Особливості перебігу туберкульозного плевриту залежно від терміну виявлення і резистентності мікобактерій

Abstract

Мета роботи. З огляду на поширеність хіміорезистентних форм туберкульозу автори вбачали потребу вивчити можливість розвитку туберкульозного плевриту на ґрунті стійкості збудника туберкульозу. Матеріали та методи. Автори дослідили 5 клінічних випадків туберкульозного плевриту, підтвердженого гістологічно та мікробіологічно. Результати та обговорення. Термін встановлення плевриту знаходився у межах 2 – 5 місяців. Загалом специфічну природу захворювання було верифіковано лише після пролонгації захворювання за типом туберкульозного спондиліту у всіх 5 осіб та після доєднання до остеомієліту хребта легеневого процесу у 3 осіб. При цьому МРТБ діагностовано у 2 хворих. Процес у них встановлено після 4 місяців диференціації. У однієї з цих осіб поліорганність враження закінчилася летально, у іншого – переведенням на паліативну терапію. У двох хворих процес стабілізувався і закінчився формуванням фіброзно-кісткового анкілозу хребта. П’ята хвора залишається на антибактеріальній терапії за І категорією. Висновки. Туберкульозний плеврит може визиватися первинно стійкими мікобактеріями, при запізнілому виявленні захворювання ускладнюється позалегеневими і поліорганними формами туберкульозу. Ефективність лікування останнього залежить від задавненості процесу.

Цель работы. Ввиду распространенности химиорезистентных форм туберкулеза авторы считали необходимым изучить возможность развития туберкулезного плеврита на почве устойчивости возбудителя туберкулеза. Материалы и методы. Авторы исследовали 5 клинических случаев туберкулезного плеврита, подтвержденного гистологически и микробиологически. Результаты и обсуждения. Срок установления плеврита находился в пределах 2 - 5 месяцев. В общем, специфическая природа заболевания была верифицирована только после пролонгации заболевания по типу туберкулезного спондилита у всех 5 человек и после присоединения к остеомиелиту позвоночника легочного процесса у 3 человек. При этом МРТБ диагностирован у 2 больных. Процесс у них установлен после 4 месяцев дифференциации. У одного из этих лиц полиорганность поражения закончилась летально, у другого – переводом на паллиативную терапию. У двух больных процесс стабилизировался и закончился формированием фиброзно-костного анкилоза позвоночника. Пятая больная остается на антибактериальной терапии по I категории. Выводы. Туберкулезный плеврит может быть вызван первично устойчивыми микобактериями, а при несвоевременном выявлении заболевания осложняется внелегочными и полиорганными формами туберкулеза. Эффективность лечения последнего зависит от запущенности процесса.

Objective . In view of the prevalence of drug-resistant forms of tuberculosis the authors were in need to explore the possibility of development of tuberculous pleurisy on the basis of resistance of Mycobacterium tuberculosis. Materials and methods. The authors examined 5 clinical cases of tuberculous pleurisy, confirmed histologically and microbiologically. Results and discussion. The term of diagnosis of pleurisy was in the range of 2 – 5 months. In general, the specific nature of the disease was only verified after the prolongation of disease on the type of tuberculous spondylitis in every 5 people and after accession of pulmonary process to the spinal osteomyelitis in 3 people. Moreover, MDR TB was diagnosed in 2 patients. The process in them was established after 4 months of differentiation. In one of these persons multiple organ lesions ended lethally, in the other – the transfer to palliative therapy. In two patients the process was stabilized and ended of formation of fibrous bone ankylosis of the spine. The fifth patient remains on antibacterial therapy for the first category. Conclusions. Tuberculous pleurisy may be caused by primary resistant mycobacteria, at belated detection of the disease it is complicated by multiple organ and extrapulmonary tuberculosis. The effectiveness of treatment of the last depends on the time of diagnosis of the process.