Перспективи впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних систем на рівні первинної медико-санітарної допомоги

Abstract

Мета – проаналізувати існуючі системи та розробити нові інформаційно-комунікаційні програмні засоби, що дозволять оперативно визначати, аналізувати та контролювати психоемоційний та фізичний стан здоров’я людини. Матеріали та методи. В процесі дослідження використано системний підхід, мета-аналіз, проектування інформаційно-аналітичних схем технічних умов та систем, описового моделювання. Розроблено концепцію модульної автоматизованої мультифункціональної інформаційно-комунікаційної системи із сервісною платформою, яка призначена для моніторингу та контролю основних фізіологічних показників, що характеризують стан організму людини із обов’язковим залученням пацієнтів до процесу профілактики та лікування. Результати. Розглянуто складові якості медичної допомоги та визначені стратегії для її поліпшення, а також ключові питання залучення пацієнта до процесу тривалого спостереження та контролю основних показників організму, які заслуговують більшого розгляду та вивчення з метою підвищення доступності та якість медичної допомоги. Обґрунтовано актуальність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на рівні закладу первинної медико-санітарної допомоги для поліпшення якості медичних послуг. Висновки. Питання забезпечення якості медичної допомоги, що надається населенню, належить до пріоритетних у діяльності регіональних управлінь охорони здоров’я. Інструменти електронного медичного обслуговування розглядаються як спосіб досягнення рівня сучасної медичної допомоги пацієнту. Дистанційний двосторонній обмін медичною інформацією між пацієнтами та лікарями забезпечує важливу можливість спілкування, збільшення відповідальності та участі пацієнтів в контролі власного здоров’я.

Цель – проанализировать существующие системы и разработать новые информационно-коммуникационные программные средства, позволяющие оперативно определять, анализировать и контролировать психоэмоциональное и физическое состояние здоровья человека. Материалы и методы. В процессе исследования использованы системный подход, мета-анализ, проектирование информационно-аналитических схем технических условий и систем, описательного моделирования. Разработана концепция модульной автоматизированной мультифункциональной информационно-коммуникационной системы с сервисной платформой, предназначенной для мониторинга и контроля основных физиологических показателей, характеризующих состояние организма человека с обязательным привлечением пациентов в процесс профилактики и лечения. Результаты. Рассмотрены составляющие качества медицинской помощи и определены стратегии для ее улучшения, а также ключевые вопросы привлечения пациента в процесс длительного наблюдения и контроля основных показателей организма, которые заслуживают большего рассмотрения и изучения с целью повышения доступности и качества медицинской помощи. Обоснована актуальность внедрения информационнокоммуникационных технологий на уровне заведения первичной медико-санитарной помощи для улучшения качества медицинских услуг. Выводы. Вопросы обеспечения качества медицинской помощи, оказываемой населению, относится к приоритетным в деятельности региональных управлений здравоохранения. Инструменты электронного медицинского обслуживания рассматриваются как способ достижения уровня современной медицинской помощи пациенту. Дистанционный двусторонний обмен медицинской информацией между пациентами и врачами обеспечивает важную возможность общения, увеличение ответственности и участия пациентов в контроле собственного здоровья.

The aim is to analyze the existing systems and develop new information and communication software tools that will enable to quickly identify, analyze and monitor human psycho-emotional and physical health conditions. Materials and methods. The study applied the systematic approach, the meta-analysis, the information analytical systems` scheme design of the technical specifications and expositive modelling systems. A concept of module-based, automated, multifunctional information, and communication system with a service platform has been developed. The service platform is intended for monitoring and controlling basic physiologic metrics that determine human health conditions with an obligatory involvement of patients in the prevention and treatment process. Results and discussions. The quality components of health care have been reviewed and strategies for improvement identified. Additionally, key issues of involving a patient in the process of long-term observation and control of basic body indicators have been analyzed. These issues deserve more consideration and study in order to improve the availability and quality of health care. The study substantiated the relevance of implementating information and communication technologies at the level of the primery health care institution for improving the medical services quality. Conclusions. The issue of heals care quality assurance provided to the population is one of the regional health departments priorities. Electronic health care tools are considered as a means for providing the modern heals care level to a patient. A remote two-way medical information exchange between patients and doctors provides an important opportunity for communication, increased responsibility and participation of patients in their own health monitoring.