Optimization of the financial decentralization level as an instrument for the country's innovative economic development regulation

Abstract

This article generalizes arguments and counter-arguments within the scientific discussion regarding the determination of the optimal decentralization level, which will provide the country’s innovative development, since the key task of decentralization has to be not only to expand the income and expenditure powers of the subnational formations but also to understand the final goal of this process – qualitative transformation of the country’s economic system towards improving its innovativeness and competitiveness. Thus, the decentralization reform has to be the driver of the innovative economic development, which is the expected result of the managerial decision-making freedom increase at the local level, the subnational formations’ financial self-sufficiency increase and more effective spending policy (expansion of the innovative projects financing amounts that will promote the sustainable economic growth). Systematization of the scientific works on the above problems proves that there is no one idea regarding the decentralization impact on the country’s economic and innovative development among scientists. That is why it is urgent to continue the empirical searching in this area, that will enable to take into account the dual nature of consequences regarding the activation of the decentralization processes. The empirical study is carried out through using of the non-linear analysis form of dependence (GLM regression, which enables to identify the linear and nonlinear character of the relationship between variables) based on the panel data, formed for set of 23 states-OECD members (Austria, Belgium, Canada, the Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France Germany, Greece, Hungary, Italy, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland, Great Britain and the USA) during 2002-2015. The expenditure decentralization index, calculated as the ratio between the consolidated expenses amount at the subnational level and state consolidated expenses, expressed in parts of the whole, is chosen as the factorial variable model. The final variable (traditional for the economic growth models) is GDP per capita (dollars the USA). Besides, the set of control variables is added to this regression model (which explain the regularities of the resultative feature change and have a strong relationship with it). The control variables are selected on the basis of correlation analysis. The practical implementation of all stages in this research is performed using the software product Stata 12/SE. The results of the study confirm the non-linear character of dependence (the inverse U-shape) regarding the GDP change per capita on the expenditure decentralization level change, and also the maximum extremum of the function in the point with expenditure decentralization level 1.35. It means that excessive expenses load (above the specified norm) on the local budgets will be accompanied by inhibition of the innovative and economic dynamics, that should be taken into account by the relevant authorized executive bodies in investigation of the concrete measures regarding intergovernmental relationships reforming in direction of their decentralization, and in the formation of the well-balanced economic and innovative policies.

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо визначення оптимального рівня децентралізації, який би сприяв забезпеченню інноваційного розвитку країни, адже ключовим завданням децентралізації має бути не лише розширення дохідних та видаткових повноважень субнаціональних утворень, а й розуміння фінальної мети цього процесу – якісної трансформації економічної системи країни у напрямку поліпшення її інноваційності та конкурентоспроможності. Таким чином, реформа децентралізації повинна виступати драйвером інноваційного економічного розвитку, що є закономірним результатом збільшення свободи прийняття управлінських рішень на локальному рівні, зростання фінансової самодостатності субнаціональних утворень та більш ефективної видаткової політики (розширення обсягів фінансування інноваційних проектів, що сприятиме сталому економічному зростанню). Систематизація наукових напрацювань з означеної проблематики засвідчила, що серед науковців не існує одностайності щодо впливу децентралізації на економічний та інноваційний розвиток країни, а тому актуальності набуває продовження емпіричних пошуків у даному напрямку, що дозволили б врахувати дуальну природу наслідків активізації децентралізаційних процесів. Емпіричне дослідження проведено з використання інструментарію аналізу нелінійної форми залежності (GLM регресія, яка дозволяє ідентифікувати як лінійний, так і нелінійних характер взаємозв’язку між змінними) на основі панельних даних, сформованих для вибірки 23 держав-членів ОЕСР (Австрія, Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія та США) за 2002-2015 рр. У якості факторної змінної моделі було обрано показник децентралізації витрат, який розраховується як співвідношення обсягу консолідованих витрат на субнаціональному рівні до обсягу консолідованих витрат держави, вираженого у частинах цілого. Результативна змінна (традиційна для моделей економічного росту) – ВВП на душу населення (дол. США). Крім того, до даної регресійної моделі було введено набір контрольних змінних (що пояснюють закономірності зміни результативної ознаки та мають сильний зв'язок з нею). Вибір контрольних змінних було проведено на основі використанням кореляційного аналізу. Практична реалізація усіх етапів даного дослідження була здійснена з використання програмного продукту Stata 12/SE. За результатами дослідження було підтверджено нелінійний характер залежності (форма оберненої параболи) зміни ВВП на душу населення від зміни рівня децентралізації витрат, а також досягнення максимального екстремуму функції у точці з рівнем децентралізації витрат 1,35, тобто надмірне видаткове навантаження (понад означений поріг) на місцеві бюджети супроводжуватиметься пригніченням інноваційної та економічної динаміки, що має бути враховано відповідними уповноваженими органами виконавчої гілки влади при розробці конкретних заходів щодо реформування міжбюджетних відносин у напрямку їх децентралізації, а також при побудові виваженої економічної та інноваційної політик.