Фінансовий моніторинг як інструмент детінізації банківської системи

Abstract

На сьогоднішній день явище тіньової економіки є досить поширеним та носить негативні наслідки для економічного розвитку країн світу. Відомо, що на рівень тіньової економіки впливає безліч факторів і одним із таких факторів є легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Метою статті є аналіз первинного та державного фінансового моніторингу як інструменту детінізації банківської системи України. Станом на кінець 2018 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначає рівень тіньової економіки на рівні 30% від обсягу офіційного ВВП, що є найнижчим значенням за останні десять років. У статті авторами досліджено вплив фінансового моніторингу на рівень тіньової економіки, а саме визначено основні загрози економічної безпеки країни та проаналізовано частку повідомлень про підозрілі операції від банків у структурі загальних повідомлень. Встановлено, що близько 99% всіх повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу України, про підозрілі фінансові операції надходять від банків. Розкрито сутність первинного фінансового моніторингу, його основні недоліки, а саме – недосконалість законодавчої бази, брак висококваліфікованих працівників у сфері фінансового моніторингу та формуванні чітких вимог до банків як до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Розкрито зміст найпоширеніших схем з відмивання коштів через банківський сектор, таких як виведення капіталу закордон, корупційні схеми, схеми із залученням фізичних осіб, шахрайські операції всередині банку, підроблення документів на вартість застави або про її надання та підробка рішення компанії про отримання кредиту. Також у статті відображено основні порушення банків у сфері фінансового моніторингу за 2018-2019 роки, проаналізовано недоліки державного фінансового моніторингу та розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового моніторингу в банках з метою детінізації банківського сектору.

Today, the phenomenon of the shadow economy is widespread and has negative consequences for the economic development of the countries of the world. It is known that many factors influence the level of the shadow economy and one of these factors is money laundering. The purpose of the article is to analyze the primary and state financial monitoring as a tool for the unshadowing of the Ukrainian banking system. At the end of 2018, the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine is setting the level of the shadow economy at 30% of official GDP, the lowest in the last ten years. The authors investigate the impact of financial monitoring on the level of the shadow economy, identifying major threats to the country's economic security and analyzing the proportion of reports of suspicious transactions from banks in the overall message structure. It is found that about 99% of all reports to the State Financial Monitoring Service of Ukraine about suspected financial transactions come from banks. The essence of the primary financial monitoring, its main shortcomings are revealed, namely the imperfection of the legislative framework, the lack of highly qualified employees in the field of financial monitoring and the formation of clear requirements for the banks as the subjects of the primary financial monitoring. The contents of the most common money laundering schemes through the banking sector are disclosed, such as withdrawal of capital abroad, corruption schemes, schemes involving individuals, fraudulent transactions within the bank, counterfeiting of documents on the value of collateral or granting it, and falsification of the company's decision to obtain a loan. The article also reflects the main violations of banks in the field of financial monitoring for the years 2018-2019, analyzes the shortcomings of the state financial monitoring and proposes to improve the effectiveness of financial monitoring in banks in order to shade the banking sector.