Воєнний роман: історія розвитку і типологія жанру

Abstract

У статті досліджуються загальні закономірності й основні тенденції розвитку воєнного роману, здійснено спробу його типології та періодизації, виокремлено найбільш поширені жанрові моделі. Роман про Другу світову війну як провідний епічний жанр, що розвиває тему війни в літературі, синтезував увесь набутий письменниками-фронтовиками творчий досвід, став помітним художнім явищем і розповсюдженою змістоформою в західноєвропейському, американському та слов’янському письменстві. Дійдено висновку, що естетичний та ідейно-тематичний рівень художнього моделювання воєнної дійсності локалізований у різних національних літературах нерівномірно та зумовлений передусім історичними й геополітичними масштабами залучення воюючих країн у воєнні дії. До прикладу, в німецькій воєнній романістиці розповсюдженим є т.зв. "ремаркистський" роман, а також роман з вираженим антимілітаристським характером. Натомість в Англії, яка уникла окупації, аналізований жанр займає скромне місце. Головним сюжетом французького воєнного роману виступає рух Опору, а італійського – фашистське панування й окупаційні дії на Балканах. Американські романісти сфокусовані на війні як соціальному явищі, збройних конфліктах у В’єтнамі. Полівекторність художніх пошуків, багатство типів і різновидів воєнного роману (панорамний роман, ліричний воєнний роман, антифашистський роман, солдатський роман, воєнний роман-виховання, воєнний роман з документальною основою та ін.) демонструє воєнна романна творчість східних слов’ян. Зокрема, в розвитку українського воєнного роману літературознавці виокремлюють такі відгалуження, як власне воєнний роман, післявоєнний роман першого десятиліття, воєнна романна проза "другої хвилі" (др. пол. 50-х – 60-ті рр.), воєнний роман 70-80-х рр., а також сучасна воєнна романістика.

The general regularities and main tendencies of the development of a war novel have been researched in the article, an attempt of its typology and periodization is realized, the most common genre models is identified. The novel about the Second World War as a leading epic genre, which develops the theme of war in literature, creatively synthesized all the experience gained by the writers and front-line soldiers, became a noticeable artistic phenomenon and widespread genre formation in Western European, American and Slavic writing. It is concluded that the aesthetic and ideological-thematic level of artistic modeling of war reality is localized in different national literatures unevenly and stipulated first of all for the historical and geopolitical scope of the involvement of warring countries in hostilities. For example, in German military romance, is the so-called "Remarkable" novel, as well as a novel with a marked anti-militaristic nature. The main plot of the French war novel is the resistance movement, while the Italian one is fascist domination and occupation actions in the Balkans. Instead, in Britain, which has escaped occupation, military creativity takes a rather modest place. American writing focuses on war as a social phenomenon, armed conflicts in Vietnam. The polivector artistic search, the richness of types and varieties of war novel (panoramic novel, lyric war novel, anti-fascist novel, soldier novel, war novel-education, war novel with documentary basis, etc.) demonstrates military novel prose of Eastern Slavs. In particular, in the development of the Ukrainian war novel, literary critics distinguish such branches as the war novel, the post-war novel of the first decade, the war novel prose of the "second wave" (etc. pol. 50's - 60's), war novel 70’s-80’s, as well as modern war novels.