Інформаційна діяльність суду в Україні

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню інформаційної діяльності суду в Україні, а також визначенню напрямків удосконалення адміністративно-правового регулюванню даних відносин. Формулюється авторське визначення «правової інформації» як інформації, яка містить відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику, а також відомості використання яких буде тягнути за собою зміну прав та обов’язків суб’єкта використання. Виділяються основні групи інформаційної діяльності, а саме: а) інформаційна діяльність направлена на вироблення інформації (створення); б) інформаційна діяльність направлена на задоволення інтересів суб’єктів інформаційної діяльності за допомогою дій з інформацією (збирання, одержання, зберігання, використання, поширення); в) інформаційна діяльність пов’язана із забезпеченням прав та інтересів суб’єктів інформаційної діяльності (охорона та захист); Формулюється авторське визначення «інформаційна діяльність суду» як сукупності систематичних цілеспрямованих дій суду направлених на створення матеріальних чи духовних благ з метою задоволення інформаційних потреб чи інтересів зацікавлених осіб в порядку передбаченому чинним законодавством. В роботі вдосконалюється характеристика судової діяльності, а також характеристика правових обмежень інформаційної діяльності суду із інформацією, що має режим обмеженого доступу. Встановлюється, що залежно від втілення інформації в предметах об’єктивного світу інформація може бути уречевлена і неуречевлена, при цьому уречевленою інформацією є відомості втілені в об’єкти матеріального світу, що можуть мати документарний чи без документарний вигляд, а неуречевленою – відомості, що не мають матеріального втілення. З’ясовується, що речові докази є об’єктами інформаційної діяльності суду, при цьому встановлюється, що вони можуть бути первинним об’єктом інформаційної діяльності, а документи, що її описують стають вторинним об’єктом інформаційної діяльності суду. Обґрунтовується необхідність вдосконалення чинного законодавства, а також вноситься пропозиція щодо прийняття відповідним органом Положення «Про порядок дотримання режиму обмеженого доступу суддів, працівників суду та інших учасників судового процесу до таємної та/або конфіденційної інформації, що стала відома під час судового процесу», в якому передбачити підписання всіма учасниками судового процесу окремого документу у формі "Зобов’язання про дотримання обмеженого доступу до таємної та /або конфіденційної інформації, яка стала відома під час проведення судового процесу". Визначено, що суддівський корпус є основним створювачем, користувачем, розпорядником, зберігачем тієї процесуальної інформації, що з’являється в результаті здійснення ним функції правосуддя. Водночас, апарат суду є ініціатором створення та основним користувачем, розпорядником, зберігачем інформації, що стосується організаційно-господарської та розпорядчої діяльності суду. Сторони судової вправи є ініціаторами створення об’єктів інформаційної діяльності. Інші учасники судового процесу не є ініціаторами створення інформації і за містом вона буде залежати від тієї оригінальної, яка виходить від суду чи осіб, які беруть участь у справі. Обгрунтовано поняття "використання" та "розпорядження" застосовуються законодавцем для визначення адміністративно правового режиму діяльності суду та для позначення етапів інформаційної діяльності, а не для позначення авторських повноважень, що встановлені в законодавстві про авторське право. Речові докази розглянуті як об’єкти інформаційної діяльності суду. Речові докази є первинним об’єктом інформаційної діяльності, а документи, що її описують вторинним об’єктом інформаційної діяльності суду. Встановлено, що залежно від втілення інформації в предметах об’єктивного світу інформація може бути уречевлена і неуречевлена. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що представлена наукова праця є одним із перших у вітчизняній юридичній науці адміністративного права комплексним правовим дослідженням інформаційної діяльності суду в Україні. У результаті дослідження сформульовані нові висновки і положення, запропоновані особисто здобувачем. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять науково-теоретичний та практичний інтерес і можуть бути використані у: 1) науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації є основою для розробки подальших напрямків удосконалення інформаційної діяльності суду в Україні; 2) правотворчості – під час опрацювання змін і доповнень до нормативно-правових актів, якими врегульовано інформаційну діяльність судів в Україні; 3) правозастосовній діяльності – для удосконалення практичної діяльності судів в Україні як суб’єктів, що забезпечують правосуддя; 4) освітньому процесі – під час проведення занять та підготовки навчально-методичної літератури та викладання таких дисциплін як: "Адміністративне право" й "Судові та правоохоронні органи"; вони вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін у Сумському державному університеті.

The thesis investigates the information activity of courts in Ukraine and defines the ways to improve the administrative and legal regulation of these relations. It provides an original definition of “legal information” as the information that contains data concerning a specific right, its system, origins, realization, judicial facts, legal relations, law enforcement, violations of law as well as the ways to combat and prevent them, and some data whose use can cause variation of rights and liabilities of the using party. The main types of information activity are defined, namely the following: a) information activity intended to produce information (creation); b) information activity intended to meet the interests of the parties to information activity with the help of certain actions with information (gathering, acceptance, storing, use and spreading); c) information activity connected with the provision of rights and interests of the parties to information activity (security and protection). The thesis gives an original definition of the “information activity of courts” as the whole of systematic deliberate actions of court performed with view of creating material and nonmaterial benefits to meet information needs or interests of the concerned parties according to the procedure established by the law currently in effect. The paper provides an improved characterization of court activity and legal restraints of the information activity of courts concerning restricted access information. It is proven that depending on the manifestation of information in the items of objective reality this information can be tangible or intangible. In this case tangible information includes data embodied as the items of objective reality that can be represented as materialized or non-materialized objects. Intangible information includes data that lack materialized representation. It is clarified that physical evidence belongs to the objects of the information activity of courts, being the primary objects of information activity, and the documents that describe it become the secondary objects of the information activity of courts. The necessity is justified to improve the laws currently in effect, and it is suggested that a corresponding authority should approve of the Regulations on the procedure for judges, court officers and other participants of the trial to get restricted access to sensitive and/or confidential information that is disclosed during the trial. These regulations should stipulate for a separate document to be undersigned by all the participants of the trial in the form of a commitment to keep the restricted access to sensitive and/or confidential information that is disclosed during the trial. The academic novelty of the received results consists in the fact that the given thesis is one of the first complex legal research papers in Ukrainian administrative law that deals with the information activity of courts in Ukraine. The research conducted allows making new conclusions and definitions suggested by the degree-seeking candidate personally. It is determined that the judiciary is the main creator, user, administrator, custodian of the procedural information that appears as a result of the exercise of the function of justice. At the same time, the court staff is the initiator of creation and the main user, administrator, custodian of information related to the organizational, economic and administrative activities of the court. The parties to the lawsuit are the initiators of the creation of objects of information activities. Other participants in the trial are not the initiators of the creation of information and outside the city it will depend on the original, which comes from the court or persons involved in the case. Substantially, the concepts of "use" and "disposal" are used by the legislator to determine the administrative and legal regime of the court and to indicate the stages of information activities, rather than to indicate the copyright established in copyright law. Material evidence is considered as objects of information activity of the court. Material evidence is the primary object of information activity, and documents describing it are the secondary object of information activity of the court. It is established that, depending on the embodiment of information in the objects of the objective world, information can be materialized and unrealized. The scientific novelty of the obtained results is that the presented scientific work is one of the first in the domestic legal science of administrative law, a comprehensive legal study of the information activities of the court in Ukraine. As a result of the study, new conclusions and provisions proposed by the applicant are formulated. The practical value of the received results consists in the fact that they are of theoretical and practical interest and can be used in the following areas: 1) research — the conclusions and provisions of the thesis are the basis for the further development of the ways to improve the information activity of courts in Ukraine; 2) lawmaking — to process modifications and amendments to the statutory instruments that regulate the information activity of courts in Ukraine; 3) administration of law — to improve practical activity of courts in Ukraine as the entities that ensure justice; 4) education — for studies and preparation of textbooks as well as teaching such disciplines as Administrative Law and Judicial and Law Enforcement Bodies. They have already been used for teaching these subjects at Sumy State University.