Міжнародні та європейські стандарти регулювання інституту викривачів

Abstract

Статтю присвячено з’ясуванню особливостей міжнародних та європейських стандартів регулювання інституту викривачів. З’ясовано, що викривачі відіграють важливу роль у виявленні порушень, які можуть завдати істотної шкоди суспільству, відповідно міжнародними та європейськими стандартами не лише захищається право кожної людини на розкриття інформації, що становить суспільний інтерес, але й права осіб, які повідомляють таку інформацію (викривачів). Встановлено, що поняття «викривач» найширше тлумачить Директива 2019/1937 ЄС та Ради ЄС про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу. Визначе-но, що стандарти захисту прав викривачів, але лише в сфері корупції, містяться в Конвенції ООН проти корупції, Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією, серед них зокрема обов’язок держав, які приєднались до них, визначити компетентний орган(и) для повідомлень викри-вачів, а також можливість забезпечити їм необхідний захист. Разом з тим акцентовано увагу на тому, що Директива 2019/1937 ЄС, на відміну від зазначених актів, ширше визначає стандарти захисту прав викривачів, зокрема: поширює свою дію одночасно на приватний і публічний сектор, передбачає захист не лише осіб, які повідомляють про порушення, але й осіб, які сприяли такому повідомленню, родичів, колег викривачів тощо, а також осіб, які постраждали від неправдивих повідомлень викривачів, що мінімізує зловживання останніми своїм статусом (захистом). Наголошено на істотній ролі практики ЄСПЛ у становленні стандартів регулювання інституту викривачів. З’ясовано, що ЄСПЛ саме поняття «викриття» детермінує як один із проявів свободи вираження поглядів, що гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і передбачає належний захист викривачам від свавільного втручання у реалізацію цієї свободи та помсти за наслідками її реалізації. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що суд поступово розширює стандарти захисту викривачів, підкреслюючи їх роль у викритті порушень в різних сферах і захисті громадських інтересів.

The article is devoted to clarifying the peculiarities of the international and European standards of regulation of the institute of whistleblowers. It was found that whistleblowers play an important role in detecting violations that can cause significant damage to society, accordingly, international and European standards protect not only the right of every person to disclose information of public interest, but also the rights of persons who report such information (whistleblowers). It has been established that the concept of «whistleblower» is most widely interpreted by Directive 2019/1937 of the EU and the Council of the EU on the protection of persons who report violations of Union legislation. It was determined that the standards for the protection of the rights of whistleblowers, but only in the field of corruption, are contained in the UN Convention against Corruption, the Criminal Convention on the Fight against Corruption, the Civil Convention on the Fight against Corruption, among them, in particular, the duty of the states that have joined them to determine the competent authority(ies) for reporting whistleblowers and the ability to provide them with the protection they need. At the same time, attention is focused on the fact that EU Directive 2019/1937, in contrast to the mentioned acts, more broadly defines the standards for the protection of whistleblower rights, in particular: it extends its effect simultaneously to the private and public sectors, provides for the protection of not only persons who report violations, but also of persons who contributed to such a report, relatives, colleagues of whistleblowers, etc., as well as persons who suffered from false reports of whistleblowers, which minimizes abuse of the latter’s status (protection).The essential role of the ECtHR’s practice in establishing standards for the regulation of the whistleblower institute is emphasized. It was found out that the ECtHR determines the very concept of «exposure» as one of the manifestations of freedom of expression, which is guaranteed by Article 10 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and provides for adequate protection for whistleblowers from arbitrary interference in the exercise of this freedom and retaliation for the consequences of its exercise. Analysis of the practice of the ECtHR shows that the court is gradually expanding the standards of protection of whistleblowers, emphasizing their role in exposing violations in various areas and protecting public interests.