Вплив децентралізації публічної влади на ставлення громадян до Європейського Союзу

Abstract

У статті проаналізовано вплив децентралізації публічної влади на ставлення громадян до Європейського Союзу з метою оцінити, чи існує потенційний компроміс між «локалізмом» та „європеїзмом”. Автором зазначено, що децентралізація традиційно розглядалася як ключовий фактор, який визначає просування справедливості та ефективності на місцевому, регіональному, національному та європейському рівнях, але ступінь децентралізації у країнах і регіонах Європи залишається нерівномірним. У результаті дослідження визначено, що відмінності в реалізації регіональної влади впливають на ступінь прихильності громадян до європейського проекту. Децентралізацію у країнах ЄС розглядають як один із сприятливих наслідків європейського проєкту, але збільшення субнаціональної автономії підживлює «локалізм», часто на шкоду європейській єдності. Визначено, що у кризові періоди громадяни більш скептично відносяться до оцінки переваг європейської інтеграції, а під час економічного зростання – частіше підтримують європейську інтеграцію. З іншого боку, децентралізація і регіональна автономія здатні підірвати можливості центральної влади держав ЄС у виконанні важливої функції – вирівнювання соціальних можливостей громадян різних регіонів. У дослідженні наголошено, що відмінності в підтримці різними державами європейської інтеграції зросли після розширення ЄС та економічної кризи, причому більшість дослідників погоджуються з негативною роллю економічної кризи в посиленні опозиції європейській інтеграції. Потенційний вплив децентралізації влади на сприйняття громадянами ЄС автор пояснює теорією утилітарних оцінок інтегративної політики, оскільки громадяни ЄС по-різному відчувають плюси й мінуси децентралізації, отже, з цих відмінностей формується їхнє сприйняття і ставлення до європейської інтеграції. Зроблено висновок про суттєві розбіжності у ставленні громадян до цієї спільноти у просторі й часі в кожній країні-члені ЄС.

В статье проанализировано влияние децентрализации публичной власти на отношение граждан к Европейскому Союзу с целью оценить, существует ли потенциальный компромисс между «локализмом» и «европеизмом». Автор отметил, что децентрализация традиционно рассматривалась как ключевой фактор, определяющий продвижение справедливости и эффективности на местном, региональном, национальном и европейском уровнях, но степень децентрализации в странах и регионах Европы остается неравномерной. В результате исследования определено, что отличия в реализации региональных властей влияют на степень приверженности граждан к европейскому проекту. Децентрализацию в странах ЕС рассматривают как одно из благоприятных последствий европейского проекта, но увеличение субнациональной автономии подпитывает «локализм», часто в ущерб европейскому единству. Определено, что в кризисные периоды граждане более скептически относятся к оценке преимуществ европейской интеграции, а во время экономического роста чаще поддерживают европейскую интеграцию. С другой стороны, децентрализация и региональная автономия способны подорвать возможности центральной власти государств ЕС при выполнении важной функции – выравнивание социальных возможностей граждан разных регионов. В исследовании отмечено, что различия в поддержке разными государствами европейской интеграции выросли после расширения ЕС и экономического кризиса, причем большинство исследователей согласны с негативной ролью экономического кризиса в усилении оппозиции европейской интеграции. Потенциальное влияние децентрализации власти на восприятие гражданами ЕС автор объясняет теорией утилитарных оценок интегративной политики, поскольку граждане ЕС по-разному испытывают плюсы и минусы децентрализации, следовательно, из этих отличий формируется их восприятие и отношение к европейской интеграции. Сделан вывод о существенных разногласиях в отношении граждан к этому сообществу в пространстве и времени в каждой стране-члене ЕС.

The article analyzes the impact of decentralization of public power on citizens’ attitudes towards the European Union in order to assess whether there is a potential compromise between «localism» and «Europeanism». The author notes that decentralization has traditionally been seen as a key factor in promoting justice and efficiency at local, regional, national and European levels, but the degree of decentralization in European countries and regions remains uneven. The study found that differences in the implementation of regional government affect the degree of citizens’ commitment to the European project. Decentralization in the EU is seen as one of the positive consequences of the European project, but increasing subnational autonomy fuels «localism», often to the detriment of European unity. It is determined that in times of crisis, citizens are more skeptical about assessing the benefits of European integration; and during economic growth they are more likely to support European integration. On the other hand, decentralization and regional autonomy can undermine the capacity of the central government of the EU to perform an important function – equalizing the social opportunities of citizens in different regions. The study notes that differences in different countries’ support for European integration have increased since the EU enlargement and the economic crisis, with most researchers agreeing with the negative role of the economic crisis in strengthening opposition to European integration. The author explains the potential impact of decentralization on the perception of EU citizens by the theory of utilitarian assessments of integrative policy, as EU citizens experience the pros and cons of decentralization differently, and therefore, these differences shape their perception and attitude to European integration. It is concluded that there are significant differences in the attitude of citizens to the EU in space and time in each member state