Formation of the tourist and recreational forest potential: methodological and strategic guidelines for system assessment.

Abstract

Сучасна світова парадигма підвищення ефективності використання місцевих ресурсів, у тому числі природних, ґрунтується на концепті територіального капіталу. Формування територіального капіталу пов'язується із забезпеченням та конкурентоспроможністю сталого регіонального розвитку та більш повною реалізацією ендогенного потенціалу просторово-територіальних економічних систем і це має прояв, зокрема: у підвищенні фінансової віддачі від використання місцевих ресурсів, збільшення обсягів доданої вартості, гармонізації економічних інтересів територіальних громад і бізнес-підприємницьких структур. Окреслені парадигмальні тенденції сталого регіонального розвитку у контексті формування територіального природно-ресурсного капіталу актуальні для просторового розвитку лісового комплексу, лісогосподарювання. Стратегічні орієнтири просторово-територіального лісогосподарювання в умовах децентралізації потребують системної оцінки лісового (лісоресурсного) потенціалу та територіального рекреаційного лісоресурсного капіталу. Варто констатувати, що проблема комплексної та системної оцінки лісоресурсного потенціалу (капіталу) актуальна для просторово-територіального лісогосподарювання, оскільки необхідно по можливості більш повно оцінювати всі його складові для формування обґрунтованих рішень в механізмі екосистемного управління лісами. Мета статті полягає у поглибленні економічної оцінки лісоресурсного потенціалу (зокрема, рекреаційного) для забезпечення формування територіальних лісоресурсних активів (природного капіталу) у контексті стратегічних орієнтирів просторового розвитку лісогосподарювання.

Современная мировая парадигма повышения эффективности использования местных ресурсов, в том числе природных, основывается на концепте территориального капитала. Формирование территориального капитала связывается с обеспечением и конкурентоспособностью устойчивого регионального развития и более полной реализацией эндогенного потенциала пространственно-территориальных экономических систем и это проявляется, в частности: в повышении финансовой отдачи от использования местных ресурсов, увеличении объемов добавленной стоимости, гармонизации экономических интересов территориальных общин и бизнес-предпринимательских структур. Обозначенные парадигмальные тенденции устойчивого регионального развития в контексте формирования территориального природно-ресурсного капитала актуальны для пространственного развития лесного комплекса, лесохозяйствование. Стратегические ориентиры пространственно-территориального лесохозяйствования в условиях децентрализации нуждаются в системной оценке лесного (лесоресурсного) потенциала и территориального рекреационного лесоресурсного капитала. Следует констатировать, что проблема комплексной и системной оценки лесоресурсного потенциала (капитала) актуальна для пространственно-территориального лесохозяйства, поскольку необходимо по возможности более полно оценивать все составляющие для формирования обоснованных решений в механизме экосистемного управления лесами. Цель статьи состоит в углублении экономической оценки лесоресурсного потенциала (в том числе рекреационного) для обеспечения формирования территориальных лесоресурсных активов (природного капитала) в контексте стратегических ориентиров пространственного развития лесохозяйствования.

The current state of spatial and territorial development of recreational nature management in Ukraine is characterized by the fact that the country has significant natural resource potential, unique recreational resources, as well as a valuable natural reserve fund. This proves that the possibility for further development and forestland use for recreational purposes, and the formation of spatial-territorial recreational systems with the involvement of forestlands can be widely developed. At the same time, this is a prerequisite for the active development of market relations in the field of recreational and tourist management, since the diversity and uniqueness of forest resource potential creates the opportunity to gain competitive advantages in using separate recreational resources that will provide high demand and prices for them. From these perspectives, the purpose of the paper is to deepen economic assessment of recreational forest resource potential for ensuring the formation of territorial forest resource assets (natural capital) in the context of strategic guidelines for sustainable forestry spatial development. The main principles of formation of the territorial and recreational forest resource potential (capital) have been considered in this paper. Also, it should be taken into account that, at present, the methods of economic (cost) estimation of certain types of natural resources, which are involved in economic activity and recreational activities, are well-developed and widely used. Therefore it should be noted that the problem of an integrated system assessment of territorial forest resource capital is relevant for the recreational use of forest lands, since it is necessary to evaluate, as far as possible, and more fully, all of its components, for the effective decision-making in the management mechanism. The scheme of the system assessment of the territorial and recreational forest potential (TRFP) has been developed and represented. The main objectives of ecosystem management of forest areas in the context of providing balanced recreational forestland management have been determined. It was concluded that comprehensive and system assessment of recreational forest resource capital based on the application of the natural capital methodology and the concept of total economic value (value) should become an effective lever in the market-oriented mechanism of forest management in the spatial and territorial format. The article identifies theoretical and conceptual guidelines for system assessment of territorial forest capital in the context of spatial development strategies.