Academic inventors and patent rights: structure of collaboration in academic patents and university patents in Brazil

Abstract

Більшість країн світу вже запровадили дієві механізми захисту результатів діяльності академічної спільноти та сприяння передачі знань від громадськості до приватного сектору. Так, впроваджена урядом Бразилії інноваційна політика стимулювала хвилю патентування винаходів університетами. З метою підвищення економічної ефективності винаходів автори наголошують на актуальності та важливості аналізу колабораційної мережі між академічним та виробничим секторами. У статті проаналізовано динаміку патентування винаходів академічної спільноти для оцінки ефективності функціонування колабораційної мережі університет-виробництво в Бразилії. Вихідні дані для аналізу було сформовано на основі звітів Міжнародної патентної системи (Patent Cooperation Treaty) за 2001-2015 роки для Бразилії. У рамках дослідження авторами розглядається "університетський академічний патент" (права належать виключно університету) та "академічний неуніверситетський патент" (принаймні один з винахідників має відношення до університету). Отримані результати свідчать про низький рівень (лише 11,8%) співпраці бразильських університетів з виробничим сектором. Проте розрив у взаємодії університет-промисловість збільшується для "університетських академічних патентів" порівняно з "академічними неуніверситетськими патентами". Так, 68,2% академічних патентів отримано без участі інших сторонніх організацій, з урахуванням державних наукових установ даний відсоток збільшується до 73,5%. У загальній кількості "академічних неуніверситетських патентів" питома вага академічних патентів, право власності яких належать компаніям, складає 49,7%, з них 30,6% є у власності приватних осіб. Автори наголошують, що тип власності на патент є індикатором рівня його комерціалізації. Однак результати дослідження свідчать про відсутність кореляції між якістю патенту та статусом його приналежності до університету.

Many countries have adopted measures to protect the results of academic research through the use of patents and to promote the transfer of knowledge from the public to the private sector. In parallel, studies have focused on discussing the importance of networks of university researchers for the transfer of university specialization in economically viable applications. This paper uses the dynamics of academic patent ownership to analyze the collaborative networks university-industry in Brazil. The database was built from the patents published by PCT with Brazilian priority for the period 2001-2015. Academic patents can be described as "university academic patents" under the ownership of the university; and "academic non-university patents" are those that have at least one professor bonded to the University and listed as an inventor in the patent application. It was verified that the collaboration of Brazilian universities with the productive sector is still small, only 11,8%. However, the lack of university-industry interactions is more significant when the patent is under the ownership of the university compared to "academic nonuniversity patents". 68.2% of university patents do not collaborate with other institutions. If we add to the public research organizations, the percentage is 73.5%. Of the total non-university patents, 49.7% owned to companies, followed by 30.6% of patents attributed to individuals. Ownership of the patent may be an indicator of the commercial interest of the invention, but the evidence in this paper indicates that higher university ownership is not correlated with higher quality academic patents. Our discussion reinforces that recent innovation policies in Brazil have encouraged the hype of university patenting. Another factor is also in the ability of companies to absorb knowledge. The results achieved are pioneering in what regards Brazil. It would be interesting to analyze the potential and economic value of the licensing of the university and non-university academic patents.