Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між детермінантами енергоефективності країни в контексті імплементації європейської зеленої угоди

Abstract

Вступ. Зростання рівня зацікавленості світової спільноти до питань підвищення енергоефективності національної економіки та забезпечення її енергетичної залежності стимулює наукову спільноту досліджувати детермінанти, які впливають на зміни відповідних процесів. Зокрема, прийняті цілі сталого розвитку до 2030 р. охоплюють цілі, орієнтовані на забезпечення рівного доступу до енергетичних ресурсів та підвищення енергоефективності шляхом розвитку зеленої енергетики та чистих технологій. Крім того, в 2019 р. ЄС та Україна почали реалізовувати «Європейську Зелену угоду», метою якої є перехід до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки та її підвищення енергоефективності. Метою дослідження є виявлення детермінант енергоефективності національної економіки країни та оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між ними у контексті імплементації «Європейської Зеленої Угоди». Методи дослідження. Для аналізу публікаційної активності з досліджуваної тематики застосовано інструментарій бібліометричного аналізу, вибірку даних згенеровано з наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Візуалізацію результатів бібліометричного аналізу здійснено з використанням програмного забезпечення VOSviewer. Перевірку гіпотези дослідження щодо наявності причиннонаслідкових зв’язків здійснено з використанням тесту Грейнджера. Результати. Отримані дані підтвердили гіпотезу про довгострокові причиннонаслідкові зв’язки між обраними змінними. Це дало змогу зробити висновок, що залучення зелених інвестицій та розвиток відновлюваної енергетики формує передумови до підвищення енергоефективності національної економіки. Перспективи. Подальших наукових досліджень потребують інструменти мінімізації обсягів викидів парникових газів у навколишнє природне середовище та активізації ринку зелених інвестицій.

Введение. Рост уровня заинтересованности мирового сообщества к вопросам повышения энергоэффективности национальной экономики и обеспечения ее энергетической зависимости стимулирует научное сообщество исследовать детерминанты, влияющие на изменения соответствующих процессов. В частности, принятые цели устойчивого развития к 2030 г. охватывают цели, ориентированные на обеспечение равного доступа к энергетическим ресурсам и повышения энергоэффективности путем развития зеленой энергетики и чистых технологий. Кроме того, в 2019 г. ЕС и Украина начали реализовывать «Европейское Зеленое соглашение», целью которого является переход к углеродно-нейтральной модели развития национальной экономики и ее повышению энергоэффективности. Целью исследования является выявление детерминанта энергоэффективности национальной экономики страны и оценка причинно-следственных связей между ними в контексте имплементации "Европейского Зеленого Соглашения". Способы исследования. Для анализа публикационной активности по исследуемой тематики применен инструментарий библиометрического анализа, выборки данных сгенерированы из наукометрических баз данных Scopus и Web of Science. Визуализацию результатов библиометрического анализа осуществлено с использованием программного обеспечение VOSviewer. Проверка гипотезы исследования о наличии причинноследственных связей осуществлена ​​с использованием теста Грейнджера. Результаты. Полученные данные подтвердили гипотезу о долгосрочных причинно-следственных связях между выбранными переменными. Это позволило заключить, что привлечение зеленых инвестиций и развитие возобновляемой энергетики формирует предпосылки повышения энергоэффективности национальной экономики. Перспективы. В дальнейших научных исследованиях требуются инструменты минимизации объемов выбросов парниковых газов в окружающую природную среду и активизации рынка зеленых инвестиций.

Introduction. The growing interest in energy efficiency and energy dependence of countries stimulates the scientific community to explore and analyze the main determinants that influence changes in relevant processes. In particular, the generally accepted Sustainable Development Goals by 2030 include seven goals focused on available energy resources and energy efficiency through the development of green energy and clean technologies. In addition, in 2019, the EU and Ukraine began implementing the «European Green Agreement», which aimed to transition to a carbon-neutral economy and increase energy efficiency. The aim of the study is to analyze the impact of key determinants on energy efficiency policy of the national economy in the context of integration of the European Green Agreement. Research methods. It is necessary to note the main tools that were involved in the bibliometric analysis: databases Scopus and Web of Science (to analyze the trends of publishing activities); VOSviewer (to visualize the results of meta-analysis). The study used the Granger causality test to verify hypothesis on the casual relationships between the selected indicators. Data from the following databases were used: Eurostat, Ukrstat and the European Environment Agency. Results. The obtained results confirmed the bidirectional causality between energy efficiency and renewable energy, as well as the unidirectional causality between greenhouse gas emissions and energy efficiency. Perspectives. Requires further research on the developing of effective instruments for activating the green investment market.