Країнознавча аспектизація як основа становлення й розвитку комунікативної компетенції студентів-іноземців

Abstract

У статті розглянуто країнознавчу аспектизацію у викладанні української мови як іноземної, котра здійснюється в процесі формування країнознавчої компетенції студентів-іноземців. Доведено, що країнознавчий матеріал сприяє становленню комунікативних умінь у різних сферах спілкування, а засвоєння різноманітної інформації про нову країну допомагає адекватному сприйняттю нової дійсності. Автори наголошують на тому, що культурологічна та країнознавча цінність, типовість, загальновідомість і орієнтація на сучасну дійсність є важливими критеріями відбору національно-культурного компонента змісту навчання нерідної мови. Наголошено, що основними вимогами щодо лінгвокраїнознавчого матеріалу є новизна, а також створення та підтримка інтересу до вивчення нерідної мови.

В статье рассмотрено страноведческую аспектизацию в преподавании украинского языка как иностранного, которая осуществляется в процессе формирования страноведческой компетенции студентов-иностранцев. Доказано, что материал по страноведению способствует становлению коммуникативных умений в разных сферах общения, а усвоение различной информации о новой стране помогает адекватному восприятию новой реальности. Авторы подчеркивают, что культуроведческая и страноведческая ценность, типовость, общеизвестность и ориентация на современную действительность являются важными критериями отбора национально-культурного компонента содержания обучения неродному языку. Авторы статьи приходят к выводу о том, что основными требованиями к лингвострановедческому материалу являются его новизна, а также создание и поддержка интереса к изучению неродного языка.

The article covers cross-cultural aspectizing while teaching Ukrainian as a foreign language which occurs as a process of developing communicational competence of foreign students. It is proved that cross-cultural learning material helps to establish communicational skills in various spheres of communication and learning diverse information about a new country assists with adequate perception of the new reality. The authors suppose the main task of language and cultural studies to be teaching speech units which most vividly depict national peculiarities of the native speakers: realities, connotative and non-equivalence vocabulary. Cultural and cross-cultural value, typicality, notoriousness and orientation to the modern life are complex criteria for choosing the national and ethnical component of the foreign language teaching content. It is crucial to visualize for the students life, traditions, and speech realities of the country of residence. It is underlines that local cross-cultural information helps to create communicational competence in the certain region. Cross-cultural language material should have certain novelty and serve as a strong lever for creating and supporting the interest to studying a foreign language.