Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72938
Title: Щільність прилягання реставраційного матеріалу до емалі зубів з різним формуванням краю каріозної порожнини
Other Titles: Density of the adherence of restorative material to the enamelof teethwith different formation of cariouscavity edge
Плотность прилегания реставрационных материалов к эмали зубов с различным формированием края кариозных полостей
Authors: Smiianov, Yurii Vladyslavovych
Lakhtin, Yurii Volodymyrovych 
Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych 
Білоножко, О.В.
Keywords: каріозна порожнина І класу
кариозная полость I класса
carious cavity class I
препарування каріозної порожнини
препарирование кариозной полости
preparation of carious cavity
відновлення каріозної порожнини
восстановление кариозной полости
restoration of carious cavity
щільність прилягання матеріалу до емалі
плотность прилегания материала к эмали
density of the adherence of material to enamel
скануюча електронна мікроскопія
сканирующая электронная микроскопия
scanning electron microscopy
Issue Year: 2019
Publisher: Сумський державний університет
Citation: Щільність прилягання реставраційного матеріалу до емалі зубів з різним формуванням краю каріозної порожнини [Текст] / Ю.В. Сміянов, Ю.В. Лахтін, А.М. Романюк, О.В. Білоножко // Східноукраїнський медичний журнал. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 20-27. - DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2019;7(1):20–27.
Abstract: Мета. Вивчити щільність прилягання відновлювального матеріалу до емалі зубів залежно від дизайну формування краю каріозної порожнини. Матеріали і методи. Проведено дослідження на 30 видалених за клінічними показаннями інтактних третіх молярах. Зразки поділили на три групи по 10 в кожній. В I групі формували класичну каріозну порожнину без формування скоса (фальца) емалі, II – зовнішній скіс емалі під кутом 45º до емалево-дентинної межі, III – внутрішній скіс емалі. Порожнини відновлювали композиційним світлотверднучим матеріалом, здійснювали механічне навантаження, зуби піддавали термоциклюванню, сепарували в медіо-дистальному напрямку через центр реставрацій, досліджували в растровому електронному мікроскопі "РЭМ 102» і вивчали зону контакту реставрації з твердими тканинами зубів, щільність їх прилягання, проміжки вимірювали і виражали в мікрометрах (мкм). Результати. В зразках І групи щільність прилягання матеріалу до емалі порожнини на всьому протязі було різним: місцями щільне, іноді визначали простір між адгезивним шаром матеріалу і емаллю до 7,90± 0,73 мкм (ДІ 95%: 6,3:9,5). В зразках ІІ групи матеріал рівномірно контактував з прошарком адгезиву, прилягання якого до емалі краю каріозної порожнини було щільним майже на всьому протязі, в окремих ділянках відзначалося порушення контакту, щілини розміром 2,76± 0,52 мкм (ДІ 95%: 1,6:3,9). В зразках ІІІ групи прилягання реставраційного матеріалу до емалі каріозної порожнини не було щільним майже на всьому протязі, зазначалися щілини розміром 16,50± 0,89 (ДІ 95%: 14,6:18,4) мкм. Висновки. Найбільша щільність прилягання відновлювального матеріалу до емалі зубів відбувається при формуванні зовнішнього скосу емалевого краю в каріозних порожнинах І класу за Блеком.
Цель. Изучить плотность прилегания восстановительного материала к эмали зубов в зависимости от дизайна формирования края кариозной полости. Материалы и методы. Проведено исследование на 30 удаленных по клиническим показаниям интактных третьих молярах. Образцы разделили на три группы по 10 в каждой. В I группе формировали классическую кариозную полость без формирования скоса (фальца) эмали, II –внешний скос эмали под углом 45º к эмалево-дентинной границе, III –внутренний скос эмали. Полости восстанавливали композиционным светоотверждаемым материалом, осуществляли механическую нагрузку, зубы подвергали термоциклированию, сепарировали в медио-дистальном направлении через центр реставраций, исследовали в растровом электронном микроскопе "РЭМ 102» и изучали зону контакта реставрации с твердыми тканями зубов, плотность их прилегания, промежутки измеряли и выражали в микрометрах (мкм).Результаты. В образцах I группы плотность прилегания материала к эмали на всем протяжении была разной: местами плотное, иногда определяли пространство между адгезивным слоем материала и эмалью до 7,90±0,73 мкм (ДИ 95%: 6,3: 9,5). В образцах II группы материал равномерно контактировал с прослойкой адгезива, прилегание которого к эмали было плотным почти на всем протяжении, в отдельных участках отмечалось нарушение контакта, щели размером 2,76±0,52 мкм (ДИ 95%: 1,6: 3,9). В образцах III группы прилегание материала к эмали не было плотным почти на всем протяжении, отмечались щели размером 16,50±0,89 (ДИ 95%: 14,6: 18,4) мкм. Выводы. Наибольшая плотность прилегания восстановительного материала к эмали зубов наблюдается при формировании внешнего скоса эмалевого края в кариозных полостях I класса по Блэку.
Introduction. At present, the question of the influence of carious cavity edge design on the density of the adherence of restorative material to the enamel remains discursive; there is some confusion in the open access publications on this topic.Objectives. To study the density of the adherence of restorative material to the enamel of teeth depending on the design of the formation of carious cavity edge.Materials and methods.The research was carried out using 30 intact third molarsextracted upon clinical indications. The samples were divided into three groups, 10 in each, depending on the formation of carious cavities of the 1st class according to Black classification. In group I a classical carious cavity with even, straightedged walls without the formation of the bevel (folds) of the enamel was formed. In groupII, the outer beveling of enamel was made at an angle of 45º to the enameldentine border. In group III, the cavity was formed with an internal beveling of enamel. Carious cavities were restored with microhybrid composite light cured material LATELUX (PE "LATUS", Kharkiv). One time vertical mechanical load with a force of 98.07 N was performed on restoration, and treated with thermocycled in a mode of 200 cycles at a temperature from 5 °C to 55 °C with an exposure of 60 seconds at each temperature. The teeth were separated in a mediodistal direction through a center of restoration with diamond disks, placedin a column of a raster electron microscope with a low vacuum chamber REM 102, and the contact area of the restoration with solid tissues of the teethwas studied, the density of their adherence, and the present gaps were measured and expressed in micrometers (μm)Results.Electron diffraction pattern of the samples of group I showedthat the density of the adherence of the restorative material to the enamel of the carious cavity was different throughout: sometimes thick, some-times the space in the contact areawas determined. Moreover, the space was formed between the adhesive layer of the material and enamel. The space size averaged 7.90±0.73 μm (95% CI: 6.3: 9.5). Enamel prisms adjoined in the area of contact with the material partly linear, longitudinal along its axis or transversely, obliquely with a slanted body. In the samples of group II restorative material was evenly in contact with the layer of adhesive, adherence of which to the enamel edge of the carious cavity was dense almost throughout. But in some areas there was a violation of the contact of the enamel with the adhesive layer, there were cracks 2.76±0.52 μm (95% CI: 1.6: 3.9). Enamel prisms in thearea of contact with the material were located more transversely to theiraxis, obliquely with a slanted body. In the samples of group III, the adherence of the restorative material to the enamel of the carious cavity was not densealmost throughout. The restorative material had a uniform contact with the adhesive. At the same time, there was a breach of contact in the form of cracks of 16.50±0.89 (95% CI: 14.6: 18.4) μm observed between adhesive and enamel. Enamel prisms in the zone of contact with the material were linear, longitudinal along its axis.Conclusions.The greatest density of the adherence of restorative material to the enamel of teeth occurs when forming the outer beveling of the enamel edge in the carious cavities of the 1st class according to Black classification.
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72938
Type: Article
Appears in Collections:Східноукраїнський медичний журнал

Views
Other15
Downloads
Other6


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Smeyanov_Density.pdf662.38 kBAdobe PDF6Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.