Роль семейного врача в достижении целевых уровней лечения пациентов с сахарным диабетом 2 типа

Abstract

Метою дослідження було виявлення частки пацієнтів з ЦД2 типу, які не змогли досягти потрійної мети лікування для супутнього контролю рівня глюкози в крові, артеріального тиску, ХС-ЛПНЩ та модифікуючих факторів, пов’язаних з досягненням цілей потрійної терапії. У дослідження були включені 675 пацієнтів з ЦД2 типу, дисліпідемією та АГ. Аналіз проводився з використанням одночасних цілей потрійного лікування з певними рівнями HbA1c, ХС-ЛПНЩ і АТ в якості основного результату. Анкета для пацієнтів з ДЛП включала самооцінку дотримання передбачених ліків і сприйняття, пов’язане з їх розумінням і ставленням до змін способу життя та фармакологічного лікування. Результати аналізу логістичної регресії факторів, пов’язаних з досягненням цілей потрійного лікування показали, що пацієнти, які отримували помірні дози статинів з високою інтенсивністю мають менше шансів досягти одночасного лікування цілі в порівнянні з низькою інтенсивністю. Більш молоді пацієнти були менш схильні до досягнення потрійної мети лікування, ніж ті, хто був старше 60 років. Виходячи з тривалості життя, вони будуть більш сприйнятливі до судинних ускладнень через більш ранній початок захворювання і більш тривалого періоду часу, протягом якого можуть розвиватися ці несприятливі явища. Менша кількість ліків і менша тривалість ЦД2 були суттєвими факторами в потрійному контролі. Було доведено, що одночасний контроль глікемії, гіпертонії і ліпідів був досягнутий у 22,4% пацієнтів, на які мало вплив інтенсивність лікування статинами, кількість діабетичних ліків і наявність супутньої патології. Таким чином, одночасне досягнення потрійної мети є більш комплексною мірою пом’якшення для зниження ризику як макро-, так і мікросудинних ускладнень.

Целью исследования было выявление доли пациентов с СД2 типа, которые не смогли достичь тройной цели лечения для сопутствующего контроля уровня глюкозы в крови, артериального давления, ХС-ЛПНП и модифицирующих факторов, связанные с достижением целей тройной терапии. В исследование были включены 675 пациентов с СД2 типа, дислипидемией и АГ. Анализ проводился с использованием одновременных целей тройного лечения с определенными уровнями HbA1c, ХС-ЛПНП и АД в качестве основного результата. Анкета для пациентов с ДЛП включала самооценку соблюдения предписанных лекарств и восприятие, связанное с их пониманием и отношением к изменениям образа жизни и фармакологическому лечению. Результаты анализа логистической регрессии факторов, связанных с достижением целей тройного лечения показали, что пациенты, получавшие умеренные дозы статинов с высокой интенсивностью имеют меньше шансов достичь одновременного лечения цели по сравнению с низкой интенсивностью. Более молодые пациенты были менее склонны к достижению тройной цели лечения, чем те, кто был старше 60 лет. Исходя из продолжительности жизни, они будут более восприимчивы к сосудистым осложнениям из-за более раннего начала заболевания и более длительного периода времени, в течение которого могут развиваться эти неблагоприятные явления. Меньшее количество лекарств и меньшая продолжительность СД2 были существенными факторами в тройном контроле. Было доказано, что одновременный контроль гликемии, гипертонии и липидов был достигнут у 22,4% пациентов, на которые имело влияние интенсивность лечения статинами, количество диабетических лекарств и наличие сопутствующей патологии. Таким образом, одновременное достижение тройной цели является более комплексной мерой смягчения для снижения риска как макро-, так и микрососудистых осложнений.

The aim of the study was to identify the proportion of patients with type 2 diabetes who were unable to achieve the triple treatment goal for concomitant control of blood glucose level, blood pressure, LDL and modifying factors associated with achieving triple therapy goals. The study included 675 patients with type 2 diabetes, dyslipidemia and hypertension. The analysis was performed using concurrent triple treatment goals with specific levels of HbA1c, LDL and blood pressure as the main result. The questionnaire for patients with dyslipidemia included self-assessment of compliance with prescribed drugs and perceptions related to their understanding and attitude towards lifestyle changes and pharmacological treatment. The results of the analysis of the logistic regression of factors associated with the achievement of triple treatment goals showed that patients who received moderate doses of statins with high intensity were less likely to achieve concurrent treatment of the goal compared to low intensity. Younger patients were less likely to achieve the triple treatment goal than those over 60 years of age. Based on life expectancy, they will be more susceptible to vascular complications due to an earlier onset of the disease and a longer period of time during which these adverse events can develop. Fewer drugs and a shorter duration of type 2 diabetes were significant factors in the triple control. It was proved that simultaneous control of glycemia, hypertension and lipids was achieved in 22.4% of patients, who were affected by the intensity of statin treatment, the number of diabetic drugs and the presence of concomitant pathology. Thus, the simultaneous achievement of the triple goal is a more comprehensive mitigation measure to reduce the risk of both macro- and microvascular complications.