Please use this identifier to cite or link to this item:
https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/100273
Or use following links to share this resource in social networks:
Tweet
Recommend this item
Title | Evaluating the Efficacy of Tax Tools in Addressing Financial Fraud: Evidence from Ghana |
Other Titles |
Оцінка ефективності податкових інструментів у боротьбі з фінансовим шахрайством: дані з Гани |
Authors |
Asare, K.N.
|
ORCID | |
Keywords |
сприйняття податків дотримання податкового законодавства економічне управління ефективність податкової політики механізми забезпечення дотримання законодавства стратегії податкового аудиту освіта платників податків мобілізація доходів цифрове адміністрування податків tax perception tax compliance economic governance tax policy effectiveness enforcement mechanisms tax audit strategies taxpayer education revenue mobilization digital tax administration |
Type | Article |
Date of Issue | 2025 |
URI | https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/100273 |
Publisher | Sumy State University |
License | Creative Commons Attribution 4.0 International License |
Citation | Asare, K. N. (2025). Evaluating the Efficacy of Tax Tools in Addressing Financial Fraud: Evidence from Ghana. Economic Sustainability and Business Practices, 2(3), 1–13. https://doi.org/10.21272/esbp.2025.3-01 |
Abstract |
Це дослідження аналізує думки співробітників Податкової служби Гани (GRA) щодо ефективності податкових
інструментів, штрафів, аудитів, цифрових платформ та навчання співробітників у боротьбі з фінансовим
шахрайством. Хоча дотримання податкового законодавства залишається критичною проблемою в країнах з
перехідною економікою, мало уваги приділяється тому, як співробітники на передовій оцінюють інструменти, які
вони застосовують. Використовуючи теорію стримування, інституційну теорію, теорію агентства та трикутник
шахрайства як критерії оцінки, в дослідженні було проведено кількісне перехресне опитування 479 співробітників
з різних відділень GRA. Чотирибальна шкала, що вимірює сприйняту ефективність інструментів, була
підтверджена за допомогою підтверджувального факторного аналізу (CFI = 0,978, RMSEA = 0,054), що показало
помірну надійність (CR = 0,674, AVE = 0,359). Для перевірки чотирьох гіпотез, що пов'язують сприйняття
можливостей виявлення, якості послуг, вразливості системи та загальної ефективності інструментів із ставленням
до правозастосування, було використано множинну регресію. Модель була значущою (F = 9,954, p < 0,001; R² =
0,077), і всі гіпотези були підтверджені. Співробітники, які вірили, що GRA може швидко виявляти ухильників і які
вважали систему більш вразливою, підтримували більш жорсткі заходи стримування. Навпаки, ті, хто мав
позитивне ставлення до послуг для платників податків, були менш схильні до каральних заходів. Впевненість у
загальній ефективності податкових інструментів також була пов'язана з більш сильною підтримкою
правозастосування. Ці висновки свідчать про те, що стратегії забезпечення дотримання податкового
законодавства повинні забезпечувати баланс між надійними можливостями виявлення порушень та підходами,
орієнтованими на надання послуг, гарантуючи, що стимули до дотримання законодавства не підривають його
стримуючий ефект. Податкове управління можна покращити шляхом зміцнення інституційної довіри, усунення
прогалин у системі, навчання податкових інспекторів та впровадження цифрових технологій. Дослідження сприяє
обговоренню політичних заходів щодо комплексних методів боротьби з фінансовим шахрайством та покращення
дотримання податкового законодавства в країнах, що розвиваються. This study examines the perceptions of Ghana Revenue Authority officers on the effectiveness of tax tools, penalties, audits, digital platforms, and officer training in addressing financial fraud. While tax compliance remains a critical challenge in developing economies, limited attention has been given to how frontline officers evaluate the tools they implement. Using the deterrence theory, institutional theory, agency theory, and the fraud triangle as a yardstick, the study used a quantitative cross-sectional survey of 479 officers from multiple GRA branches. A four-item scale measuring perceived tool effectiveness was validated through confirmatory factor analysis (CFI = 0.978, RMSEA = 0.054), showing moderate reliability (CR = 0.674, AVE = 0.359). Multiple regression was used to test four hypotheses linking perceptions of detection capacity, service quality, system vulnerability, and overall tool effectiveness to enforcement attitudes. The model was significant (F = 9.954, p < 0.001; R² = 0.077), and all hypotheses were supported. Officers who believed that GRA could detect evaders promptly and who perceived greater system exploitability favored stronger deterrence. On the contrary, those with positive views of taxpayer services were less inclined toward punitive measures. Confidence in the overall effectiveness of tax tools was also associated with stronger enforcement support. These findings suggest that enforcement strategies should balance credible detection capacity with service-oriented approaches, ensuring that compliance incentives do not undermine deterrence. Tax governance can be improved by strengthening institutional trust, closing loopholes in the system, training tax officers and adopting digital technologies. The study contributes to policy deliberations on integrated methods for combating financial fraud and improving compliance in developing economies. |
Appears in Collections: |
Economic sustainability and business practices (ES&BP) / Економічна стійкість та бізнес практики |
Views

1
Downloads
Files
File | Size | Format | Downloads |
---|---|---|---|
Asare_esbp_3_2025.pdf | 763.47 kB | Adobe PDF | 0 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.