Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67840
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Вербалізація концептів: внутрішньомовні та міжмовні аспекти
Authors Shvachko, Svitlana Oleksiivna  
Kobiakova, Iryna Karpivna  
Baranova, Svitlana Volodymyrivna  
Tatsenko, Nataliia Vitaliivna
Zhulavska, Olha Oleksandrivna  
Dorda, Vitalii Oleksandrovych  
Movchan, Diana Vasylivna  
Yehorova, Olesia Ivanivna  
Popova, Olena Volodymyrivna
Rudenko, Nataliia Volodymyrivna
Nazarenko, Olena Viacheslavivna
Prykhodko, Nataliia Anatoliivna
Kyrychenko, Olena Anatoliivna
Stepanov, Vitalii Valeriiovych  
Kats, Yuliia Viktorivna
Keywords концепт
концептосфера
корпусний підхід
корпус
фрейм
фрейм-сценарій
дискурс
внутрішньомовна та міжмовна актуалізація
корпусный подход
фрейм-сценарий
внутриязыковая и межъязыковая актуализация
concept
conceptosphere
hull approach
housing
frame
frame-script
discourse
intralinguistic and interlingual updating
Type Technical Report
Date of Issue 2017
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67840
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Вербалізація концептів: внутрішньомовні та міжмовні аспекти [Текст]: звіт про НДР (заключний) / кер. С.О. Швачко. - Суми: СумДУ, 2017. - 105 с.
Abstract У рамках роботи було здійснено дослідження аспектів внутрішньомовної та міжмовної актуалізації концептів із залученням корпусного підходу, котрий реалізовувався у відповідних напрямах актуалізації крізь призму релевантних методів. Залучені при дослідженні внутрішньомовної актуалізації концептів метод моделювання, тезаурусний і реєстраційний методи дозволили сформувати фреймову методику визначення і реконструкції лінгвокультурних і ментальних концептів на базі публіцистичного (газетні тексти) та художнього (тексти малого жанру — прислів’я і афоризми) дискурсів, що в широкому сенсі постає комбінованим поєднанням фреймової структури концепту М. Мінського (вузли та зв’язки між вузлами) та форм імплементації подібної мережі концепту С.А. Жаботинської (пропозиції предметного, акціонального, посесивного, компаративного та ідентифікаційного фреймів). Публіцистичний дискурс, як виявилося, виступає ефективним джерелом реконструкції концепту за типом «фрейм-сценарій», тобто цілісної низки змінних фреймових концептів нижчого порядку у рамках єдиної фреймової системи вищого порядку. Подібний механізм корпусної реконструкції виявився ефективним для мовної об’єктивації лінгвокультурних явищ (політичні події тощо), де контактні взаємодії складових концептів зі змінними слотами дозволяють не лише встановити узагальнену суть явищ, але й відтворити причинно-наслідкові зв’язки подій, що імплементується у рамках моделювання як залучення пропозицій акціональних та предметних фреймів. Відтак, предметно-акціональна форма фреймової схематизації подій є найбільш ефективним засобом узагальненої репрезентації лінгвіокультурних подій у публіцистичних дискурсах. Художній дискурс виявився потужним джерелом ідентифікації ментальних концептів. Розроблений та реалізований нами декілька разів алгоритм фреймового моделювання когнітивних структур на базі тема-рематичних зв’язків глибинної структури паремій (прислів’їв, політичних та філософських афоризмів) дозволив встановити інші типи пропозицій базових фреймів, що схематично розкривають узагальнений сенс статичних концептів, репрезентованих у паремійних корпусах — предметні та посесивні фрейми. Відтак, дослідивши внутрішньомовну актуалізацію концептів, маємо всі підстави стверджувати, що динамічні типи концептів зазвичай втілюються крізь призму акціонально-предметних пропозицій, а статичні — крізь призму посесивно-предметних пропозицій. Це аргументовано свідчить про те, що динамічні концепти цікавлять суспільство в першу чергу причинно-наслідковими зв’язками, подіями, результатами тощо, у той час як від статичних концептів переважно вимагається якнайглибше розкриття ментальної сутності позначеного ним предмета або явища. Додатково у рамках міжмовної актуалізації концептів вивчався і лінгводидактичний аспект прислів’їв. Він розкривався крізь призму формування власної стратегії використання паралельного корпусу паремій для вивчення способів їх адекватного відтворення студентами вищих навчальних закладів, що додатково поєднувалося з іншими релевантними корпусними технологіями — віртуальним і референтним корпусами, а також конкордансером, — на основі яких паралельний корпус укладався та використовувався для розробки тренувальних і контрольних вправ трьох типів — перекладацького, аналітичного та перекладацько-аналітичного. Наведено не лише приклади розробок подібних вправ, але й зазначено можливі засоби мотивування та посилення креативності студентів при закріпленні відповідного теоретичного матеріалу та виконанні схожих завдань. Таким чином, корпусний підхід до вивчення когнітивних питань виступає ефективним джерелом для формування узагальнених методик науково-дослідницького та науково-методичного характеру. Перспективою подальших досліджень вважаємо залучення корпусних технологій до вивчення явищ інших лінгвістичних наук.
Appears in Collections: Звіти з наукових досліджень

Views

Germany Germany
1
Netherlands Netherlands
129
Ukraine Ukraine
2515
United States United States
1
Unknown Country Unknown Country
61

Downloads

Netherlands Netherlands
1
Ukraine Ukraine
2512
United Kingdom United Kingdom
1
Unknown Country Unknown Country
60

Files

File Size Format Downloads
Shvachko_1350.pdf 812,04 kB Adobe PDF 2574

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.