Духовна культурна спадщина доби бароко як джерело осягнення національного світогляду

Abstract

Національний світогляд постає як збірна система поглядів, ідей, настанов, уявлень, що має об’єднавчу властивість і є маркером кожного окремого народу. Великий інтерес із точки зору виявлення світоглядних домінант українців викликає ранньомодерна доба – адже цей період відзначений активним національним самоутвердженням. Питання національного характеру, менталітету та світогляду, що порушувалося в працях М. Костомарова, Д. Чижевського, І. Мірчука, О. Кульчицького, М. Шлемкевича, С. Кримського, не втрачає своєї актуальності й донині. Оскільки світогляд є метафізичним явищем і відображає сприйняття навколишньої дійсності, ставлення до світу та розуміння його явищ, то виникає питання: у яких пам’ятках закарбовується саме його національна специфіка? Безперечно, найбільш сприятливою сферою вираження світоглядних рис є духовна культура, що вбирає мистецтво, релігію й філософію. Водночас, найкращими ресурсами для осмислення світогляду є нематеріальні об’єкти культурного спадку, зокрема музика, література, філософія.