Побудова теоретичної моделі формування та перерозподілу компетенцій в системі «освіта» – «ринок праці» та трансферу знань

Abstract

Створення моделі формування та перерозподілу компетенцій в системі «освіта» – «ринок праці» набули особливої актуальності, оскільки вони є основним етапом у сучасній якісній трансформації вищої освіти як на рівні університетів, так і держави в цілому. Даний підхід є вирішальним для розвитку людського капіталу на ринку праці і не тільки. Метою даної роботи є побудова теоретичної моделі формування компетенцій у системі трансферу знань з точки зору освіти та ринку праці. Побудови даної теоретичної моделі зумовлена необхідністю переосмислення сучасних парадигм вищої освіти, яка є ключовою ланкою підготовки фахівців для виходу на ринок праці. У даній статті були використані результати аналізу дефініцій «компетенції» та «трансфер знань» у зарубіжних та вітчизняних наукових роботах. Таким чином, поряд з поняттям «компетенції», що означає сукупність знань, вмінь що відповідають вимога робочого місця, було виявлений термін «компетентність», яку характеризують як процес високого рівня виконання роботи з найефективнішим досягненням цілей організації, що включає результат підготовки фахівців для певних професійних сфер. Ключовим моментом, було поєднання поняття компетенцій та трансферу знань як фундаментальна площина формування компетенції та їх перерозподілу в одне поле дослідження із залученням сфери освіти та ринку праці. При побудові теоретичної моделі використовувались узагальнені спростовані формулювання стосовно типів компетенцій, учасників та трансферу знань в цілому. Визначення учасників у даній моделі є виправданим, оскільки саме суб’єкти (стейкхолдери) моделі формують її основу. Так, наприклад, керівники забезпечують безперервний процес формування компетенцій та усуваються можливі бар’єри. У результаті було розглянуто сукупну систему, де трансфер знань – це основна площина формування та перерозподілу компетенцій (три взаємозалежні етапи) між учасниками (випускник, працівник вхідного рівня, досвідчений працівник та організатор).

The creation of a model of the formation and redistribution of competencies in the "education" - "labor market" system has become particularly relevant, since they are the main stage in the modern qualitative transformation of higher education both at the level of universities and the state as a whole. This approach is crucial for the development of human capital in the labor market and beyond. The purpose of this work is to build a theoretical model of competence formation in the knowledge transfer system from the point of view of education and the labor market. The construction of this theoretical model is due to the need to rethink modern paradigms of higher education, which is a key link in the training of specialists for entering the labor market. This article used the results of the analysis of the definitions of "competence" and "knowledge transfer" in foreign and domestic scientific works. Thus, along with the concept of "competence", which means a set of knowledge, skills that meet the requirements of the workplace, the term "competence" was identified, which is characterized as a process of high-level work performance with the most effective achievement of the organization's goals, which includes the result of training specialists for certain professional spheres. The key point was the combination of the concept of competences and knowledge transfer as a fundamental plane of competence formation and their redistribution into one field of research with the involvement of the sphere of education and the labor market. When constructing the theoretical model, generalized disproved formulations were used regarding the types of competencies, participants, and knowledge transfer in general. The definition of participants in this model is justified, since it is the subjects (stakeholders) of the model that form its basis. So, for example, managers ensure a continuous process of competence formation and possible barriers are eliminated. As a result, a comprehensive system was considered, where knowledge transfer is the main plane of competence formation and redistribution (three interdependent stages) between participants (graduate, entry-level employee, experienced employee and organizer).