Teleological Statism in State Building: Doctrinal, Constitutional,and Historical Analysis

Abstract

Забезпечення державних інтересів як провідний напрям діяльності держави є достатньо актуальною проблемою сучасної України. Саме тому, метою статті є дослідження телеологічного етатизму в державному будівництві в його доктринальному, конституційному й історичному вимірах. Методологічну основу статті становлять синергетичний та аналітичний підходи, загальнонаукові (праксеологічний, історичний та діалектичний) та спеціальні (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методи наукового пізнання. У статті з’ясовано, що на концептуальному рівні доктринальний аспект телеологічного етатизму в державному будівництві виникає ще в «Епоху Революцій» XVI–XVIII ст. у формі теорії регуляторної держави. Водночас доведено, що у XX ст. він реалізується в теоріях тоталітарної та корпоративної держави. Співавторами обґрунтовано, що процеси втілення телеологічного етатизму в державному будівництві здебільшого закріплюються на рівні окремих законів, котрі мають характер конституційних. Доведено, що Італія доби фашистської диктатури, яка розглядала тоталітаризм як засадничий принцип своєї державності, фактично не набула етатистського характеру. Також встановлено, що Іспанія під час фактичного регентства Ф. Франко Баамонде та Португалія доби диктатур А. Салазара та М. Каетану мали відверто етатистський характер, незважаючи на те, що світова спільнота формально їх тоталітарними не визнала. У статті з’ясовано, що ідеї «корпоративної держави» найбільш ефективно були реалізовані в Італії доби Б. Муссоліні, Іспанії періоду правління Ф. Франко, Португалії під час диктатури А. Салазара та, до певної міри, III Рейху А. Гітлера. Співавторами обґрунтовано, що у витоків ідеалів самовладдя, які характерні для сучасної Росії, була ситуація, що склалася у Володимиро-Суздальському князівстві. Завдяки аналізу історичних особливостей реалізації телеологічного етатизму у державному будівництві Росії доведено, що існує два підходи щодо його реалізації – персоналізм та стейтизм. Заразом з’ясовано, що втіленням персоналістського підходу було правління московських Рюриковичів від Івана III до Федора Івановича. Обґрунтовано, що доба стейтизму в Росії тривала з часів правління Петра I до початку правління його племінниці – Анни Іоанівни. Практична цінність цієї статті полягає у тому, що вона може бути використана як у подальшій науковій роботі, так і в процесі викладання юридичних дисциплін державознавчого циклу

Обеспечение государственных интересов как ведущее направление деятельности государства достаточно актуальной проблемой современной Украины. Именно поэтому целью статьи является исследование телеологического этатизма в государственном строительстве в его доктринальном, конституционном и историческом измерениях. Методологическую основу статьи составляют синергетический и аналитический подходы, общенаучные (праксеологические, исторические и диалектические) и специальные (формально-юридический, сравнительно-правовой) методы научного познания. В статье установлено, что на концептуальном уровне доктринальный аспект телеологического этатизма в государственном строительстве возникает еще в «Эпохе Революций» XVI–XVIII вв. в форме теории регуляторного государства. В то же время доказано, что в XX веке. он реализуется в теориях тоталитарного и корпоративного государства. Соавторами обосновано, что процессы воплощения телеологического этатизма в государственном строительстве в большинстве своем закрепляются на уровне отдельных законов, имеющих характер конституционных. Доказано, что Италия эпохи фашистской диктатуры, которая рассматривала тоталитаризм как основополагающий принцип своей государственности, фактически не приобрела этатистский характер. Также установлено, что Испания во время фактического регентства Ф. Франко Баамонде и Португалия времен диктатур А. Салазара и М. Каэтана имели откровенно этатистский характер, несмотря на то, что мировое сообщество формально их тоталитарными не признало. В статье выяснено, что идеи «корпоративного государства» наиболее эффективно были реализованы в Италии времен Б. Муссолини, Испании периода правления Ф. Франко, Португалии во время диктатуры А. Салазара и, в известной степени, III Рейха А. Гитлера. Соавторами обосновано, что у истоков идеалов самовластия, характерных для современной России, была ситуация, сложившаяся во Владимиро-Суздальском княжестве. Благодаря анализу исторических особенностей реализации телеологического этатизма в государственном строительстве России доказано, что существует два подхода к его реализации – персонализм и стейтизм. В настоящее время установлено, что воплощением персоналистского подхода было правление московских Рюриковичей от Ивана III до Федора Ивановича. Обосновано, что эпоха стейтизма в России продолжалась со времен правления Петра I до начала правления его племянницы – Анны Иоанновны. Практическая ценность этой статьи состоит в том, что она может быть использована как в дальнейшей научной работе, так и в процессе преподавания юридических дисциплин государствоведческого цикла

Ensuring state interests as the leading area of the state’s activity is a rather urgent problem of modern Ukraine. For that reason, the purpose of the study is the examination of teleological statism in state-building in its doctrinal, constitutional, and historical dimensions. The methodological basis of the study is synergetic and analytical approaches, general scientific (praxeological, historical, and dialectical) and special (formal-legal, comparative-legal) methods of scientific cognition. The study clarifies that at the conceptual level the doctrinal aspect of teleological statism in state-building appears in the “Age of Revolutions” of the 16th-18th centuries in the form of the theory of the regulatory state. Therewith, it is proved that in 20th century it is manifested in the theories of totalitarian and corporate state. The co-authors substantiate that the embodiment of teleological statism in state-building is mostly fixed at the level of individual laws, which have the character of constitutional. It is proved that Italy of the fascist dictatorship, which considered totalitarianism as a fundamental principle of its statehood, did not actually acquire a statist character. It is also established that Spain during the actual regency of F. Franco Bahamonde and Portugal during the dictatorships of A. Salazar and M. Caetano were openly statist, despite the fact that the world community did not formally recognise them as totalitarian. The study discovers that the ideas of the “corporate state” were most effectively implemented in Italy under Mussolini, Spain during the reign of Franco, Portugal during the dictatorship of A. Salazar and, to some extent, the Third Reich by A. Hitler. The co-authors substantiate that the origins of the ideals of autocracy, which are characteristic of modern Russia, were the situation in the Vladimir-Suzdal principality. As a result of the analysis of historical features of implementation of teleological statism in state-building of Russia, it is confirmed that there are two approaches to it – personalism and statism. It is identified that the embodiment of the personalist approach was the rule of the Moscow Rurik dynasty from Ivan III to Fyodor Ivanovich. Therewith, it is substantiated that the era of statism in Russia lasted from the reign of Peter I to the reign of his niece – Anna Ioannovna. The practical value of this study is that it can be used both in further research and in the teaching of legal disciplines of the political science cycle