Питання визначення інтернаціоналізму в контексті лінгвістичних досліджень

Abstract

Стаття присвячена аналізу інтернаціональної лексики в межах лінгвістичних досліджень, які охоплюють як історичні передумови, так і актуальні тенденції міжмовної взаємодії. У роботі акцентовано увагу на лінгвістичних підходах до визначення поняття «інтернаціоналізм», проаналізовано трактування цього терміна у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі з урахуванням його еволюції в контексті сучасних викликів глобалізації світової економіки. Висвітлюються етапи формування поняття інтернаціоналізму, починаючи з робіт А. Мейє, який ще на початку 20 століття окреслив явище історичних шарів спільної лексики в різних мовах. Зосереджується увага на типологізації інтернаціоналізмів у працях Е. В’юстера та інших лінгвістів, а також на визначенні критеріїв інтернаціональності, запропонованих українськими й зарубіжними мовознавцями., з метою виявлення спільних та відмінних рис між ними. Особлива увага приділяється науковій концепції В. Акуленка, який сформулював визначення поняття «інтернаціоналізм», підкреслюючи внутрішню єдність інтернаціонального та національного компонентів мови, і довів це на матеріалі щонайменше трьох неспоріднених мов. Розглянуто критерії відмінності інтернаціональних слів від національних запозичень, запропоновані в монографії А. Д’якова, Т. Кияка, З. Куделько, та визначається місце інтернаціональних елементів серед запозичень. Аналізуються погляди Т. Кияка на інтернаціоналізми, зокрема міжнаціональний характер їх уживання та однаковість значення як мінімум у трьох неспоріднених мовах. Розкривається роль інтернаціональної лексики в терміносистемах на прикладі праць І. Ярошевич, Г. Чорновол, О. Ковальчук, які аналізують функціонування інтернаціоналізмів у професійній і науковій мові. Аналізується відмінність інтернаціоналізмів від звичайних запозичень, а також простежуються спільні риси у визначеннях цього поняття: інтернаціоналізми зазвичай мають спільне етимологічне походження, характеризуються схожістю форми та значення; інтернаціоналізми функціонують у кількох неспоріднених мовах

The article is devoted to a comprehensive analysis of international vocabulary within the context of linguistic research, encompassing both historical aspects and current trends in the development of interlingual contacts. Various definitions of the term internationalism are examined, and different approaches to its interpretation are analyzed. The stages in the development of the concept internationalism are traced, beginning with the works of A. Meillet, who, as early as the beginning of the 20th century outlined the phenomenon of historical layers for shared vocabulary in different languages. The article focuses on the typology of internationalisms presented in the works of E. Wüster and other linguists, as well as on the criteria of internationality proposed by both Ukrainian and foreign scholars. Particular attention is paid to the scientific concept developed by V. Akulenko, who defined the term internationalism. The linguist emphasized the internal unity of the international and national components in language supporting this idea with evidence from at least three unrelated languages. The article also examines the criteria to distinguish international words from national borrowings, as proposed in the monograph by A. Diakov, T. Kyiak and Z. Kudelko, and defines the place of international elements within the broader category of borrowings. T. Kyiak’s views on internationalisms are analyzed, particularly the supranational nature of their usage and the consistency of meaning in at least three unrelated languages. The role of international vocabulary in terminological systems is illustrated through the works of I. Yaroshevych, H. Chornovol and O.Kovalchuk, who study the functioning of internationalisms in professional and scientific discourse. The article also highlights the distinction between internationalisms and ordinary borrowings. The main common features identified in definitions of internationalism include: a shared etymological origin; similarity in form and meaning; and functioning across several unrelated languages.