Інституційна відповідь на журналістські розслідування: аналіз дієвості за кейсами 2025 року

Abstract

Вступ. В умовах екзистенційних викликів для української державності, розслідувальна журналістика функціонує як ключовий інструмент демократичного контролю, проте її реальна дієвість часто залишається поза фокусом наукових зацікавлень. Наше дослідження ініційоване для заповнення прогалини в розумінні механізмів, за допомогою яких медійні викриття трансформуються в конкретні управлінські та правові наслідки.Актуальність і мета. Актуальність роботи полягає у зміщенні дослідницького фокусу з аналізу контенту розслідувань на їхні наслідки –задокументовану інституційну відповідь держави. Мета – оцінити рівень дієвості журналістських розслідувань як інструменту публічного контролю та підзвітності в умовах війни. Методологія. Дослідження базується на двоступеневій методології. На першому етапі проведено цілеспрямований пошук релевантних публікацій за допомогою інструментів Google News з використанням ключових запитів («після розслідування», «після публікації») та часових фільтрів для ідентифікації новин про реакцію влади у 2025 році. На другому етапі застосовано метод якісного кейс-аналізу до 12 відібраних випадків для глибокого вивчення форм, типів і динаміки взаємодії медіа та влади.Результати. Аналіз виявив широкий спектр інституційних реакцій: від миттєвих ка-дрових рішень до довготривалих кримінальних проваджень. Підтверджено, що дієвість української журналістики має транснаціональний вимір, здатний ініціювати правові про-цеси в країнах ЄС. Виявлено значні часові лаги між розслідуванням та реакцією, що сяга-ють понад 800 днів, як у резонансній справі про закупівлі Міноборони («яйця по 17 грн»). Географія кейсів охоплює майже всі макрорегіони України, що свідчить про системність механізму громадського контролю.Висновки. Дослідження доводить, що задокументована реакція влади є вимірюваним показником дієвості розслідувальної журналістики. Навіть за умов війни медіа залишаються ефективним каталізатором адміністративних та правових змін. Результати мають практичне значення для медіаспільноти й теорії публічного управління, надаючи емпіричне підґрунтя для посилення довіри до журналістики як інструменту демократичного нагляду.

Introduction. In the face of existential challenges for Ukrainian statehood, investigative journalism functions as a key tool of democratic control, but its real effectiveness often remains outside the focus of scholarly interest. Our research was initiated to fill the gap in understanding the mechanisms by which media revelations are transformed into specific managerial and legal consequences.Relevance and purpose. The relevance of the work lies in shifting the research focus from the analysis of the content of investigations to their consequences – the documented institutional response of the state. The goal is to assess the level of effectiveness of journalistic investigations as a tool of public control and accountability in wartime.Methodology. The research is based on a two-stage methodology. At the first stage, a tar-geted search for relevant publications was conducted using Google News tools, using key queries («after investigation», «after publication») and time filters to identify news about the govern-ment’s response in 2025. At the second stage, a qualitative case analysis method was applied to 12 selected cases to study in depth the forms, types, and dynamics of interaction between the media and the authorities.Results. The analysis revealed a wide range of institutional responses: from immediate personnel decisions to long-term criminal proceedings. It is confirmed that the effectiveness of Ukrainian journalism has a transnational dimension that can initiate legal processes in EU coun-tries. Significant time lags between investigation and response, reaching more than 800 days, as in the high-profile case of the Ministry of Defense procurement («eggs for 17 UAH»), were iden-tified. The geography of the cases covers almost all macro-regions of Ukraine, which indicates the systemic nature of the public control mechanism.Conclusions. The study proves that the documented reaction of the authorities is a measurable indicator of the effectiveness of investigative journalism. Even in times of war, the media remains an effective catalyst for administrative and legal changes. The results have practical implications for the media community and public administration theory, providing an empirical basis for strengthening trust in journalism as a tool of democratic oversight.