Please use this identifier to cite or link to this item: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86469
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між детермінантами енергоефективності країни в контексті імплементації європейської зеленої угоди
Authors Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna  
Liulov, Oleksii Valentynovych  
Ziabina, Yevheniia Anatoliivna  
Василина, Т.
ORCID http://orcid.org/0000-0001-6442-3684
http://orcid.org/0000-0002-4865-7306
http://orcid.org/0000-0003-0832-7932
Keywords енергетична політика
энергетическая политика
energy policy
енергетичний розрив
энергетический разрыв
energy gap
розрив енергоефективності
разрыв энергоэффективности
energy efficiency gap
сталий розвиток
устойчивое развитие
sustainable development
Type Article
Date of Issue 2021
URI https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86469
Publisher Вісник економіки
License Copyright not evaluated
Citation Пімоненко Т., Люльов О., Зябіна Є., Василина Т. Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між детермінантами енергоефективності країни в контексті імплементації європейської зеленої угоди. Вісник економіки. 2021. Вип. 2. С. 80–89.
Abstract Вступ. Зростання рівня зацікавленості світової спільноти до питань підвищення енергоефективності національної економіки та забезпечення її енергетичної залежності стимулює наукову спільноту досліджувати детермінанти, які впливають на зміни відповідних процесів. Зокрема, прийняті цілі сталого розвитку до 2030 р. охоплюють цілі, орієнтовані на забезпечення рівного доступу до енергетичних ресурсів та підвищення енергоефективності шляхом розвитку зеленої енергетики та чистих технологій. Крім того, в 2019 р. ЄС та Україна почали реалізовувати «Європейську Зелену угоду», метою якої є перехід до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки та її підвищення енергоефективності. Метою дослідження є виявлення детермінант енергоефективності національної економіки країни та оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між ними у контексті імплементації «Європейської Зеленої Угоди». Методи дослідження. Для аналізу публікаційної активності з досліджуваної тематики застосовано інструментарій бібліометричного аналізу, вибірку даних згенеровано з наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Візуалізацію результатів бібліометричного аналізу здійснено з використанням програмного забезпечення VOSviewer. Перевірку гіпотези дослідження щодо наявності причиннонаслідкових зв’язків здійснено з використанням тесту Грейнджера. Результати. Отримані дані підтвердили гіпотезу про довгострокові причиннонаслідкові зв’язки між обраними змінними. Це дало змогу зробити висновок, що залучення зелених інвестицій та розвиток відновлюваної енергетики формує передумови до підвищення енергоефективності національної економіки. Перспективи. Подальших наукових досліджень потребують інструменти мінімізації обсягів викидів парникових газів у навколишнє природне середовище та активізації ринку зелених інвестицій.
Введение. Рост уровня заинтересованности мирового сообщества к вопросам повышения энергоэффективности национальной экономики и обеспечения ее энергетической зависимости стимулирует научное сообщество исследовать детерминанты, влияющие на изменения соответствующих процессов. В частности, принятые цели устойчивого развития к 2030 г. охватывают цели, ориентированные на обеспечение равного доступа к энергетическим ресурсам и повышения энергоэффективности путем развития зеленой энергетики и чистых технологий. Кроме того, в 2019 г. ЕС и Украина начали реализовывать «Европейское Зеленое соглашение», целью которого является переход к углеродно-нейтральной модели развития национальной экономики и ее повышению энергоэффективности. Целью исследования является выявление детерминанта энергоэффективности национальной экономики страны и оценка причинно-следственных связей между ними в контексте имплементации "Европейского Зеленого Соглашения". Способы исследования. Для анализа публикационной активности по исследуемой тематики применен инструментарий библиометрического анализа, выборки данных сгенерированы из наукометрических баз данных Scopus и Web of Science. Визуализацию результатов библиометрического анализа осуществлено с использованием программного обеспечение VOSviewer. Проверка гипотезы исследования о наличии причинноследственных связей осуществлена ​​с использованием теста Грейнджера. Результаты. Полученные данные подтвердили гипотезу о долгосрочных причинно-следственных связях между выбранными переменными. Это позволило заключить, что привлечение зеленых инвестиций и развитие возобновляемой энергетики формирует предпосылки повышения энергоэффективности национальной экономики. Перспективы. В дальнейших научных исследованиях требуются инструменты минимизации объемов выбросов парниковых газов в окружающую природную среду и активизации рынка зеленых инвестиций.
Introduction. The growing interest in energy efficiency and energy dependence of countries stimulates the scientific community to explore and analyze the main determinants that influence changes in relevant processes. In particular, the generally accepted Sustainable Development Goals by 2030 include seven goals focused on available energy resources and energy efficiency through the development of green energy and clean technologies. In addition, in 2019, the EU and Ukraine began implementing the «European Green Agreement», which aimed to transition to a carbon-neutral economy and increase energy efficiency. The aim of the study is to analyze the impact of key determinants on energy efficiency policy of the national economy in the context of integration of the European Green Agreement. Research methods. It is necessary to note the main tools that were involved in the bibliometric analysis: databases Scopus and Web of Science (to analyze the trends of publishing activities); VOSviewer (to visualize the results of meta-analysis). The study used the Granger causality test to verify hypothesis on the casual relationships between the selected indicators. Data from the following databases were used: Eurostat, Ukrstat and the European Environment Agency. Results. The obtained results confirmed the bidirectional causality between energy efficiency and renewable energy, as well as the unidirectional causality between greenhouse gas emissions and energy efficiency. Perspectives. Requires further research on the developing of effective instruments for activating the green investment market.
Appears in Collections: Наукові видання (ННІ БіЕМ)

Views

China China
2892
Finland Finland
119
France France
1095734
Germany Germany
11792669
Greece Greece
17102
Ireland Ireland
748021785
Israel Israel
1
Lithuania Lithuania
1
Netherlands Netherlands
754
Nigeria Nigeria
1
Singapore Singapore
-494794594
Sweden Sweden
8550
Switzerland Switzerland
1
Ukraine Ukraine
-582905400
United Kingdom United Kingdom
46846260
United States United States
-494794598
Unknown Country Unknown Country
93692518

Downloads

France France
1
Germany Germany
1
Indonesia Indonesia
1
Ireland Ireland
1
Lithuania Lithuania
1
Norway Norway
129
Switzerland Switzerland
1
Ukraine Ukraine
-494794596
United Kingdom United Kingdom
1
United States United States
-494794595

Files

File Size Format Downloads
Pimonenko_energy gap.pdf 1.33 MB Adobe PDF -989589055

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.