Організаційно-правові засади реалізації валютної політики як засобу забезпечення фінансової безпеки держави

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження сутності та особливостей організаційно-правових засад реалізації валютної політики як засобу забезпечення фінансової безпеки держави. Науково обґрунтовано та вироблено пропозиції щодо удосконалення валютного законодавства України в частині забезпечення фінансової безпеки держави. Запропоновано під економічною безпекою вважати результат цілеспрямованої та науково-обґрунтованої діяльності держави в особі уповноважених органів влади, що діють на підставі чинного законодавства, яка переростає в стан економіки, що здатний забезпечити стійкість держави та стабільність функціонування її механізму до зовнішніх і внутрішніх загроз та цілеспрямованих актів інших держав, спрямованих на її дестабілізацію та економічне послаблення. Встановлено, що фінансова політика це передбачена чинним законодавством діяльність уповноважених державою органів, в компетенцію яких входять повноваження із регулювання публічних фінансових відносини задля мобілізації фінансових ресурсів та їх ефективне використання з метою формування стабільної економіко-соціальної системи та її зростання. Реалізація розробленої державної фінансової політики здійснюється за двома напрямами: регламентування фінансових відносин у суспільстві та здійснення поточної фінансової діяльності. Базовим елементом є регламентування фінансових відносин, яке може здійснюватися державою у законодавчій та адміністративній формах, що об’єктивується у організаційно-правовому забезпеченні фінансової безпеки. Виявлено, що фінансова безпека держави включає в себе цілий ряд складових частин, серед яких є валютна безпека, яку слід розглядати як стан курсоутворення, що характеризується високою довірою суспільства до національної грошової одиниці, її стійкістю, створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняної економіки, залучення в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках. Доведено, що організаційно-правове забезпечення фінансової безпеки держави це здійснювана, на основі чинного законодавства держави, діяльність створеної системи уповноважених державою органами у сфері фінансової безпеки держави із впорядкування суспільних відносин за допомогою правових норм, приписів і сукупності засобів упорядкування, а також їх юридичне закріплення, охорона, реалізація та розвиток. Виявлено, що валютна політика держави це діяльність уповноважених нею органів із реалізації сукупності економічних, правових та організаційних заходів за допомогою визначених інструментів у сфері валютно-фінансових відносин з метою досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей загальної економічної політики держави у сфері валютних відносин. Встановлено, що організаційно-правові засади реалізації валютної політики держави це її діяльність із створення і впорядкування системи уповноважених органів для реалізації її завдань і функцій. До них відносяться: а) принципи організації та діяльності уповноважених органів у сфері регулювання валютних відносин; б) методи реалізації валютної політики, які використовують уповноважені органи у сфері регулювання валютних відносин; в) інструменти, які використовують уповноважені органи для досягнення цілей і завдань валютної політики. Принципи організації та діяльності уповноважених органів у сфері регулювання валютних відносин складають систему, до якої включаються: а) принципи побудови системи державних органів у сфері регулювання валютних відносин, що об’єктивуються в: принципі системності державного управління та принципі єдиного органу регулювання валютних відносин; б) принципах функціонування уповноважених державою органів у сфері регулювання валютних відносин, що об’єктивуються у: принципі поєднання внутрішньої та зовнішньої валютної політики; принципі захисту національного інтересу. В процесі реалізації валютної політики уповноважені державою органи найчастіше використовують два види методів реалізації валютної політики, а саме: адміністративні та економічні. Адміністративні методи використовуються з метою максимально швидкого отримання запланованого результату валютної політики. До адміністративних методів реалізації валютної політики відносяться методи: а) адміністративного правовизнання; б) адміністративного дозволу; в) адміністративного примусу. Методи адміністративного правовизнання при реалізації валютної політики, як засобу забезпечення фінансової безпеки держави, об’єктивуються в: а) підтвердженні публічно-значимих станів та б) підтвердженні законності здійснюваної діяльності. Інструментами реалізації валютної політики є певні операції і механізми, за допомогою яких центральний банк може впливати на поточні орієнтири монетарної політики, що позначається на організації валютних відносин в країні. До них відносяться: а) валютна інтервенція, б) девальвація і ревальвація національної грошової одиниці; в) управління обліковою ставкою; г) диверсифікація валютних резервів держави. Використання саме цих інструментів дає можливість оперативно й ефективно вирішувати проблеми, які пов’язані з фінансовою стабільністю держави. Узагальнено досвід зарубіжних країн (зокрема, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Чеської Республіки, Республіки Азербайджан, Республіки Казахстан) з правового регулювання валютних відносин і його впливу на забезпечення фінансової безпеки держави. При дослідженні окремих нормативно-правових актів деяких зарубіжних держав встановлено наявність загальних тенденцій реалізації валютної політики, що характерні для всіх країн та особливостей її реалізації, що притаманні окремим країнам. Загальні тенденції полягають у тому, що всі країни не залежно від рівня розвитку фінансово-економічного сектора, особливостей історичного розвитку, політичної системи та обраних напрямків розвитку держави загалом, формують економічно-правовий механізм регулювання валютної сфери, таким чином, щоб він (механізм) міг забезпечити захист фінансово-економічної безпеки держави, в цілому, і валютної сфери, зокрема. Особливостями є те, що в країнах із розвинутою економікою перевага віддається економічним методам регулювання із паралельним застосуванням правоустановчих та дозвільних адміністративних методів, розрахованих на самоорганізацію та ризикоорієнтований підхід до оцінки діяльності суб’єктів валютного ринку, в правовому регулюванні інших держав переважає доля адміністративних методів державного впливу на валютні відносини. Запропоновано управлінські моделі, в яких переважають економічні методи регулювання валютних відносин, називати економічно-адміністративними, а управлінські моделі регулювання, в яких превалюють адміністративні методи – адміністративно-економічними. За результатами дослідження було констатовано, що сьогоднішній стан системи управління валютної сфери України є нецілісним. Повноваження в регулюванні валютних відносин є розпорошеними між різними органами, що призводить до розмивання як самої діяльності, і як результат, не дозволяє досягати закладених у валютній політиці цілей. Для скорішого набуття системою державного управління у сфері валютного регулювання властивості цілісності, запропоновано підвищити синхронізованість діяльності Національного банку із іншими органами виконавчої влади, а також із підпорядкованими йому суб’єктами валютних відносин. Запропоновано класифікувати комунікацію Національного банку України в управлінській системі за критерієм адміністративно-організаційної взаємодії на горизонтальну та вертикальну. Горизонтальна комунікація відбувається між Національним банком і учасниками валютних відносин, які не перебувають у нього у підпорядкуванні. Вертикальна комунікація втілюється у підзвітності Національного банку Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень та Президенту України. Змістом такої комунікації є, в тому числі, і питання стану валютної політики та стану безпеки. Запропоновано для забезпечення ефективності процесу реалізації та високих результатів впровадження валютної політики на територіях та регіонах, які підлягають відновленню, на законодавчому рівні передбачити введення податкових канікул, а також спростити адміністративний порядок залучення суб’єктів-господарювання до інвестиційної діяльності, можливо, аж до встановлення явочного характеру реєстрації інвестицій. Встановлено, що із введенням воєнного стану, валютне законодавство України зазнало значних змін у вигляді встановлення додаткових, в порівнянні із мирним часом, заборон та обмежень. Особливостями норм правових актів у сфері регулювання валютних відносин є те, що вони направлені на регулювання двох часових періодів: воєнного та поствоєнного. Перший передбачає особливості правового регулювання валютних відносин під час дії воєнного стану. Другий – фіксує такі правові та організаційні міри та заходи, які сформовані із врахуванням досвіду воєнного часу, а також розраховані для попередження та недопущення загроз при реалізації економічно-фінансовій політиці відновлення України, в тому числі, валютної політики.

The thesis contains a comprehensive study of the essence and peculiarities of the organizational and legal bases for the implementation of currency policy as a means of ensuring the financial security of the state. There are scientifically substantiated and developed proposals for improving the currency legislation of Ukraine in terms of ensuring the financial security of the state. It is proposed to consider economic security as the result of purposeful and scientifically based activities of the state, represented by authorized authorities that act on the basis of current legislation, which develop into a state of the economy that can ensure the resilience of the country and the stability of the functioning of its mechanism to external and internal threats and purposeful acts of other states aimed at its destabilization and economic weakening. It has been established that financial policy is the activity of bodies authorized by the state, provided for by the current legislation, the competence of which includes the authority to regulate public financial relations for the mobilization of financial resources and their effective use to form a stable economic and social system and its growth. Implementation of the developed state financial policy is carried out in two areas: regulation of financial relations in society and implementation of current financial activities. The basic element is the regulation of financial relations, which can be carried out by the state in legislative and administrative forms, which is objectified in the organizational and legal support of financial security. It has been found that the financial security of the state includes a number of components, among which there is currency security, which should be considered as a state of exchange rate formation mechanism, which is characterized by high public confidence in the national currency unit, its stability, creates optimal conditions for the progressive development of the domestic economy, attraction of foreign investments into the country, integration of Ukraine into the world economic system, and also protects as much as possible from shocks in the international currency markets. It has been proved that the organizational and legal support of the financial security of the state is the implemented, on the basis of the current legislation of the state, activity of the created system of bodies authorized by the state in the field of financial security of the state to streamline public relations through legal norms, regulations and a set of means of streamlining, as well as their legal confirmation, protection, implementation, and development. It has been found that the currency policy of the state is the activity of bodies authorized by it for the implementation of a set of economic, legal and organizational measures through certain tools in the field of currency and financial relations to achieve certain tactical and strategic goals of the general economic policy of the state in the field of currency relations. It has been established that the organizational and legal bases for the implementation of the currency policy of the state is its activity to create and streamline the system of authorized bodies for the implementation of its tasks and functions. These include: a) principles of organization and activities of authorized bodies in the field of regulation of currency relations; b) methods of implementing the currency policy, which are used by the authorized bodies in the field of regulation of currency relations; c) tools used by the authorized bodies to achieve the goals and objectives of the currency policy. The principles of organization and activities of authorized bodies in the field of regulation of currency relations constitute a system that includes: a) the principles of building a system of state bodies in the field of regulation of currency relations, which are objectified in: the principle of systematic public administration and the principle of a single body for regulating currency relations; b) the principles of functioning of bodies authorized by the state in the field of regulation of currency relations, which are objectified in: the principle of combining domestic and foreign currency policy; the principle of protecting the national interest. In the process of implementing currency policy, bodies authorized by the state most often use two types of methods for implementing currency policy, namely administrative and economic ones. Administrative methods are used to obtain the planned result of currency policy as quickly as possible. The administrative methods for implementing currency policy include the following methods: a) administrative legal recognition; b) administrative authorization; c) administrative enforcement. Methods of administrative legal recognition in the implementation of currency policy, as a means of ensuring the financial security of the state, are objectified in: a) confirmation of publicly important conditions and b) confirmation of the legality of the activities being carried out. The tools for implementing currency policy are certain operations and mechanisms by which the central bank can influence the current monetary policy guidelines, which affects the organization of currency relations in the country. These include: a) currency intervention; b) devaluation and revaluation of the national currency unit; c) discount rate management; d) diversification of the state’s foreign exchange reserves. The use of these tools makes it possible to quickly and effectively solve problems related to the financial stability of the state. The experience of foreign countries (in particular, the United States of America, the Federal Republic of Germany, the Republic of Poland, the Czech Republic, the Republic of Azerbaijan, the Republic of Kazakhstan) on the legal regulation of currency relations and its impact on ensuring the financial security of the state is summarized. In the study of certain regulatory legal acts of some foreign countries, it has been established that there are general trends in the implementation of currency policy, which are typical for all countries, and the peculiarities of its implementation, which are inherent in individual countries. The general trends are that all countries, regardless of the level of development of the financial and economic sector, the peculiarities of historical development, the political system and the chosen directions of development of the state as a whole, form an economic and legal mechanism for regulating the currency field in such a way that it (the mechanism) can ensure the protection of the financial and economic security of the state, in general, and the currency field, in particular. Peculiarities are that in countries with developed economies, preference is given to economic methods of regulation with the parallel application of law-making and authorizing administrative methods, designed for self-organization and a risk-based approach to assessing the activities of currency market entities; in the legal regulation of other states, a part of the administrative methods of state influence on currency relations is predominant. Management models, in which economic methods of regulating currency relations prevail, are proposed to be called economic and administrative ones, and management models of regulation, in which administrative methods prevail, are proposed to be called administrative and economic ones. According to the results of the study, it has been ascertained that the current state of the management system of the currency field of Ukraine is not integrative. Powers in the regulation of currency relations are dispersed among various bodies, leading to the blurring of the activity itself, and as a result, failure to achieve the goals set in the currency policy. For faster acquisition of the integrity property by the public administration system in the field of currency regulation, it is proposed to increase the synchronization of the activities of the National Bank with other executive authorities, as well as parties to currency relations subordinate to it. It is proposed to classify the communications of the National Bank of Ukraine into horizontal and vertical ones in the management system according to the criterion of administrative and organizational interaction. Horizontal communication occurs between the National Bank and parties to currency relations that are not subordinate to it. Vertical communication is embodied in the accountability of the National Bank to the Verkhovna Rada of Ukraine within the limits of constitutional powers and to the President of Ukraine. The content of such communication includes, among other things, issues of the state of currency policy and the state of security. To ensure the effectiveness of the implementation process and high results of the introduction of currency policy in the territories and regions subject to restoration, it is proposed, at the legislative level, to provide for the introduction of tax holidays, as well as to simplify the administrative procedure for involving business entities in investment activities, possibly up to the establishment of registration of investments without prior arrangement. It has been established that with the introduction of martial law, the currency legislation of Ukraine has undergone significant changes in the form of establishing additional prohibitions and restrictions compared to peacetime. The peculiarities of the norms of legal acts in the field of regulation of currency relations are that they are aimed at regulating two time periods: war and post-war ones. The first one provides for the peculiarities of the legal regulation of currency relations during the period of martial law. The second one records such legal and organizational measures and activities that are formed taking into account the experience of wartime, and are also designed to prevent and avoid threats in the implementation of the economic and financial policy of recovery of Ukraine, including the currency policy.