Що таке дорослість і на скільки дорослими вважає себе студентська молодь

Abstract

Загальна рамка дослідження. Поняття “дорослість” і “зрілість” мають своє багатовимірне наукове осмислення, але, з іншого боку, у кожної людини з віком формується власне суб‟єктивне уявлення про себе саму. Тому цікавими представляються емпіричні дослідження, що дозволяють виявити тенденції розуміння та реалізації власної дорослості поколінням молодих людей у тому чи іншому просторі та часі подій. Мета дослідження – зафіксувати уявлення про дорослість сучасної української молоді. Учасники дослідження – студенти Сумського державного університету, тобто обрано фокус на процесах дорослішання, інституціалізованих через університетську установу, що задає межі дослідження. Опитування охопило 146 респондентів від 16 до 25 років, студентів бакалаврських і магістерських програм різних спеціальностей, включаючи 85 (58,22%) представниць жіночої статі, 61 (41,7%) представників чоловічої статі. Процедури: в основу методології дослідження була покладена ідея, яку запропонували L. C. Tilton-Weaver, E. T. Vitunski, N. L. Galambos: запросити респондентів визначити когось із однолітків, хто здається більш дорослим, і на фоні цього поміркувати про власну дорослість. Для досягнення мети дослідження респондентам була запропонована анкета, яка застосовувала інтегральний підхід, включала питання дослідження соціальних ролей дорослого віку та особистісних якостей психосоціальної зрілості. Анкета містить закриті та відкриті питання. Кількісна обробка результатів проводилась з використанням пакету Statistika. Для обробки та аналізу відповідей респондентів на відкриті питання було застосовано програму Voyant Tools. Результати: визначено, що у середньому респонденти з числа цільової групи цього дослідження оцінюють свою дорослість на рівні близько 66%, тобто більшість опитаних не вважає себе повністю дорослими. Виявлено латентну структуру феномену дорослості в розумінні української молоді (в рамках інституалізованої групи студентства університету): фактор 1 – індивідуальна інституційно зумовлена незалежність; фактор 2 – особистісна зрілість; фактор 3 – суб‟єктивне сприйняття дорослості. Висновки: у сучасному світі впливовими є інституційно задані стандарти дорослішання, але молоді люди самостійно прокладають свій життєвий шлях. І ці процеси є в певній діалектиці один до одного, проявами чого є вікові кризи ідентичності та певна міра неефективності інституцій, а результатом – процеси особистісних і суспільних змін. Доцільним вважаємо створення умов, які сприятимуть процесам дорослішання.

The concepts of "adulthood" and "maturity" have their multidimensional scientific understanding, but on the other hand, each person develops their own subjective perception of themselves with age. Therefore, empirical studies that allow identifying trends in understanding and realizing one's own adulthood by a generation of young people in a particular space and time of events are interesting. The aim of the study is to capture the perceptions of adulthood among modern Ukrainian youth. Study participants - students of Sumy State University, that is, the focus is on the processes of growing up, institutionalized through a university institution, which sets the boundaries of the study. The survey covered 146 respondents aged 16 to 25, students of bachelor's and master's programs in various specialties, including 85 (58.22%) female representatives and 61 (41.7%) male representatives. Procedures: The research methodology was based on the idea proposed by L. C. Tilton-Weaver, E. T. Vitunski, N. L. Galambos: to invite respondents to identify someone among their peers who seems more adult, and against this background to reflect on their own adulthood. To achieve the research goal, respondents were offered a questionnaire that applied an integral approach, including questions researching social roles of adulthood and personal qualities of psychosocial maturity. The questionnaire contains closed and open questions. Results: It was determined that on average, respondents from the target group of this study assess their adulthood at about 66%, meaning most respondents do not consider themselves fully adult. The latent structure of the adulthood phenomenon as understood by Ukrainian youth (within the institutionalized group of university students) was revealed: factor 1 - individual institutionally determined independence; factor 2 - personal maturity; factor 3 - subjective perception of adulthood. Conclusions: In the modern world, institutionally set standards of growing up are influential, but young people independently pave their life path. These processes are in a certain dialectic to each other, manifested in age-related identity crises and a certain degree of institutional inefficiency, resulting in processes of personal and social changes. We consider it appropriate to create conditions that will facilitate the processes of growing up.