Докласичний період розвитку науки: зміна освітніх парадигм

Abstract

Стаття присвячена теоретичній реконструкції концепції докласичної освіти та виховання, які були засновані на досвіді, схилялися до «правильності», “взірцевості”, дотримання традицій, еталонів, авторитетів та законів, що формували докласичну людину. Акцентується увага на визначній ролі докласичної освітньої парадигми у становленні української нації. Розглядаються об’єктивні та суб’єктивні аспекти розвитку освіти та виховання цього періоду з позицій: “Учитель (Викладач) – Учитель (Викладач)”, “Учитель (Викладач) – Учень (Студент)” та “Учень (Студент) – Учень (Студент)”.

This article is devoted to theoretical reconstruction of concept of pre-classical education and upbringing which are based on experience, tend to “correctness”, “exemplarity”, respect for customs, standards, laws and authorities forming a pre-classical person. The role of the pre-classical educational paradigm is emphasized in the development of the Ukrainian nation. We consider the objective and subjective aspects of education and training of that period from the following positions: “Teacher (Teacher) – Teacher (Teacher)”, “Teacher (Teacher) – Student (Student)” and “Student (Student) – Student (Student)”.