Предиктори ефективності превентивного лікування мігрені залежно від клінічного перебігу та психоемоційних особливостей хворих

Abstract

Об’єкт дослідження – мігрень. Мета роботи – оптимізація діагностичної та лікувальної тактики у хворих на мігрень на основі аналізу поширеності та особливостей клінічного перебігу мігрені в Сумській області України, а також розробка диференційованих схем профілактичного лікування. Методи дослідження – загальноклінічні, неврологічні та психіатричні шкали, інструментальні та математично-статистичні. У ході дослідження вивчені особливості клінічного перебігу в залежності від форми захворювання, віку, статі та психо-емоційного стану хворих. Встановлено, що схильність до тривожно-депресивних розладів мають пацієнти жіночої статі, після 30 років, із хронічним перебігом захворювання. Проаналізовано вплив мігрені на складові якості життя хворих, у яких більшою мірою знижений психологічний компонент здоров’я, ніж фізичний. Розроблений диференційований підхід до призначення превентивного лікування. При частих атаках із вираженим цефалгічним синдромом або супутніх тривожно-депресивних розладах, а також для лікування хронічної мігрені, препаратами вибору мають бути амітриптилін та пропранолол у комбінації. При тривалих нападах, особливо у чоловіків та у хворих з явищами алодінії, доцільно призначати габапентин. Хворим на мігрень з аурою показано призначення ламотриджину. Результати НДР впроваджені в навчальний процес кафедри нейрохірургії та неврології медичного інституту Сумського державного університету, у практичну діяльність КНП "СОКЛ", КНП "МКЛ No4" СМР. Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження – пошук більш диференційованого та специфічного лікування мігрені на підставі отримаих результатів.