Медіа та психоаналіз: методологічна взаємодія

Abstract

Стаття присвячена дослідженню методологічної взаємодії медіа та психоаналізу. Методологічна інтеграція медіа та психоаналізу потрактована з позицій комунікативного психоаналізу, розмовотерапії, поглибленого особистого інтерв’ювання. Зазначено, що медіатехнології актуалізують процеси пізнання, самоосмислення й ревізії багатьох категорій, що часто потрапляють у фокус медійних зацікавлень, – ідентичність, символ, архетип, стереотип, страх, тривога, комплекс, проблема, травма. Використання прийомів інтерв’ю, діалогу, полілогу, бесіди, виговорення, публічних та анонімних виступів, вільного асоціювання, наративів про інших, висвітлення подій засобами фотомистецтва, кіно, аудіо, відео та текстового повідомлення, радіо, телебачення, інтернету забезпечують виявлення больових точок індивіда та груп, соціуму чи нації в цілому.

The article is dedicated to the methodological interaction of media and psychoanalysis. The methodological interplay of media and psychoanalysis is treated as a technology of communicative psychoanalysis, talking therapy, and face-to face intervie. It is noted that media technologies actualize the processes of cognition, self-understanding and revision of many categories that often fall into the focus of media interest – identity, symbol, archetype, stereotype, fear, anxiety, complex, problem, trauma. Techniques of interview, dialogue, conversation, discussion, public and anonymous speeches, free association, narratives about others, coverage of events by the ways of photo art, cinema, audio, video and text messages, radio, television, and the Internet ensure the identification of individual and group pain points.