Експресіоністично-модерна парадигма прози Миколи Хвильового

Abstract

У статті ми простежили особливості ідіостилю М. Хвильового, звернули особливу увагу на експресіоністичні елементи в його прозі, розкрили потенціал прози М. Хвильового в контексті експресіонізму; визначили вплив творчості письменника на подальший розвиток української літератури.Метою статті є розкриття художньо-стильових особливостей прози Миколи Хвильового на основі аналізу експресіоністичних тенденцій у його творчості.Створюючи образну парадигму художнього світу, письменники 20-х років ХХ століття намагалися абсурдність та алогічність того, що відбувалося в дійсності, перенести на нові принципи побудови художнього цілого. Такі письменники, як М. Хвильовий, В. Підмогильний, Т. Осьмачка та інші виявляли своє ставлення до дійсності, будуючи новелістичну модель на принципах дисгармонії, емоційної схвильованості та експресивного контрасту кольорів і звукових образів.Експресіонізм –мистецький напрям, що виник на початку ХХ століття й докорінно змінив погляди митців і реципієнтів на мистецтво. Стиль прагнув звільнитися від обмежень академічного мистецтва та звернутися до чогось більш особистого та емоційного. Експресіонізм зосереджений на внутрішньому світі особистості, її переживаннях, болях і радощах, які відображаються в художніх текстах яскраво та не інертно.Експресіонізм вплинув на українську літературу Розстріляного відродження. Стиль характеризується напруженістю емоцій, внутрішніми конфліктами, динамізмом, експресією, що дозволяло письменникам глибше досліджувати людську психіку та соціальні проблеми. Експресіоністи часто використовували своє мистецтво для критики суспільства, підкреслюючи соціальні проблеми та нерівність.Експресіоністичні тенденції в новелістиці Миколи Хвильового є важливим аспектом його прози, додаючи глибини й емоційної насиченості творам. Письменник активно використовує прийоми експресіонізму для вираження внутрішніх конфліктів, емоційних станів, соціальної критики.

In this article, we traced the peculiarities of M. Khvylovy's idiostyle, paid special attention to expressionist elements in his prose, revealed the potential of M. Khvylovy's prose in the context of expressionism; determined the influence of the writer's work on the further development of Ukrainian literature.. The aim of the article is to reveal the artistic and stylistic features of Mykola Khvylovy's prose based on the analysis of expressionist tendencies in his work.Creating a figurative paradigm of the artistic world, writers of the 1920s tried to transfer the absurdity and illogicality of what was happening in reality to new principles of constructing an artistic whole. Such writers as M. Khvylovy, V. Pidmohylnyi, T. Osmachka and others expressed their attitude to reality, building a novelistic model on the principles of disharmony, emotional excitement and expressive contrast of colors and sound images. Expressionism is an art movement that emerged in the early 20th century and radically changed the way artists and the public viewed art. The style sought to break free from the constraints of academic art and turn to something more personal and emotional. Expressionism focuses on the artist’s inner world, his experiences, pains and joys, which are reflected in paintings using bright colors, bold lines and dynamic forms. In this study, we examined the origins of Expressionism, its main features and significance in modern art. Expressionists often used their art to criticize society, highlighting social problems and inequalities.Expressionism, one of the most important art movements of the early 20th century, also influenced Ukrainian literature. The style is characterized by intense emotions, internal conflicts, dynamism and expression, which allowed writers to explore the human psyche and social problems more deeply.Expressionist tendencies in Mykola Khvylovy's short stories are an important aspect of his work, which adds depth and emotional richness to his works. The writer actively uses expressionist techniques to express his internal conflicts, emotional states, and social criticism.