Public administration in EU: harmonization of income taxes

Abstract

In the European communities, the need for tax harmonization has begun to commence since the beginning of integration efforts in the 1960s. The first attitudes to tax harmonization were very ambitious. The plan was not only structural harmonization but also harmonization of tax rates. The paper examines the nature and course of the direct tax harmonization process, describes its advantages and disadvantages as well as the positive and negative effects of tax competition. The paper aims to examine the development and volume of selected income taxes collected in the Member States of the European Union. It tells whether the harmonization of income taxes is still a stagnant process. Cluster analysis deals with looking for similarities of multidimensional objects. Two clustering methods were used – hierarchical agglomeration clustering and non-hierarchical clustering. Cluster analysis aimed to achieve groups of states that would have some homogeneity. Cluster analysis sorted the data into sets with the highest possible similarity within the group and the most significant difference between the groups. Analysis of tax burden and income tax rates confirmed significant differences in these indicators across the EU. On the other hand, cluster analysis revealed similar developments in tax systems in terms of their geographical location in Europe. Cluster analysis can be used to suggest possible steps to co-operate in harmonizing Member State taxes in the future. The authors of this article propose the possibility of harmonizing taxes and cooperating gradually within clusters rather than trying to apply uniform rules in all EU Member States at the same time. The conclusion of the article raises problems in the field of harmonization of direct taxes in the EU. The possibility of preserving autonomy in deciding on tax burden in the country is left to the many Member States because they see that autonomy as a competitive advantage, particularly in the field of investment.

У європейських країнах гармонізація системи оподаткування розпочата з появою інтеграційних процесів у 1960-х роках. Основна ідея полягала не лише у структурній гармонізації податків, а й у рівні їх ставок. У статті досліджено характер та хід процесу узгодження прямого податку, виокремлено його переваги та недоліки, а також позитивні та негативні наслідки податкової конкуренції. Метою статті є вивчення специфіки розвитку та аналіз динаміки зміни обсягів податків на прибуток, сплачених в країнах-членах Європейського Союзу. Авторами проаналізовано етапи та ефективність гармонізації систем оподаткування прибутку в країнах Європейського Союзу. Методологічним базисом дослідження виступив кластерний аналіз, що дозволив виявити подібність багатовимірних об'єктів аналізу. У статті використано два методи кластеризації, а саме: кластеризація ієрархічної агломерації та неієрархічна кластеризація. Метою кластерного аналізу було виокремлення груп країн, які мали певну однорідність, сортуючи дані в кластери з найбільшим рівнем подібності у групі та найбільш істотною різницею між групами. Аналіз податкового навантаження та ставок податку на прибуток підтвердив значні відмінності в цих показниках у всіх країнах Європейського Союзу. З іншого боку, кластерний аналіз виявив подібні зміни в податкових системах з точки зору їх географічного розташування в Європі. Авторами запропоновано механізми активізації процесу гармонізації системи оподаткування, а саме: на першому етапі синхронізувати податкові системи у кластерах, а на другому – між кластерами. У статті зазначено, що низка країн-членів Європейського Союзу мають автономію у прийнятті рішення про податковий тягар у країні, оскільки вони бачать цю автономію як конкурентну перевагу, особливо у сфері інвестицій. Це у свою чергу, дестабілізує систему оподаткування в Європейському Союзі.