Особливості банківської таємниці та порядку її розкриття

Abstract

Банківська система України включає в себе Національний банк України, інші банки, фінансові установи та представництва іноземних банків. Їх завданнями є здійснення банківських операцій, операцій з клієнтами і організація міжбанківських кредитно-фінансових відносин. Банківська діяльність нерозривно пов’язана з отриманням та передачею певної інформації, значну частину якої становлять відомості, що є банківською таємницею. Тим паче, нещодавно до порядку розкриття банківської таємниці були внесені певні зміни. Ще з XVIII століття, з моменту прийняття Женевських банковсьвких правил кантональною радою, і до кінця минулого століття, банківська таємниця вважалася показником стабільної фінансової системи держави. Більш за все це виражалося у прагненні захистити інформацію про вклади та переведення особи від можливого доступу з боку держави. Сьогодні ж держави намагаються збільшити доступ до банківської таємниці, але з поважних причин, насамперед, національної безпеки. Наприклад, з 1 серпня 2010 року за укладеним між ЄС і США угодою, будь-яка інформація приватного особи-громадянина Євросоюзу потрапляє до спецслужб, якщо є підстави вважати, що ця особа підозрюється в тероризм