Українські поетичні покоління другої половини ХХ століття: мовно-естетичний аналіз

Abstract

У статті проаналізовано хронологічну та мовно-естетичну стратифікацію української поезії кінця ХХ століття. З метою вияву співвідношення традиційних та індивідуально-авторських рис використано поняття поетичного покоління. Автор подає аналіз мовної творчості літературних поколінь кінця ХХ століття – шістдесятників, сімдесятників, вісімдесятників і дев’яностників. Наголошено, що головними творчими принципами української поезії окресленого періоду є мовно-виражальна свобода, аполітичність, різновекторність естетичних програм, стилістична екстравагантність, образно-естетичний релятивізм, творчий деструктивізм, іронія і самоіронія, “антипоетичність”, тяжіння до ускладненої метафорики, асоціативність, інтертекстуальність і цитатність мислення. У результаті проведеного дослідження поетичну мовотворчість кінця XX століття визначено як своєрідне, неординарне, багато в чому відмінне від національної мовно-естетичної традиції явище.

В статье проанализирована хронологическая, языковая и эстетическая стратификация украинской поэзии конца ХХ столетия. С целью выявления соотношения традиционных и индивидуально-авторских черт использовано понятие поэтического поколения. Автор представляет анализ языкового творчества литературных поколений конца ХХ столетия – шестидесятников, семидесятников, восьмидесятников и девяностников. Автор делает акцент на том, что главными творческими принципами украинской поэзии проанализированного периода является свобода языкового выражения, аполитичность, разновекторность эстетических программ, стилистическая экстравагантность, образно-эстетический релятивизм, творческий деструктивизм, ирония и самоирония, “антипоэтичность”, тяготение к усложненной метафорике, ассоциативность, интертекстуальность и цитатность мышления. В результате проведенного исследования поэтическое творчество конца XX столетия определено как своеобразное, неординарное, много в чем отличное от национальной языковой и эстетической традиции явление.

In the article chronological as well as lingual and aesthetical stratification of the Ukrainian poetry at the end of the ХХ century is observed. With the aim of revealing of the traditional and individual features correlation the notion of the poetic generation is used. The author of the article gives the analyses of the lingual creative activity of the literary generations at the end of the ХХ century such as man of the sixties, seventies, eighties and nineties. It is stressed that the dominant creative principals of the Ukrainian poetry of the period observed are lingual and expressive freedom, indifference towards politics, inequality of the aesthetic programs, stylistic eccentricity, imaginative and aesthetic relativity, creative deconstruction, irony and self-irony, “antipoetry”, tend to the complicated metaphorics, contiguity, intertextuality and citationality of the mind. As a result, the poetic creative activity at the end of the XX century is defined as an original, ingenious phenomenon which differs greatly from the national lingual and aesthetic tradition.