of "territoriality" and their reflection in the discourse of constitutional law. Territory as a fact precedes its theoretical conceptualization, but territory is also an object of modeling by law. Territoriality is a reflection of territory in constitutionalism, that is, it is a definition of territory as a fact and institution in scientific discourse. The author considers territory from three approaches: empirical (factual), normative-institutional and conceptual. The concept of territoriality is analyzed in the paradigms of the Westphalian, post-Westphalian and neo-Westphalian models of statehood. It is concluded that the territory is an object of double representation – in the political and legal order as a really existing living space and in constitutionalism in the form of territoriality. It is this dual status of the territory, in the author's opinion, that is a source of misunderstandings. The actual territory should be transformed into a legal category with a normative and institutional dimension and with a projection in the human consciousness. It is emphasized that the idea of the territory that has been formed in the collective consciousness of a certain people is of great importance for territorial policy. It is concluded that the territory and territoriality are experiencing a deep crisis, because we are witnesses of the emergence of aterritorial and even extraterritorial forms of power. The problem of territorial policy is considered through the concept of territoriality. The main types of territorial policy are highlighted. The author draws attention to the differences between unitary, federal and confederal territorial policies. An analysis of evolutionary-integrative, devolutionary and revolutionary territorial policies was carried out.