Please use this identifier to cite or link to this item: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80794
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Changes in clinical, biochemical, immunological and integrative parameters in patients with chronic hepatitis C virus infection according to the virus genotype and the grade of activity
Other Titles Зміни клініко-біохімічних, імунологічних та інтегративних показників у хворих на хронічний вірусний гепатит С залежно від генотипу вірусу та ступеня активності
Изменения клинико-биохимических, иммунологических и интегративных показателей у больных хроническим вирусным гепатитом С в зависимости от генотипа вируса и степени активности
Authors Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna
Chemych, Mykola Dmytrovych  
Keywords хронічний вірусний гепатит С
хронический вирусный гепатит С
chronic hepatitis C virus
генотип
genotype
активність
активность
activity
клінічний і біохімічний аналіз крові
клинический и биохимический анализ крови
clinical and biochemical blood test
інтегративні показник
интегративные показатели
integrative parameters
Type Article
Date of Issue 2020
URI https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80794
Publisher Zaporizhzhia State Medical University
License Creative Commons Attribution 4.0 International License
Citation Lishnevska, A. H., Chemych, M. D. (2020). Changes in clinical, biochemical, immunological and integrative parameters in patients with chronic hepatitis C virus infection according to the virus genotype and the grade of activity. Zaporozhye Medical Journal, 22(4), 485-494. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208363
Abstract Мета роботи – встановити особливості перебігу ХВГС і залежність змін інтегративних показників ендогенної інтоксикації, неспецифічної імунореактивності та запалення від генотипу вірусу та ступеня активності. Матеріали та методи. Обстежили 287 хворих на ХВГС і проаналізували їхні медичні карти стаціонарного й амбулаторного хворого. У дослідження ввійшли 55 практично здорових осіб. Крім загальної групи, до якої ввійшли всі хворі, пацієнтів, яких обстежили, поділили на групи залежно від ступеня активності (мінімальна активність – 210 осіб, помірна – 68, виражена – 9) і від генотипу вірусу (1в – 150 осіб, 2 – 19, 3а – 102). Здійснили клініко-лабораторне обстеження згідно з протоколом, розрахували інтегративні показники тяжкості, неспецифічної реактивності, індекси активності запалення та інтоксикації. Статистичне опрацювання результатів здійснили у програмному забезпеченні комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2010 і IBM SPSS Statistic 23. Результати. Групи за статтю та віком були репрезентативні. Найчастіше виявляли хворих на ХВГС із 1в генотипом (52,30 %), помірним фіброзом печінки (F2 – 31,25 %) та мінімальною активністю (73,17 %).Найбільш часті клінічні вияви – астено-вегетативний синдром (81,88 %) і тяжкість у правому підребер’ї (64,76 %). У хворих із ХВГС, що спричинений різними генотипами, клінічні дані розподілились рівномірно (р > 0,05), крім того, в обстежених з 1в генотипом частіше, ніж у загальній вибірці діагностували телеангіектазії (в 1,3 раза); з 2 генотипом рідше – збільшення розмірів печінки (в 1,5 раза, р < 0,05), випадків анемії не було (р < 0,05). У пацієнтів із ХВГС спостерігали зменшення кількості тромбоцитів (в 1,3 раза) та сегментоядерних нейтрофілів (в 1,2 раза), підвищення – лімфоцитів (в 1,1 раза) і ШОЕ (в 1,4 раза) порівняно з практично здоровими особами (р < 0,05). Отримані зміни були однаковими у групах з усіма генотипами, за винятком того, що у хворих із 2 генотипом рівень еритроцитів та гемоглобіну був нижчим, ніж у групі порівняння та в загальній групі (в 1,1 раза в усіх випадках, р < 0,05), а ШОЕ була нижчою у хворих з 3 генотипом порівняно з усіма хворими (в 1,2 раза, р < 0,05). Групи пацієнтів із різними ступенями активності за досліджуваними показниками були однорідними за винятком того, що кількість лейкоцитів за мінімальної активності була меншою, ніж у загальній групі (р < 0,05), ШОЕ була вищою тільки в загальній групі та при мінімальній активності (р < 0,05), рівень сегментоядерних нейтрофілів і лімфоцитів при вираженій активності не відрізнявся від групи порівняння, на відміну від інших груп. Серед пацієнтів загальної групи частіше виявляли лейкопенію (15,68 %), еритроцитопенію (18,47 %), анемію (6,62 %) і тромбоцитопенію (33,10 %), ніж у групі порівняння (відповідно 5,45 %, 3,63 %, 0 %, 5,45 %), (р < 0,05). В осіб із різними генотипами HCV були подібні зміни, за винятком того, що в пацієнтів із 2 генотипом не було анемії. У всіх осіб із ХВГС були вищими значення загального білка, АЛТ, АСТ, ГГТП стосовно групи порівняння (р < 0,05), а ЛФ і креатинін були нижчими (р < 0,05). Залежності змін цих показників від генотипу не виявили, за винятком вмісту білка, він був вищим у групах із генотипом 1в і 2; ЛФ – нижча в осіб із 1в і 3а, а креатинін – з 1в і 2 генотипами (р < 0,05). Також була відсутня залежність змін у хворих на ХВГС від ступеня активності за виключенням того, що в осіб із вираженою активністю ЛФ, ГГТП були вищими, а також загальний білірубін під час зниженого рівня глюкози (р < 0,05). У загальній групі хворих на ХВГС були вищими показники ентропії лейкоцитарної формули. З індексів неспецифічної реактивності вищі значення мав КР (в 1,3 раза), Ілімф (в 1,3 раза), ІА (в 1,1 раза), а нижчі, ніж у групі порівняння, були ІСНМ (в 1,1 раза) і ІСЕЛ (в 1,3), (р < 0,05). Відбулося зниження (СІЗ – в 1,1 раза; ІК – в 1,3) або підвищення (ІЛГ – в 1,3 раза; ІЛ ШОЕ – в 1,5) показників запалення (р < 0,05). Індекси ендогенної інтоксикації знизились у хворих порівняно зі здоровими (ІЗЛК – в 1,2 раза, РВН – в 1,8 раза). Залежності змін у пацієнтів із ХВГС від генотипу не встановили, за винятком ІА, який був вищим тільки в загальній групі та у групі з 3а генотипом (р < 0,05) та ІЛ ШОЕ у хворих із 3а генотипом, який був нижчий, ніж у загальній групі (р < 0,05), але не відрізнявся від групи порівняння (р > 0,05); ПІ – з 3а генотипом нижчий в 1,7 раза порівняно з усіма хворими (р < 0,05). Показник ІСЕЛ не змінювався при усіх ступенях активності та не відрізнявся від даних здорових осіб. У пацієнтів із помірною активністю ІА був вищим, ніж у групі порівняння, а ЯІ – нижчий, ніж у загальній групі (р < 0,05). Під час ультразвукового дослідження органів черевної порожнини (незалежно від групи) найчастіше відзначали збільшення розмірів (у 76,26 % осіб) і підвищення ехогенності печінки (у 82,35 % ). Висновки. У хворих на ХВГС переважали астеновегетативний синдром, відчуття тяжкості у правому підребер’ї, збільшення розмірів печінки, кількості лімфоцитів, ШОЕ, підвищення активності трансаміназ. При 1в генотипі частіше виявляли телеангіектазії, при 2 рідше – збільшення розмірів печінки. Лабораторні зміни супроводжувалися: лейкоцитопенією, еритроцитопенією, анемією та тромбоцитопенією; підвищенням вмісту загального білка, активності АЛТ, АСТ, ГГТП. При ХВГС підвищуються показники ентропії лейкоцитарної формули, КР, Ілімф, ІА, ІЛГ та ІЛ ШОЕ. Позитивні показники АNA визначають вірогідно частіше, ніж АМА.
Цель исследования - установить особенности течения ХВГС и зависимость изменений интегративных показателей эндогенной интоксикации, неспецифической иммунореактивности и воспаления от генотипа вируса и степени активности. Материалы и методы. Обследовано 287 больных ХВГС и проанализированы их медицинские карты стационарного и амбулаторного больного. В исследование вошло 55 практически здоровых лиц. Кроме общей группы, куда вошли все больные, обследованные были разделены на группы, в зависимости от степени активности (минимальная активность - 210 человек, умеренная - 68, выраженная - 9) и от генотипа вируса (1в - 150 человек, 2 - 19, 3а - 102). Осуществляли клинико-лабораторное обследование согласно протоколу. Также были рассчитаны интегративные показатели тяжести, неспецифической реактивности, индексы активности воспаления и интоксикации. Статистическая обработка полученных результатов осуществлялась в программном обеспечении компьютерных программ MicrosoftOfficeExcel 2010 и IBMSPSSStatistic 23. Результаты. По полу и возрасту группы были репрезентативны. Наиболее часто встречались больные ХВГС с 1в генотипом (52,30%), умеренным фиброзом печени (F2 - 31,25%) и минимальной активностью (73,17%). Наиболее частыми клиническими проявлениями были астено-вегетативный синдром (81,88%) и тяжесть в правом подреберье (64,76%). У больных с ХВГС вызванным различными генотипами клинические данные распределились равномерно (р> 0,05), кроме того, что у обследованных с 1в генотипом чаще, чем в общей выборке, диагностировали телеангиэктазии (в 1,3 раза), со 2 генотипом реже - увеличение размеров печени (в 1,5) (р <0,05), не было случаев анемии (р <0,05). У пациентов с ХВГС наблюдали уменьшение количества тромбоцитов (в 1,3 раза) и сегментоядерных нейтрофилов (в 1,2), повышение - лимфоцитов (в 1,1) и СОЭ (в 1,4) по сравнению с практически здоровыми лицами (р <0,05). Полученные изменения были одинаковыми в группах со всеми генотипами, за исключением того, что у больных с 2 генотипом уровень эритроцитов и гемоглобина был ниже, чем в группе сравнения и в общей группе (в 1,1 раза во всех случаях р <0,05), а СОЭ была ниже у больных с 3 генотипом, по сравнению со всеми больными (в 1,2 раза) (р <0,05). Группы пациентов с различными степенями активности по исследуемым показателям были однородными за исключением того, что количество лейкоцитов при минимальной активности была меньше, чем в общей группе (р <0,05), СОЭ была выше только в общей группе и при минимальной активности (р <0,05), уровень сегментоядерных нейтрофилов и лимфоцитов при выраженной активности был таким же, как в группе сравнения, в отличие от других групп. Среди пациентов общей группы чаще встречались лейкопения (15,68%), эритроцитопения (18,47%), анемия (6,62%) и тромбоцитопения (33,10%), чем в группе сравнения (соответственно 5,45%, 3, 63%, 0%, 5,45%) (р <0,05). У лиц с различными генотипами HCV, были подобные изменения, за исключением того, что у пациентов с 2 генотипом не было анемии. У всех лиц с ХВГС были выше значение общего белка, АЛТ, АСТ, ГГТП относительно группы сравнения (р <0,05), а ЛФК и креатинин были ниже (р <0,05). Зависимости изменений этих показателей от генотипа не обнаружено, за исключением содержания белка, он был выше в группах с генотипом 1в и 2; ЛФ - ниже у лиц с 1в и 3а, а креатинин - с 1в и 2 генотипами (р <0,05). Также отсутствовала зависимость изменений у больных ХВГС от степени активности, за исключением того, что у лиц с выраженной активностью были выше ЛФК, ГГТП и общий билирубин при пониженном уровне глюкозы (р <0,05). В общей группе больных ХВГС, были выше показатели энтропии лейкоцитарной формулы, из индексов неспецифической реактивности выше значение имел КР (в 1,3 раза), Илимф (в 1,3), ИА (в 1,1), а ниже, чем в группе сравнения были ИСНМ (в 1,1 раза) и ИСЭЛ (в 1,3) (р <0,05). Произошло снижение (СИВ - в 1,1 раза; ИК - в 1,3) или повышение (ИЛГ - в 1,3 раза; ИЛ СОЭ - в 1,5) показателей воспаления (р <0,05). Индексы эндогенной интоксикации снизились у больных, по сравнению со здоровыми (ИСЛК - в 1,2 раза, РОН - в 1,8 раза). Зависимости изменений у пациентов с ХВГС от генотипа не установлено, за исключением ИА, который был выше только в общей группе и с 3а генотипом (р <0,05) и ИЛ СОЭ у больных с 3а генотипом, который был ниже, чем в общей группе (р <0,05), но не отличался от группы сравнения (р> 0,05) ПИ - с 3а генотипом ниже в 1,7 раза, по сравнению со всеми больными (р <0,05). Показатель деревнях не менялся при всех степенях активности и не отличался от данных здоровых лиц. У пациентов с умеренной активностью ИА был выше, чем в группе сравнения, а ЯИ - ниже чем в общей группе (р <0,05). При ультразвуковом исследовании органов брюшной полости, независимо от группы, чаще всего определялись увеличение размеров (в 76,26% человек) и повышение эхогенности печени (в 82,35%).
Purpose of the research is to determine the features of the course of chronic hepatitis C virus (CHCV) infection and the dependence of changes in integrative indicators of endogenous intoxication, nonspecific immunoreactivity and inflammation on the virus genotype and the grade of activity. Materials and methods. In total, 287 CHCV patients were examined and their inpatients and outpatients medical cards were analyzed. The study included 55 healthy individuals. In addition to the general group, which included all the patients, the examined people were divided into groups, depending on the grade of activity (minimal activity – 210 people, moderate – 68, expressed – 9) and the virus genotype (1b – 150 people, 2 – 19, 3a – 102). Clinical and laboratory examination was performed according to the protocol. The integrative indices of severity, nonspecific reactivity, indices of inflammation and intoxication activity were also calculated. The statistical processing of the obtained results was carried out by of Microsoft Office Excel 2010 and IBM SPSS Statistic 23 computer software. Results. The groups were sex- and age-representative. The 1b genotype (52.30%), moderate liver fibrosis (F2 - 31.25%) and minimal activity (73.17%) were the most frequently encountered in patients with CHCV. The most frequent clinical manifestations were asthenovegetative syndrome (81.88%) and heaviness in the right hypochondrium (64.76%). Patients with CHCV caused by different virus genotypes had evenly distributed clinical data (p> 0.05), with the exception of the 1b genotype patients who were diagnosed with telangiectasia 1.3 times more frequently than in the total; and liver enlargement were 1.5 times (p <0.05) less frequently seen in the 2 genotype patients, there were no anemia cases (p <0.05). A decrease in platelet counts (1.3 times) and segmented neutrophils (1.2 times) as well as an increase in lymphocytes (1.1 times) and ESR (1.4 times) was observed in CHCV patients compared to apparently healthy individuals (p < 0.05). The changes obtained were significant in the groups with all genotypes, except for the patients with genotype 2 as the level of erythrocytes and hemoglobin was lower than in the comparison group and in the total group (1.1 times in all cases, p <0.05), and patients with genotype 3 had a lower ESR compared to all patients (1.2 times) (p <0.05). The groups of patients with different grades of activity were homogeneous with the exception that the leukocyte count in minimal activity (p <0.05) was lower than in the total group, ESR was higher only in the total group in and with minimal activity (p < 0.05), the level of segmented neutrophils and lymphocytes in expressed activity did not differ from the comparison group, unlike other groups. In the total group, leukopenia (15.68%), erythrocytopenia (18.47%), anemia (6.62%), and thrombocytopenia (33.10%) were more common than in the comparison group (5.45%, 3.63%, 0%, 5.45%, respectively) (p <0.05). People with different HCV genotypes had similar changes, except for the patients with genotype 2 who did not have anemia. All CHCV patients had higher values of total protein, ALT, AST, GGT relative to the comparison group (p <0.05), and AlP and creatinine were lower (p <0.05). No dependence of changes in these parameters on the genotype was found, except for protein content, as it was higher in the groups with genotype 1c and 2; AlP was lower in individuals with the 1c and 3a, and creatinine – in 1c and 2 genotype patients (p <0.05). There was also no dependence of changes in patients with CHCV on the grade of activity, except for those with expressed activity who had higher AlP, GGT and total bilirubin with reduced glucose level (p <0.05). In the total group of patients with CHCV, the entropy indices of leukocyte formula were higher, the indexes of nonspecific reactivity had higher values of RC (1.3 times), Ilimph (1.3 times), IA (1.1 times), but NMRI (1.1 times) and ELRI (1.3) (p <0.05) were lower than in the comparison group. There was a decrease (TII – 1.1 times; KI– 1.3 times) or an increase (ILG – 1.3 times; IL ESR – 1.5 times) in inflammatory (p <0.05). Indices of endogenous intoxication were decreased in patients compared with the healthy individuals (ILS – 1.2 times, NRR–1.8 times). No dependence of changes in patients with CHCV on the genotype was found, except for IA, which was higher only in the total group and with genotype 3a (p <0.05), and IL ESR in the patients with genotype 3a, which was lower than in the total group (p <0.05) but did not differ from the comparison group (p> 0.05); IIS with genotype 3a was 1.7 times lower compared with all patients (p <0.05). The ELR indicator did not change in all grades of activity and did not differ from those of healthy individuals. In patients with moderate activity, IA was higher than in the comparison group and NI was lower than in the total group (p <0.05). Abdominal ultrasound, regardless of the group, most often revealed liver enlargement (76.26% of persons) and an increase in its echogenicity (82.35%). Conclusions. CHCV patients were dominated by asthenovegetative syndrome, feeling of heaviness in the right hypochondrium, liver enlargement, increase in lymphocyte count, ESR, transaminase activity. Telangiectasia in genotype 1b and liver enlargement in genotype 2 were less frequent. Laboratory changes were accompanied by leukocytopenia, erythrocytopenia, anemia and thrombocytopenia, an increase in total protein content, ALT, AST and GGT activity. In CHCV, the entropy indexes of leukocyte formula, RC, Ilimph, AI, ILG and IL ESR were increased. Positive ANAs were significantly more frequently identified than AMAs. Keywords: chronic hepatitis C virus, genotype, activity, clinical and biochemical blood test, integrative parameters.
Appears in Collections: Наукові видання (МІ)

Views

Ukraine Ukraine
197

Downloads

Ukraine Ukraine
198

Files

File Size Format Downloads
Lishnevska_Chemych_genotype.pdf 896,62 kB Adobe PDF 198

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.