Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство

Abstract

У статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.

В статье исследуется процесс цифровизации в двух контекстах: во-первых, как переход технических и хозяйственных систем от аналоговых к цифровым методам фиксации информации; во-вторых, как фазовый переход к новой модели организации экономических систем, условно может называться «цифровой экономикой». Анализируются хозяйственные эффекты цифровизации (в первом смысле): преимущества цифрового хранения информации (в частности, эффекты качества и стоимости); сбережения на технологическом упрощении; эффекты использования цифровых клонов; коммуникационные эффекты от универсальности цифровой языка; эффекты от дематериализации технологических и транспортных операций; эффекты от виртуализации производственных систем. Характеризуя цифровой экономике, на достижение которой направлена трансформация хозяйственных систем, авторы выделяют такие ее ключевые компоненты: альтернативную энергетику, аддитивные технологии (3D-Принтинг) цифровые каналы коммуникации; горизонтальные распределенные сети, информационные технологии в производстве и потреблении; цифровые бизнес-модели и платформы; глобализацию общества, новые общественные отношения и солидарную экономику, искусственный интеллект и Интернет вещей, облачные технологии, цифровизацию общественной жизни. В зависимости от связей между тремя видами субъектов (потребителей, бизнес-структур предпринимательской деятельности и государственных организаций), характеризуются различные бизнес-модели реализации хозяйственной деятельности. Выделяются факторы повышения эффективности экономических субъектов в условиях цифровой экономики, в частности, за счет: экономии расходов, увеличение объемов производства, рост производительности труда, оптимизации процессов ценообразования. Отмечается рост роли человека в процессах цифровизации хозяйства. Характеризуются составляющие цифровых компетентностей человека. Подчеркивается значение свободного доступа человека к информации.

The article examines the process of digitization in two contexts: first, as the transition of technical and economic systems from analog to digital methods of recording information; secondly, as a phase transition to a new model of organization of economic systems, which can be conditionally called the "digital economy". The economic effects of digitalization (in the first sense) are analyzed: the advantages of digital storage of information (in particular, the effects of quality and cost); savings on technological simplification; effects of using digital clones; communication effects from the universality of digital language; effects of dematerialization of technological and transport operations; effects of virtualization of production systems. Characterizing the digital economy, which is aimed at the transformation of economic systems, the authors identify the following key components: alternative energy, additive technologies (3D-printing); digital communication channels; horizontal distributed networks, information technologies in production and consumption; digital business models and platforms; globalization of society, new social relations and solidarity economy, artificial intelligence and the Internet of Things, cloud technologies, digitalization of public life. Depending on the links between the three types of entities (consumers, business structures of business and government organizations), different business models of economic activity are characterized. Factors of increase of efficiency of economic subjects in the conditions of digital economy are allocated, in particular, at the expense of: economy of expenses, increase in production volumes, growth of labor productivity, optimization of processes of pricing. Emphasis is placed on the growing role of man in the processes of digitalization of the economy. The components of digital human competencies are characterized. The importance of human free access to information is emphasized.