Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67840
Title: Вербалізація концептів: внутрішньомовні та міжмовні аспекти
Authors: Shvachko, Svitlana Oleksiivna 
Kobiakova, Iryna Karpivna 
Baranova, Svitlana Volodymyrivna 
Tatsenko, Nataliia Vitaliivna
Zhulavska, Olha Oleksandrivna 
Dorda, Vitalii Oleksandrovych 
Movchan, Diana Vasylivna 
Yehorova, Olesia Ivanivna 
Popova, Olena Volodymyrivna
Rudenko, Nataliia Volodymyrivna
Nazarenko, Olena Viacheslavivna
Prykhodko, Nataliia Anatoliivna
Kyrychenko, Olena Anatoliivna
Stepanov, Vitalii Valeriiovych 
Kats, Yuliia Viktorivna
Keywords: концепт
концептосфера
корпусний підхід
корпус
фрейм
фрейм-сценарій
дискурс
внутрішньомовна та міжмовна актуалізація
корпусный подход
фрейм-сценарий
внутриязыковая и межъязыковая актуализация
concept
conceptosphere
hull approach
housing
frame
frame-script
discourse
intralinguistic and interlingual updating
Issue Year: 2017
Publisher: Сумський державний університет
Citation: Вербалізація концептів: внутрішньомовні та міжмовні аспекти [Текст]: звіт про НДР (заключний) / кер. С.О. Швачко. - Суми: СумДУ, 2017. - 105 с.
Abstract: У рамках роботи було здійснено дослідження аспектів внутрішньомовної та міжмовної актуалізації концептів із залученням корпусного підходу, котрий реалізовувався у відповідних напрямах актуалізації крізь призму релевантних методів. Залучені при дослідженні внутрішньомовної актуалізації концептів метод моделювання, тезаурусний і реєстраційний методи дозволили сформувати фреймову методику визначення і реконструкції лінгвокультурних і ментальних концептів на базі публіцистичного (газетні тексти) та художнього (тексти малого жанру — прислів’я і афоризми) дискурсів, що в широкому сенсі постає комбінованим поєднанням фреймової структури концепту М. Мінського (вузли та зв’язки між вузлами) та форм імплементації подібної мережі концепту С.А. Жаботинської (пропозиції предметного, акціонального, посесивного, компаративного та ідентифікаційного фреймів). Публіцистичний дискурс, як виявилося, виступає ефективним джерелом реконструкції концепту за типом «фрейм-сценарій», тобто цілісної низки змінних фреймових концептів нижчого порядку у рамках єдиної фреймової системи вищого порядку. Подібний механізм корпусної реконструкції виявився ефективним для мовної об’єктивації лінгвокультурних явищ (політичні події тощо), де контактні взаємодії складових концептів зі змінними слотами дозволяють не лише встановити узагальнену суть явищ, але й відтворити причинно-наслідкові зв’язки подій, що імплементується у рамках моделювання як залучення пропозицій акціональних та предметних фреймів. Відтак, предметно-акціональна форма фреймової схематизації подій є найбільш ефективним засобом узагальненої репрезентації лінгвіокультурних подій у публіцистичних дискурсах. Художній дискурс виявився потужним джерелом ідентифікації ментальних концептів. Розроблений та реалізований нами декілька разів алгоритм фреймового моделювання когнітивних структур на базі тема-рематичних зв’язків глибинної структури паремій (прислів’їв, політичних та філософських афоризмів) дозволив встановити інші типи пропозицій базових фреймів, що схематично розкривають узагальнений сенс статичних концептів, репрезентованих у паремійних корпусах — предметні та посесивні фрейми. Відтак, дослідивши внутрішньомовну актуалізацію концептів, маємо всі підстави стверджувати, що динамічні типи концептів зазвичай втілюються крізь призму акціонально-предметних пропозицій, а статичні — крізь призму посесивно-предметних пропозицій. Це аргументовано свідчить про те, що динамічні концепти цікавлять суспільство в першу чергу причинно-наслідковими зв’язками, подіями, результатами тощо, у той час як від статичних концептів переважно вимагається якнайглибше розкриття ментальної сутності позначеного ним предмета або явища. Додатково у рамках міжмовної актуалізації концептів вивчався і лінгводидактичний аспект прислів’їв. Він розкривався крізь призму формування власної стратегії використання паралельного корпусу паремій для вивчення способів їх адекватного відтворення студентами вищих навчальних закладів, що додатково поєднувалося з іншими релевантними корпусними технологіями — віртуальним і референтним корпусами, а також конкордансером, — на основі яких паралельний корпус укладався та використовувався для розробки тренувальних і контрольних вправ трьох типів — перекладацького, аналітичного та перекладацько-аналітичного. Наведено не лише приклади розробок подібних вправ, але й зазначено можливі засоби мотивування та посилення креативності студентів при закріпленні відповідного теоретичного матеріалу та виконанні схожих завдань. Таким чином, корпусний підхід до вивчення когнітивних питань виступає ефективним джерелом для формування узагальнених методик науково-дослідницького та науково-методичного характеру. Перспективою подальших досліджень вважаємо залучення корпусних технологій до вивчення явищ інших лінгвістичних наук.
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67840
Type: Technical Report
Appears in Collections:Звіти з наукових досліджень

Views
Other39
Downloads
Other39


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Shvachko_1350.pdf812.04 kBAdobe PDF39Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.