Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72980
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Постінсультна втома та особливості амбулаторної фармакотерапії після гострих порушень мозкового кровообігу
Other Titles Post-Stroke fatigue and ambulatory pharmacotherapy after acute cerebrovascular events
Authors Дельва, І.І.
Keywords інсульт
инсульт
stroke
втома
усталость
fatigue
поширеність
распространенность
prevalence
інтенсивність
интенсивность
prevalence
бета-адреноблокатори
бета-адреноблокаторы
intensity
фармакотерапія
фармакотерапия
ambulatory pharmacotherapy
Type Article
Date of Issue 2019
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72980
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Дельва, І.І. Постінсультна втома та особливості амбулаторної фармакотерапії після гострих порушень мозкового кровообігу [Текст] / І.І. Дельва // Східноукраїнський медичний журнал. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 72-80. - DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2019;7(1):72–80.
Abstract Вступ. Постінсультна втома (ПІВ) – часте, «німе» ускладнення гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Мета: оцінити потенційні зв’язки між характеристиками амбулаторної фармакотерапії з моменту виписки пацієнтів зі стаціонару та особливостями виникнення і подальшого перебігу ПІВ протягом однорічного періоду після інсульту. Матеріал та методи. Обстежено 318 пацієнтів. Використовувалися шкали оцінки втоми: MFI-20, FAS, FSS. Визначалися часові параметри розвитку та перебігу ПІВ. Якісні характеристики фармакотерапії аналізувалися за допомогою спеціального алгоритму. Результати та їх обговорення. Ні будь-яка група препаратів, ні їх кількість не мали достовірних асоціацій з розповсюдженістю ПІВ (згідно FAS та FSS) та окремих її компонентів (згідно MFI-20) протягом усього однорічного періоду спостереження. Були відсутні будь-які достовірні кореляційні зв’язки між кількісними характеристиками фармакотерапії та інтенсивністю ПІВ. Не виявлено будь-яких достовірних асоціацій між кількістю препаратів, що приймалися пацієнтами та ймовірністю пролонгації ПІВ. Жодна з груп препаратів (за виключен-ням бета-адреноблокаторів) не асоціювалася з достовірними змінами інтенсивності ПІВ протягом усього однорічного періоду спостереження. Прийом бета-адреноблокаторів асоціювався з підвищеними показниками ПІВ (згідно шкали FAS) та окремих її компонентів (згідно шкали MFI-20) протягом усього періоду спостереження. Висновки. 1.Кількісні та якісні характеристики амбулаторної фармакотерапії не мають будь-яких достовірних зв’язків з показниками розповсюдженості та персистування ПІВ протягом першого року після розвитку ГПМК. 2.Прийом бета-адреноблокаторів протягом першого року після розвитку ГПМК може бути одним з факторів, що сприяє збільшенню інтенсивності ПІВ.
Введение. Постинсультная усталость (ПИУ) – частое, «немое» осложнение острого нарушения мозгового кровообращения (ОНМК). Цель: оценить потенциальные связи между характеристиками амбулаторной фармакотерапии с момента выписки пациентов из стационара и особенностями возникновения и дальнейшего течения ПИУ в течение однолетнего периода после инсульта. Материалы и методы. Обследовано 318 пациентов. Использовались шкалы оценки усталости: MFI-20, FAS, FSS. Определялись временные параметры развития и течения ПИУ. Качественные характеристики фармакотерапии анализировались с помощью специального алгоритма. Результаты и их обсуждение. Ни какая-либо группа препаратов, ни их количество не имели достоверных ассоциаций с распространенностью ПИУ (согласно FAS и FSS) и отдельных ее компонентов (согласно MFI-20) в течение всего периода наблюдения. Отсутствовали какие-либо достоверные корреляционные связи между количественными характеристиками фармакотерапии и интенсивностью ПИУ. Не выявлено каких-либо достоверных ассоциаций между количеством препаратов, принимаемых пациентами, и вероятностью пролонгации ПИУ. Ни одна из групп препаратов (исключая бета-адреноблокаторы) не ассоциировалась с достоверными изменениями интенсивности ПИУ в течение всего периода в наблюдения. Прием бета-адреноблокаторов ассоциировался с повышенными показателями ПИУ (по шкале FAS) и отдельных ее компонентов (по шкале MFI-20)в течение всего периода наблюдения. Выводы. 1.Количественные и качественные характеристики амбулаторной фармакотерапии не имеют каких-либо достоверных связей с показателями распространенности и персистирования ПИУ в течение первого года после развития ОНМК. 2. Прием бета-адреноблокаторов в течение первого года после развития ОНМК может быть одним из факторов, способствующих увеличению интенсивности ПИУ.
Introduction. Post-stroke fatigue (PSF) is a common complication of acute cerebrovascular events (ACE) that occurs in about 50% of patients within the first post-stroke year. It is well-known that PSF has multiple negative influences on post-stroke rehabilitation, life quality, mortality rates and so on. Purpose: find possible associations between ambulatory pharmaco therapy since hospital discharge and regularities of PSF onset and PSF clinical course within the first year after ACE occurrence. Material and methods. The study included 318 patients with ACE (217 had ischemic strokes, 39–hemorrhagic strokes and 62–transient ischemic attacks). Exclusion criteria were major medical illness that could cause secondary fatigue (oncological, hematological diseases, cardiac, liver, kidney and respiratory insufficiency, progressive angina pectoris, acute myocardial infarction), alcohol abuse, consciousness impairments, insufficient cognitive ability (Mini-Mental State Examination scores less than 24), depressive and anxious disorders (Hospital Anxiety and Depression Scale scores more than 10 for both pathologies), impaired speech function to participate (severe dysphasia or dysarthria), impaired language or written ability to complete the study questionnaires, severe functional disabilities (modified Rankin scale scores ≥4). Patients characteristics were evaluated at definite time points: in 1, 3, 6, 9 and 12 months after ACE occurrence. PSF and its components were measured by three self-report questionnaires: fatigue assessment scale (FAS), fatigue severity scale (FSS) and multi dimensional fatigue inventory-20 (MFI-20). PSF characteristics included time of occurrence, time of disappearance, duration, intensity. Characteristics of hospital pharmacotherapy (groups of used drugs, number of drugs prescribed for patient) were analyzed using a special algorithm. Results and discussion. There were no associations between any drug group prescriptions as well as between number of used drugs and PSF characteristics (rates and intensities) according to all used scales within the whole one-year observation period. There were no association between the number of used drugs and number of new PSF cases that were diagnosed in 1 month and in 3 months after ACE occurrence. Also, we didn’t find any significant correlation between number of used drugs and risk of PSF prolongation during one year observation period. None of the drug groups (with the exception of beta-blockers) was associated with a significant change of PSF intensity during the first post-stroke year. Finally, beta-blockers usage during the first post-stroke year was associated with statistically significant increaseof PSF intensity (according to FAS) in 1,3 and 6 months after ACE. Moreover, there wasstatistically significant association between beta-blockers intake and increasing intensity of the most of PSF components (according to MFI-20): global PSF in 1,3 and 6 months, physical PSF in 3 months, mental PSF in 6 and 12 months, motivational PSF in 6 months. From the practical point of view, for PSF intensity reduction it may be appropriate to cancel beta-blockers intake (or reduce drug dose as much as possible) in post-stroke patients who have been diagnosed with PSF. Conclusions. 1. Quantitative and qualitative characteristics of ambulatory pharmacotherapy after hospital discharge due to ACE do not have any reliable association with PSF rates and risk of PSF persistence within the first post-stroke year. 2. Ambulatory usage of beta-blockers duringth firstpost-stroke yearmay beone of the factor scontri buting to in creased in tensity of PSF and most of its components
Appears in Collections: Східноукраїнський медичний журнал

Views

Germany Germany
1
Ukraine Ukraine
589
Unknown Country Unknown Country
26

Downloads

Ukraine Ukraine
562
Unknown Country Unknown Country
5

Files

File Size Format Downloads
Delva_Post.pdf 635,69 kB Adobe PDF 567

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.