Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55728
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Ефективність використання пробіотиків у дітей з ААД на фоні та після лікування ГРЗ
Authors Ніколаєнко, В.В.
ORCID
Keywords антибіотик-асоційована діарея
гострі респіраторні захворювання
пробіотики
діти
антибиотик-ассоциированная диарея
острые респираторные заболевания
пробиотики
дети
Type Masters thesis
Date of Issue 2017
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55728
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Ніколаєнко, В.В. Ефективність використання пробіотиків у дітей з ААД на фоні та після лікування ГРЗ [Текст]: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра; спец.: 14.01.38 - загальна практика-сімейна медицина / В.В. Ніколаєнко; наук. керівник С.В. Попов. - Суми: СумДУ; Мед. ін-т, 2017. - 52 с.
Abstract Діти як і люди похилого віку найбільш незахищена верства населення. Внаслідок незрілості імунітету та відсутності імунологічної реактивності на дуже розповсюдженні агенти інфекційного характеру, зокрема вірусного походження ця категорія людей досить часто хворіє на гострі респіраторні захворювання . ГРЗ – збірна група захворювань , що включає респіраторні хвороби вірусного та бактерійного походження, в тому числі й такі, що проявляються синдромом локального ураження дихальних шляхів - ларингіт, тонзиліт, фарингіт тощо. Доцільність застосування антибіотиків для лікування цих захворювань строго регламентується спеціальними протоколами МОЗ України та ВООЗ. Ми не розглядаємо питання ,коли ААД виникає у дітей внаслідок неконтрольованого та необґрунтованого застосування антибіотиків їхніми батьками без підтвердження лікарем. Розглядаємо конкретні випадки ,коли лікар призначає дитині антибіотик, враховуючі клінічні та лабораторні дані. ГРЗ відіграють велику роль не тільки у структурі захворюваності велику частку, а і у структурі смертності, тому доцільна рання антибіотикотерапія є вкрай важливою. Лікуючи інфекційні захворювання ми патогенетично впливаємо на макроорганізм. Ще не створили жодного антибіотика, що має здатність вибірково знищувати тільки інфекційні агенти і не чіпати неповторну і унікальну мікробіологічну екосистему людини. Якщо дія антибіотика не досить тривала і імунореактивність дитини не порушена, то ризик виникнення ААД є мінімальним, але знову таки виникнення ААД ассоційованої з Clostridium difficile не пов’язане з тривалістю прийому антибіотика, а пов’язане з носійством токсигенного штама Cl.difficile. Чомусь помилково вважається багатьма авторами, що ААД, що має ідіопатичну природу, тобто не пов’язану з Сl.difficile не варта підвищеної уваги і зазвичай проходить самостійно при елімінації антибіотика і через деякий час. Звісно сdААД протікає більш тяжко, набагато частіше може призводити до псевдомембранозного коліту та летальних наслідків. Проте ідіопатична ААД розвивається у 80% випадків, тоді як ААД з інфекційним агентом у 10-25% випадків, тобто на практиці педіатри та сімейні лікарі стикаються саме з проблемою лікування ААД , не пов’язаної з Clostridium difficile. АЗ, що викликали ААД порушують нормальну мікрофлору людини, насамперед дитини, можуть приводити до подальшого лікування в гастроентеролога, викликати коліт, гастроентерит , знижувати її імунний захист і приводити до різноманітних захворювань, насамперед до повторного захворювання на ГРЗ та замикати патофізіологічне коло. За визначенням ВООЗ ААД- це епізоди як мінімум 3 випадків неоформленого стільця, що виникли на фоні прийому антибактеріальних препаратів, чи після їх відміни через 4-8 тижнів ,коли не виявлена інша причина діареї. По даним різних авторів, частота виникнення ААД у дітей в Україні, що приймали антибіотики перорально становить від 5% до 15.5% і збільшується в деяких клініках до 62% випадків. Доцільність застосування пробіотиків в медичній практиці останні роки ставлять під сумнів багато вчених та лікарів. Не дивлячись на масштабні дослідження у цій сфері спірним залишається питання наскільки обґрунтованим є широке їх використання у різних сферах медицини. Так, пробіотики, застосовуються в лікуванні шлунково-кишкових захворювань- як допоміжна терапія в лікуванні коліту, ентериту, синдрому подразненого кишечнику, а також в лікуванні так званого дисбактеріозу, який відсутній як термін в МКХ-10 і в зарубіжній медицині ( в зарубіжній медицині використовують майже тотожній термін- синдром надмірного бактеріального росту – СНБР, який ,до речі також відсутній в МКХ- 10), в лікуванні антибіотик-асоційованої діареї(ААД) і в алергології, імунології та широко застосовуються в практиці сімейних лікарів та педіатрів. Вважається, що кишкова флора людини індивідуальна і вживання різних форм пробіотиків перорально не може вплинути та змінити флору людини та що з часом флора сама відновлюється і застосування пробіотиків є недоцільним. Дані вчених є суперечними- одні дослідження показують, що застосування пробіотиків є високоефективним, інші- що, ні. Мета дослідження: Оцінити ефективність пробіотиків у дітей з ААД , що отримували антибактеріальні препарати для терапії ГРЗ.
Appears in Collections: Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (НН МІ)

Views

China China
847250320
EU EU
1
France France
3
Germany Germany
2
Greece Greece
1
Ireland Ireland
654337
Italy Italy
4
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
2758
Poland Poland
1
Singapore Singapore
423625160
Turkey Turkey
1
Ukraine Ukraine
164707846
United Kingdom United Kingdom
70498347
United States United States
1566622905
Unknown Country Unknown Country
164707844

Downloads

China China
1
Czechia Czechia
1
EU EU
1
France France
70498343
Georgia Georgia
1
Germany Germany
-104823722
Hungary Hungary
1
Lithuania Lithuania
1
Poland Poland
8227637
Russia Russia
8227636
Spain Spain
1
Ukraine Ukraine
-1056897764
United Kingdom United Kingdom
23053996
United States United States
-104823721
Unknown Country Unknown Country
88

Files

File Size Format Downloads
mag_Nikolaienko.pdf 1,46 MB Adobe PDF -1156537500

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.