«Магічний репортаж» Ґ. Ґарсіа Маркеса «Розповідь моряка» як зразок літератури нон-фікшн

Abstract

Творчість колумбійського прозаїка і журналіста, одного з найяскравіших представників «магічного реалізму» Ґабріеля Ґарсія Маркеса відрізняється особливим новаторством: у ній з’єднані реальне й потойбічне, інформаційне і фактичне, засоби самовираження і барвистість мови. За твори, «…у яких фантастичні та реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, у якому відбито життя й суперечності латиноамериканського континенту» [1, с. 7], Маркес першим серед колумбійських письменників у 1982 році отримав Нобелівську премію в галузі літератури. Незважаючи на всесвітньо відому славу його як автора «Ста років самотності», письменник публічно заявляв, що хоче, щоб про нього пам’ятали перш за все як про репортера, бо вважав, що народився журналістом і в цьому – його покликання, бо журналістика, на його думку, найкраща професія на світі. Актуальність розвідки. Життя і художню творчість письменника досліджували Д. Мартін, Ю. Папоров, І. Оржицький, В. Андреєв, О. Прилипко, Ю. Покальчук, Т. Гаврилів, М. Фока, С. Петрів та багато інших. Менше уваги науковці звертають на Маркеса як журналіста (Л. Борщевська, В. Соколова, І. Малінін), особливо у руслі літературної журналістики. Мета роботи. На прикладі документальної повісті «Розповідь моряка» розглянемо ознаки репортажу і доведемо приналежність його літературного «магічного репортажу» до жанру нон-фікшн.