Сталий розвиток та ресурсна безпека: від проривних технологій до цифрової трансформації економіки України

Abstract

Об’єктом дослідження – процеси, пов’язані з забезпеченням сестейнового розвитку, ресурсної та економічної безпеки національної економіки. Мета роботи – розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо переходу України до моделі адитивної економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології та цифрової трансформації, що забезпечує прогресивний соціальний розвиток, ресурсну безпеку країни, високу конкурентоздатність національної економіки. Отримано дані апробації методики оцінювання ефективності цифрових трансформацій щодо забезпечення сестейнового (сталого) розвитку. Зокрема, отримано дані щодо результатів впливу цифрових і нецифрових чинників на показники економічного, соціального та екологічного розвитку для країн ОЕСР в 2004-2018 рр. Сформовано систему розрахункових алгоритмів, методів та моделей для обґрунтування управлінських рішень щодо цифрової трансформації секторів національної економіки та рекомендацій щодо їх реалізації у просторі та часі, яка містить алгоритм прийняття управлінського рішення і механізм реалізації управлінських рішень щодо цифрової трансформації соціально-економічних та екологічних систем. Сформовано базу даних результатів оцінювання ефектів поширення проривних технологій в соціально-економічних системах на основі розрахованих значень по 6-х групам динамічних показників у 2017-2022 рр. Розроблено прикладні методичні підходи щодо оцінювання узгодженості протікання процесів між елементами структур в еколого-економічних рядах на різних рівнях соціо-економічних систем, у яких, на відміну від існуючих, враховано трендову та циклічну складові динаміки, з метою виявлення провідних та наслідуючих підсистем національної економіки. Розроблено інструментарій забезпечення інноваційного сестейнового розвитку економічних систем на основі урахування економічних, технологічних, екологічних та соціальних флуктуацій, який містить стратегію мінімізації впливу основних факторів уразливості соціально-економічних систем.