Transforming media education to counter disinformation: fact-checking, stratcom, AI

Abstract

Вступ. Дезінформація – одна з головних загроз демократії, загострена пандемією та війною в Україні. ШІ посилює поширення пропаганди. Медіаосвіта, формуючи критичне мислення, є ключем до протидії гібридним загрозам і потребує інноваційного підходу у цифрову епоху.Мета дослідження полягає у визначенні ключових стратегій та підходів до протидії дезінформації в університетській медіаосвіті.Методологія. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу та контент-аналі-зу, що дозволило виявити ключові трансформації медіаосвіти та проаналізувати навчальні програми європейських університетів із інтеграцією медіа-, цифрової та ШІ-грамотності, а також стратегічних комунікацій.Результати. Досліджено роль медіаграмотності як багатовимірної компетентності, що включає доступ, аналіз, оцінювання та створення контенту, а також розвиток критичного мислення у цифровому середовищі. Проаналізовано практики інтеграції фактчекінгу, стратегічних комунікацій та цифрової грамотності в освітній процес. Визначено основні тренди, зокрема поєднання медіаосвіти з практикою, міждисциплінарність, цифровізацію навчання та впровадження ШІ-грамотності як відповіді на сучасні виклики. Висновки. Дослідження підкреслює роль інтеграції медіаграмотності в освіту як ключового фактора стійкості до інформаційних загроз. Розвиток ШІ потребує доповнення традиційної медіаосвіти цифровою та ШІ-грамотністю. Основні тренди – поєднання медіаосвіти з практикою, міждисциплінарність і цифровізація. Окрім фактчекінгу, зростає значення стратегічних комунікацій і контрнаративів у боротьбі з дезінформацією. Особливу увагу приділено ШІ-грамотності, що включає розуміння принципів роботи ШІ, етики та впливу на суспільство для підготовки до цифрових викликів

Introduction. Disinformation is a major threat to democracy, exacerbated by the pandemic and the war in Ukraine. Artificial Intelligence (AI) amplifies the spread of propaganda. Media education, by fostering critical thinking, is key to countering hybrid threats and requires an innovative approach in the digital age. Research Objective. The study aims to identify key strategies and approaches for countering disinformation within university media education. Methodology. The study employs analysis, synthesis, and content analysis methods, enabling the identification of key transformations in media education and the examination of European university curricula integrating media, digital, and AI literacy, as well as strategic communications. Results. The role of media literacy as a multidimensional competency was explored, encompassing access, analysis, evaluation, and content creation, as well as the development of critical thinking in digital environments. Practices integrating fact-checking, strategic communications, and digital literacy into educational processes were analyzed. Key trends include combining media education with practice, interdisciplinarity, digitalization of learning, and the introduction of AI literacy to address contemporary challenges. Conclusions. The study underscores the critical role of integrating media literacy into education as a factor in building resilience against informational threats. The rise of AI necessitates supplementing traditional media education with digital and AI literacy. Major trends include the integration of media education with practice, interdisciplinarity, and digitalization. Beyond fact-checking, strategic communications and counter-narratives are increasingly vital in combating disinformation. Particular emphasis is placed on AI literacy, which includes understanding AI principles, ethics, and societal impacts to prepare for digital challenges.