Інструментарій антикризового управління: проблемні питання застосування

Abstract

Стаття є продовженням низки публікацій автора, в яких досліджуються проблеми антикризового управління на рівні підприємства. У статті зазначено, що інструменти (інструментарій) антикризового управління можуть застосовуватися, як на рівні підприємства, так і на рівні державного управління. Розглянуто тлумачення понять "інструмент", "інструментарій" та констатовано, що сентенція "інструмент" визначається у спеціалізованих економічних словниках і економічній літературі, як спосіб для досягнення чогось. Підкреслено, що фахівцями, в контексті досліджуваної теми, використовуються два поняття "фінансовий інструмент (інструментарій)" і "інструмент (інструментарій) фінансового менеджменту", які відрізняються за економічним змістом. Акцентовано увагу, що, під впливом розвитку фінансового ринку, визначення терміну "фінансові інструменти" наводять через поняття договір й доведено, що це визначення може бути прийнято як основа для формування інструментів антикризового управління. Обгрунтовано, що вибір антикризових інструментів залежать від причин, масштабів, фази прояву кризи, а сукупність інструментів антикризового управління направлена на реалізацію, як регулюючих і контролюючих заходів, так і превентивних. Запропоновано всі інструменти антикризового управління класифікувати за трьома групами: 1) інструменти виявлення кризи; 2) інструменти, які використовуються в умовах кризи; 3) інструменти, які використовуються на етапі виходу підприємства з кризи. У статті структуровано інструменти антикризового державного управління за такими групами: інституційні; інноваційно-технологічні; інвестиційно-економічні; фіскально-регулятивні.

The article is a continuation of a number of publications by the author, which explores the problems of crisis management at the enterprise level. The article states that anti-crisis management tools can be applied both at the enterprise level and at the government level. The interpretation of the term’s "tool", "toolkit" is considered and it is stated that the meaning of "tool" is defined in specialized economic dictionaries and economic literature as a way to achieve something. It is emphasized that experts use two terms "financial instrument" and "financial management tool", which differ in economic content. It is emphasized that, under the influence of the development of the financial market, the definition of the term "financial instruments" is guided by the concept of a contract and it is proved that this definition can be taken as a basis for the formation of instruments of crisis management. It is substantiated that the choice of anti-crisis instruments depends on the causes, scope, phase of the crisis manifestation, and the set of anti-crisis management instruments is aimed at the implementation of both regulatory and control measures and preventive measures. It is proposed to classify all anti-crisis management instruments into three groups: 1) crisis detection tools; 2) instruments used in times of crisis; 3) instruments used at the stage of the enterprise exit from the crisis. In the article the instruments of anti-crisis public administration are structured according to the following groups: institutional (documenting the agreements within international and regional organizations; creating conditions for investment); innovative and technological (technology transfer); investment and economic (administrative regulation of the financial market; concession agreements; conclusion of agreements on the distribution of products; formation of production clusters; financing of perspective projects from state investment funds); fiscal regulations (tax regulation).