Educational and Financial Inclusion as Key Drivers of Economic Resilience

Abstract

Сучасному споживачеві на ринку фінансових послуг для досягнення успіху необхідні технічні можливості для тимчасового розміщення вільних фінансових ресурсів на ринку та відповідні знання та навички для раціонального «існування» у фінансовому середовищі. Тема фінансової інклюзії та фінансової грамотності активно піднімається світовою спільнотою згідно з дослідженнями організації CGAP (Консультативна група допомоги бідним). У контексті цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй щодо подолання світової бідності, покращення освіти та охорони здоров’я саме підвищення фінансової грамотності та фінансової інклюзії сприятимуть цьому. Метою цього дослідження є оцінка впливу освітніх детермінант фінансової інклюзії як основного фактора економічної стійкості. Дослідження в статті здійснюється в такій логічній послідовності: формування вхідних даних; розрахунок інтегрального показника фінансової включеності; формалізація функціональних зв’язків між освітніми детермінантами та інтегральним показником фінансової інклюзії шляхом побудови логіт- та пробіт-моделей. Об’єктом дослідження на 2017 р. було обрано 93 країни з різним рівнем економічного розвитку. Дослідження емпірично підтверджує наведену гіпотезу, про що свідчать такі виявлені залежності. Дослідження показало, що освітні детермінанти по-різному впливають на фінансову інклюзивність. Підвищення рівня фінансової грамотності, тривалості обов’язкової освіти, державних витрат на освіту, співвідношення кількості учнів і вчителів, зарахування до середньої школи позитивно впливають на рівень фінансової доступності. Зарахування до початкової школи негативно впливає на фінансову доступність. Дослідження рекомендує уряду запровадити політику, яка заохочуватиме навчальні заклади різних рівнів запроваджувати курси фінансової грамотності, що сприятиме підвищенню фінансової доступності.

Для достижения успеха современному потребителю на рынке финансовых услуг необходимы технические возможности для временного размещения на рынке свободных финансовых ресурсов и соответствующие знания и навыки для рационального «существования» в финансовой среде. Согласно исследованиям организации CGAP (Консультативная группа по оказанию помощи бедным), вопрос финансовой доступности и финансовой грамотности активно поднимается мировым сообществом. В контексте целей устойчивого развития Организации Объединенных Наций по преодолению бедности в мире, улучшению образования и общественного здравоохранения, именно повышение финансовой грамотности и финансовой доступности будет способствовать этому. Целью настоящего исследования является оценка влияния образовательных детерминант финансовой доступности как ключевого фактора экономической устойчивости. Исследование в статье осуществляется в следующей логической последовательности: формирование исходных данных; расчет интегрального показателя финансовой доступности; формализация функциональных связей между образовательными детерминантами и интегральным показателем финансовой доступности путем построения логит- и пробит-моделей. В качестве объекта исследования на 2017 год выбрано 93 страны с разным уровнем экономического развития. Исследование эмпирически подтверждает вышеизложенную гипотезу, о чем свидетельствуют следующие выявленные зависимости. В ходе исследования установлено, что образовательные детерминанты по-разному влияют на финансовую доступность. Повышение финансовой грамотности, продолжительность обязательного образования, государственные расходы на образование, соотношение числа учеников и учителей, охват средним образованием положительно влияют на уровень финансовой доступности. Зачисление в начальную школу оказывает негативное влияние на финансовую доступность. В исследовании рекомендуется, чтобы правительство приняло меры, поощряющие учебные заведения разного уровня к введению курсов финансовой грамотности, что будет способствовать расширению доступа к финансовым услугам.

To be successful, a modern consumer in the financial services market needs the technical ability to temporarily place free financial resources on the market and the relevant knowledge and skills to rationally "exist" in the financial environment. The issue of financial inclusion and financial literacy is actively raised by the world community according to researches of the organization CGAP (Consultative Group to Assist the Poor). In the context of the United Nations sustainable development goals of overcoming world poverty, improving education, and public health, it is the increase in financial literacy and financial inclusion that will contribute to this. The objective of the current study is to evaluate the influence of educational determinants of financial inclusion as key driver of economic resilience. The study in the article is carried out in the following logical sequence: the formation of input data; calculation of an integrated indicator of financial inclusion; formalization of functional relationships between educational determinants and an integrated indicator of financial inclusion by constructing logit and probit models. 93 countries with different level of economic development were selected as the object of the study for 2017. The study empirically confirms the above hypothesis, which is evidenced by the following identified dependences. The study established that educational determinants have different influence on financial inclusion. Increase of Financial literacy, Duration of Compulsory education, Government expenditure on education, Pupil-teacher ratio, School enrollment in secondary level positively influence on the level of financial inclusion. School enrollment in primary level has negative influence on financial inclusion. The study recommends that the government should put in place policies that encourage educational institutions of different levels to introduce financial literacy courses, which will help increase financial inclusion.