Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71813
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Походження та типологія оборонних дворів на Чернігівщині
Other Titles The Origins and Typology of “Defense Manors” of Chernigiv Regions
Происходжение и типология оборонительных дворов на Черниговщине
Authors Бондар, О.М.
ORCID
Keywords укріплена садиба
феодальний стан
приватновласницький замок
феодальний двір
фортифікація
Стародавня Русь
Річ Посполита
Гетьманщина
укрепленная усадьба
феодальное сословие
частновладельческий замок
феодальный двор
фортификация
Древняя Русь
Речь Посполитая
Гетманщина
defense manor
feudal estate
privately castle
feudal yard
fortification
Ancient Rus
Polish-Lithuanian Commonwealth
Het’manate
Type Article
Date of Issue 2018
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71813
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Бондар, О.М. Походження та типологія оборонних дворів на Чернігівщині / О.М. Бондар // Сумський історико-архівний журнал. - 2018. - № XXXI. - С. 18-24. - DOI: doi.org/10.21272/shaj.2018.i31.p.18.
Abstract У статті розглядається історіографія розвитку такого типу поселення, як “оборонний двір” на території Чернігово-Сіверщини. Це питання постало у зв’язку з тим, то деякі дослідники пояснюють його появу впливами і тенденціями часів входження Чернігівщини до складу Речі Посполитої. Однак аналіз історіографії даного питання показав, що витоки даного типу поселення простежуються ще в Стародавній Русі. У період з ХІ по ХІІІ ст. на території Давньоруської держави існували феодальні дворисадиби, на кшталт середньовічних європейських ранніх замків. Головна їхня відмінність від міських замків полягала в тому, що вони були заміськими, не входили в систему укріплень інших населених пунктів. Проблематику оборонного двору розробляли і польські вчені. Вони також виводять його еволюцію з часів формування польської державності та розвитку шляхетського стану аналогічного давньоруському боярству. На жаль, на сьогоднішній день не існує універсальної типології такого типу садиб. Тому автор зробив спробу її розробити. Авторська типологія є тільки пробною, тому вимагає доопрацювань і уточнень в майбутньому. Однак вже зараз зрозуміло, що багато елементів укріплених дворів XVII-XVIII ст. еволюціонували з укріплених дворів ХІ-ХІІІ ст. і мали багато в чому місцеву традицію. Тому теза про те, що такий тип поселення, як “укріплений двір”, був принесений на Чернігівщину звідкілясь, не відповідає дійсності.
В статье рассматривается историография развития такого типа поселения, как “оборонительный двор” на территории Чернигово-Северщины. Этот вопрос встал в связи с тем, что некоторые исследователи объясняют его появление влияниями и тенденциями времен вхождения Черниговщины в состав Речи Посполитой. Однако анализ историографии данного вопроса показал, что истоки данного типа поселения прослеживаются еще в Древней Руси. В период с ХІ по ХІІІ вв. на территории Древнерусского государства существовали феодальные дворы-усадьбы, сродни средневековым европейским ранним замкам. Главное их отличие от городских замков заключалось в том, что они были загородными, не входили в систему укреплений других населенных пунктов. Проблематику оборонительного двора разрабатывали и польские ученые. Они также выводят его эволюцию с времен формирования польской государственности и развития сословия феодалов (шляхты) аналогичного древнерусскому боярству. К сожалению, на сегодняшний день не существует универсальной типологии таких укрепленных усадьб. Потому автор сделал попытку ее разработать. Авторская типология является только пробной, потому требует доработок и уточнений в будущем. Однако уже сейчас ясно, что многие элементы укрепленных дворов XVII-XVIII вв. эволюционировали с укрепленных дворов ХІ-ХІІІ вв. и имели во многом местную традицию. Потому тезис о том, что такой тип поселения, как “укрепленный двор”, был принесен на Черниговщину извне – несостоятелен.
The article discusses the historiography of the development of this type of settlement as a “defensive manor” on the territory of the Chernihovo-Sіvershchina. This question arose in connection with the fact that some researchers explain its appearance by influences and tendencies of the Polish-Lithuanian Commonwealth. However, an analysis of the historiography of this issue showed that everything is not so simple. The researches of V. Klyuchevskyі B. Grekov, M. Braychevskyi, P. Tolochko, A. Motsia and especially G.Polyakov, showed the presence of sheltered manors back in ancient Russian time. G.Polyakov identified the main social, archaeological and topographical features of this type of settlement. As a result, now we can say that in the period from the 11th to the 12th centuries on the territory of the Ancient Rus’ state there existed feudal manors, akin to medieval early castles. Their main difference from the town castles was that they were outof-town, they were not included in the fortification system of other settlements. They were fortresses on their own and for their rural neighborhoods. The problems of the defensive manors were also developed by Polish scientists. They also deduce its evolution since the formation of the Polish statehood and the development of the feudal class (gentry). Thus, the appearance at the beginning of the 17th century in Chernihiv region of fortified manors was not new. Similar to them already existed here earlier. However, in connection with the development of socio-economic, political and ethnic elements they acquired certain features. From the middle of the 17th century, such Cossack authorities began to build such manors for themselves, since it was the greatest feudal lord of these territories. Hetmans, colonels and centurions inherited the Polish gentry in this process, which they changed. It should be noted that many of the Cossack elite were also gentry. Another big feudal lord was the Orthodox Church organization. Representatives of the church bishops, rich priests, too, were worth a fortified manor. Also fortified estates had monasteries. Unfortunately, today there was no universal typology of such fortified estates. Therefore, the author made an attempt to develop it. As a result, he identified the following types of estates: Type 1. Cossack residential and farm manor: 1.1. With wooden buildings; 1.2. With brick buildings. Type 2. Fortified church complexes 2.1. Fortified church manor 2.2. Defensive church Type 3. Fortified defensive and farm courts of monasteries This typology is only a trial, because it requires improvements and clarifications in the future. However, it is already clear that many elements of the fortified manors 17th18th evolved from the fortified manors 11th-13th centuries. They had partly local tradition. Therefore, the thesis that such the type of settlement as a “fortified manor” was brought to Chernihiv regions from outside is untenable.
Appears in Collections: Сумський історико-архівний журнал

Views

Australia Australia
446550
Germany Germany
1
Greece Greece
1
Ireland Ireland
126169
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
562
Singapore Singapore
113004405
Ukraine Ukraine
1032299903
United Kingdom United Kingdom
9749062
United States United States
1314758497
Unknown Country Unknown Country
39123010

Downloads

Australia Australia
58122
Germany Germany
1
India India
1
Lithuania Lithuania
1
Ukraine Ukraine
1032299904
United Kingdom United Kingdom
1
United States United States
120008832
Unknown Country Unknown Country
29

Files

File Size Format Downloads
Bondar_shaj_2018.pdf 529.69 kB Adobe PDF 1152366891

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.