Логіко-методологічні проблеми тілесності людини в фізкультурно-спортивному концепті

Abstract

Проблема людини в усьому розмаїтті характеристик її сутності й існування завжди виступала актуальним питанням в філософії науки. Проте, сьогодні вона набуває особливого значення. Сучасність характеризується небувалими за своїми масштабами економічними, науково-технологічними, соціально-політичними, духовними потрясіннями, які проявляються у конфлікті між людиною та її соціальним середовищем. Це підкреслює важливість правильного розуміння проблеми тілесності людини в фізкультурноспортивному концепті. Мета дослідження. Провести логіко-методологічний аналіз людської тілесності в фізкультурно-спортивному концепті. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано питання феномену людської тілесності, досліджено сутність синергетичної парадигми та її роль в розвитку фізичної культури та розкрито вплив NBICS-конвергенції та трансгуманістичної еволюції на розвиток людини. Виклад матеріалу дослідження. Тілесність, на наш погляд, – це набір інформаційних, енергетичних, системноструктурних та функціональних властивостей, що належать кожній окремій біосистемі людини. Тілесність – це субстрат людської життєдіяльності, що являє собою багатомірне утворення, яке існує в трьох вимірах: біологічне (природне) тіло, внутрішня тілесність, зовнішня тілесність і конструюється на їхньому перетині. Тому тілесність – це змістовна складова людини, що забезпечує саму можливість соціального буття. Феноменом є той факт, що власне тілесність здійснює важливий вплив на структуру фізичної культури та забезпечує її існування та розвиток.