Звіт за результатами соціологічного опитування "Мотивація дотримання/недотримання населенням України карантинних обмежень"

Abstract

Актуальність вивчення чинників формування мотивів дотримання/недотримання карантину диктується і визнаною фахівцями необхідністю тривалого застосування таких обмежень. Сьогодні вже є очевидним, що навіть розробка вакцини та масові щеплення навряд чи будуть здатні швидко й остаточно подолати пандемію та вивести ситуацію на «доковідний» рівень. В таких умовах особливої уваги потребують процеси формування мотивів поведінки населення у їх співвіднесенні до визнання масштабів загрози як для себе, так і для свого найближчого оточення, що суттєво впливає на готовність виконувати вимоги карантину. Саме вивчення чинників формування та зміни таких мотивів дозволить зробити певні прогнози як стосовно потенційної готовності населення і надалі дотримуватись карантинних обмежень, так і стосовно визнання/невизнання окремих заборон, у тому числі серед представників окремих соціальних груп, як вікових, так і гендерних. Мета дослідження Проаналізувати чинники, які зумовлюють поведінку людей в період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень та розробити рекомендації щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей в більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19.

Завдання дослідження: 1. Виявити страхи та побоювання українців, пов’язані із Covid-19 шляхом оцінки ризиків для себе та своїх рідних захворіти на Covid-19, отримати ускладнення чи померти. 2. Встановити причини страхів та побоювань для себе та своїх рідних щодо можливості захворіти на Covid-19, отримати ускладнення чи померти. 3. Відстежити динаміку тривоги щодо пандемії з березня по грудень 2020 р. 4. Визначити рівень поінформованості населення про Covid-19 та існуючі потреби в інформації. 5. Визначити рівень довіри населення як до офіційної інформації про Covid-19 так і до медичної системи в цілому. 6. Оцінити ставлення українців до карантинних заходів та обмежень. 7. Виявити причини та мотиви дотримання/недотримання респондентами карантинних заходів. 8. Чинники впливу на зміну моделей поведінки щодо збереження власного здоров’я та здоров’я рідних.

Актуальность изучения факторов формирования мотивов соблюдения / несоблюдения карантина диктуется и признанной специалистами необходимостью длительного применения таких ограничений. Сегодня уже очевидно, что даже разработка вакцины и массовые прививки вряд ли будут способны быстро и окончательно преодолеть пандемию и вывести ситуацию на «доковидный» уровень. В таких условиях особого внимания требуют процессы формирования мотивов поведения населения в их соотнесении к признанию масштабов угрозы как для себя, так и для своего ближайшего окружения, существенно влияет на готовность выполнять требования карантина.Именно изучение факторов формирования и изменения таких мотивов позволит сделать определенные прогнозы как относительно потенциальной готовности населения и в дальнейшем придерживаться карантина, так и о признании / непризнании отдельных запретов, в том числе среди представителей отдельных социальных групп, как возрастных, так и гендерных. Цель исследования: Проанализировать факторы, которые обусловливают поведение людей в период пандемии, в частности в части соблюдения / несоблюдения карантина и разработать рекомендации по формированию коммуникационной политики для изменения поведения людей в более длительной перспективе в условиях пандемии Covid-19. Задачи исследования: 1. Выявить страхи и опасения украинский, связанные с Covid-19 путем оценки рисков для себя и своих родных заболеть Covid-19, получить осложнения или умереть. 2. Установить причины страхов и опасений для себя и своих родных о возможности заболеть Covid-19, получить осложнения или умереть. 3. Отследить динамику тревоги по пандемии с марта по декабрь 2020 4. Определить уровень осведомленности населения о Covid-19 и существующие потребности в информации. 5. Определить уровень доверия населения как к официальной информации о Covid-19 так и к медицинской системы в целом. 6. Оценить отношение Украинской к карантинных мероприятий и ограничений.

The relevance of studying the factors of the formation of motives for compliance / non-compliance with quarantine is also dictated by the need for a long-term application of such restrictions recognized by specialists. Today it is already obvious that even the development of a vaccine and mass vaccinations are unlikely to be able to quickly and finally overcome the pandemic and bring the situation to the “dock” level. In such conditions, the processes of formation of motives of behavior of the population in their correlation with the recognition of the scale of the threat both for themselves and for their immediate environment require special attention, significantly affects the willingness to comply with the requirements of quarantine.It is the study of the factors of the formation and change of such motives that will make it possible to make certain predictions both regarding the potential readiness of the population to continue to adhere to quarantine, and on the recognition / non-recognition of individual prohibitions, including among representatives of certain social groups, both age and gender. Purpose of the study: Analyze the factors that determine the behavior of people during a pandemic, in particular in terms of compliance / non-compliance with quarantine and develop recommendations for the formation of communication policies to change human behavior in the longer term in the context of the Covid-19 pandemic.